ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 320/6933/19
адміністративне провадження № К/9901/16610/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №320/6933/19
за позовом військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі військової частини А3085 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Військової прокуратури Центрального регіону України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року, постановлену в складі: головуючого судді Панченко Н.Д., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Глущенко Я.Б., Собківа Я.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Військовий прокурор Дарницького гарнізону Центрального регіону України (далі - позивач) звернувся до суду в інтересах держави в особі військової частини А3085 з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) з вимогою стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду у сумі 33302,75 грн на користь військової частини А3085.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, до позовної заяви не було надано жодних доказів, які підтверджують право М. Петришина підписувати позовну заяву, а також доказів того, що М. Петришин станом на день звернення з позовом до суду дійсно обіймає посаду військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України та має право вчиняти юридично значимі дії без будь-яких обмежень.
4. По-друге, при зверненні до суду прокурором порушені вимоги положень частини четвертої статті 53 КАС України, оскільки не надано належних і допустимих доказів неналежного виконання суб`єктом владних повноважень, в інтересах якого він звернувся, власних повноважень та не зазначено порушеного державного інтересу, на захист якого звернувся прокурор.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року змінено, виключивши з її мотивувальної частини висновки про необхідність підтвердження повноважень військового прокурора Дарницького гарнізону М. Петришина на підписання позовної заяви; в іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року залишено без змін.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 07 липня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Військової прокуратури Центрального регіону України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року в справі №320/6933/19.
7. У касаційній скарзі остання, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що військовий прокурор Дарницького гарнізону Центрального регіону України обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту ним інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням цієї функції керівництвом військової частини А3085.
9. Скаржник посилається на правову позицію Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 в справі №910/3486/18, згідно з якою представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, а прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
12. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
13. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно із статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
15. Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
16. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їхнього захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
18. Так, згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
19. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
20. Частиною першою статті 23 Закон №1697-VII установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
21. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
22. Окремими абзацами частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
ІV. Позиція Верховного Суду
23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
25. Щодо повноважень військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України, підполковника юстиції М. Петришина на підписання позовної заяви Суд зазначає таке.
26. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що до неї не було надано жодних належних доказів, які підтверджують право М. Петришина підписувати від імені позивача позовну заяву.
27. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погодився, зазначивши, що керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження, а стаття 24 Закону №1697-VII надає керівнику військової прокуратури гарнізону право подання позовної заяви.
28. Суд наголошує на тому, що у спірному випадку прокурором подано позов на виконання прокуратурою функції щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому статтями 23, 24 Закону №1697-VII.
29. Отже, вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви, суд повинен керуватися положеннями частини першої статті 24 Закону №1697-VII, що регулює особливості здійснення окремих форм представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.