Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 181/789/18-ц
провадження № 61-4312св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Межівська районна державна адміністрація у Дніпропетровській області,
третя особа - Зорянська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Межівської районної державної адміністрації у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - працювали в радгоспі ім. Петровського, були членами цього підприємства та згодом звільнені у зв`язку з виходом на пенсію. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно померли її батьки. Після їхньої смерті вона належним чином прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями. Після звернення до відділу Декржгеокадастру в Межівському районі 14 червня 2018 року дізналася, що її батьки внесені до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, які мають право на земельну частку (пай) під № НОМЕР_1 та під № НОМЕР_2. На території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області вона земельної частки не має, її середній розмір становить 10,78 га та маються землі запасу площею 505,18 га, які знаходяться в оренді ТОВ "Схід-Агро".
Позивач просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай) в розмірі по 10,78 умовних кадастрових гектар на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена КСП "ім. Петровського" Межівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 10,78 умовних кадастрових гектар на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства "ім. Петровського" с. Зоряне, Межівського району Дніпропетровської області, після смерті її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який внесений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства за № НОМЕР_1 та мав право на земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом.Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 10,78 умовних кадастрових гектар на території Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства "ім.Петровського" с. Зоряне, Межівського району Дніпропетровської області, після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка внесена до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства за № НОМЕР_2 та мала право на земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в судовому засіданні встановлений факт прийняття спадщини позивачем після смерті її батька, яка фактично вчасно прийняла частину спадщини. З урахуванням того, що ОСОБА_1 лише 14 червня 2018 року дізналась про наявність у неї права на земельну частку (пай) за законом, а іншим шляхом визнати це право неможливо, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити. Стосовно застосування строку позовної давності, про що заявляв відповідач, слід зазначити, що цей строк згідно законодавства починає перебіг, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право. Про наявність права на земельну частку (пай) позивач дізналася 14 червня 2018 року, а тому вважати його пропущеним не можна. З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що підтверджено факт трудових відносин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в КСП ім. Петровського, а також внесення останніх до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю серії ДП МЖ № 014, виданого 12 листопада 1998 року КСП "ім.Петровського", суд вважає доведеним наявність у неї права на земельну частку (пай), за законом яке набуто, згідно Указу Президента № 720/95 від 08 серпня 1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", а тому є всі підстави задовольнити вимоги позивача про спадкування такого права.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції виходив з того, що права позивача на отримання земельної частки паю порушено, про що вона дізналась лише 14 червня 2018 року, тому зазначене право підлягає захисту в суді. Однак, такий висновок суду є передчасним з огляду на те, що у порушення вимог статті 197 ЦПК України судом першої інстанції не було вирішено питання щодо складу осіб, які братимуть участь у справі, чим порушено норми процесуального права при вирішенні зазначеного спору. Виходячи з повноважень, визначених у статті 122 ЗК України, саме районі державні адміністрації з 01 січня 2002 року до 31 грудня 2012 року були розпорядниками земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, в тому числі земель запасу відповідної сільської ради. Відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI "Про внесення змій до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Із 01 січня 2013 року з набуттям чинності змін до Земельного кодексу України, передачу у власність чи користування земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) здійснює Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Судом не взято до уваги, що розпорядник землі змінився, а тому Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повинно приймати участь у справі в якості співвідповідача, поряд з КСП, сільськогосподарські кооперативи (при наявності їх чи їх правонаступників), районною державною адміністрацією, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, тому що рішення по справі може вплинути на його права. Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
(1) Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати постанову апеляційного судута передати справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачами за позовами про визнання права на земельну частку (пай) є КСП, сільськогосподарські кооперативи та районна державна адміністрація. Держгеокадастр та його територіальні органи не уповноважені видавати сертифікат на земельну частку (пай). Прокурор не обґрунтував підстав його звернення із апеляційною скаргою в інтересах держави.
(2) Позиція Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначає, що повноваження щодо розпорядження землями колективної власності на органи Держгеокадастру не покладалися, підставою для виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
(3) Позиція прокуратури
У відзиві на касаційну скаргу прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає в тому, що визнання судовим рішенням за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) за відсутності правових підстав є незаконним та порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю сільськогосподарського призначення та майнові інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо володіння та розпорядження землею. Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та Межівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області спірне судове рішення в апеляційному порядку не оскаржили, що свідчить про неналежне виконання ними покладених на них обов`язків щодо захисту інтересів держави. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що для застосування прокурором представницьких повноважень виключне значення має факт бездіяльності органу, який мав місце на момент звернення прокурора з апеляційною скаргою, тому він правомірно звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави. Судом першої інстанції не встановлена наявність невитребуваних паїв земель колишнього КСП "ім. Петровського", внаслідок чого до участі у справі не залучено орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у вказаних правовідносинах. Таким чином, визнання за ОСОБА_1 права на пай за відсутністю відповідних земель беззаперечно зачіпає інтереси держави, оскільки реалізувати встановлене судом право позивач зможе лише шляхом виділення такого паю із земель запасу чи резервного фонду державних сільськогосподарських земель. Також судове рішення не містить посилань на докази, які беззаперечно підтверджують, що батьки позивача були членами КСП.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Межівського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були батькамиОСОБА_5 , перебували у трудових відносинах з колгоспом ім. Петровського та звільнились внаслідок виходу на пенсію.
Згідно повідомлень відділу Держгеокадастру у Межівському районі Дніпропетровської області №Г-96/0-0.31-98/139-18 від 04 липня 2018 року та №С-86/0-0-90/139-18 від 14 червня 2018 року в списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП МЖ №014, виданого 12 листопада 1998 року КСП "ім. Петровського", батько позивача - ОСОБА_3 значиться під порядковим номером НОМЕР_1, а мати - значиться під номером НОМЕР_2. У Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП імені Петровського Межівського району Дніпропетровської області сертифікати на земельну частку (пай) на них відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
Після смерті останнього відкрилась спадщина, яку згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Межівської державної нотаріальної контори 12 липня 1996 року, спадкова справа № 142/96, зареєстрованого в реєстрі за №1384 отримала його донька - позивач ОСОБА_1 .
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільсько-господарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено судам, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.