ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 820/914/17
адміністративне провадження № К/9901/21518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №820/914/17
за позовом Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області; за участю третьої особи - ОСОБА_1 - про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Полях Н.А., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Чалого І.С., суддів Зеленського В.В., П`янової Я.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Харківській області, позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ в Харківській області, відповідач) з вимогою скасувати постанову від 07 лютого 2017 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Харківській області Пугач Н.В. у виконавчому провадженні №50646407.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно та в повному обсязі виконав рішення суду в справі №820/5797/15, у зв`язку з чим підстав для застосування до нього штрафних санкцій не було.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №820/5797/15 визнано протиправною відмову ГУ Держземагенства в Харківській області від 28 квітня 2015 року №19-20-11-10106/0/9-15 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500:02:000:0347 та наданні такої земельної ділянки в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства; зобов`язано ГУ Держземагенства в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 березня 2015 року та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
4. 06 січня 2016 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження № 50646407 з примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №820/5797/15.
5. 11 квітня 2016 року боржник повідомив ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №820/5797/15.
6. Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 15 липня 2016 року виконавче провадження №50646407 було закінчено з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
7. Постанова була мотивована тим, що боржником на виконання вказаного рішення суду було надано обґрунтовану письмову відповідь від 03 вересня 2015 року № С-96/0/14-180/0/21-15.
8. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року №820/4284/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 15 липня 2016 року про закінчення виконавчого провадження №50646407 визнано протиправною та скасовано.
9. Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 08 листопада 2016 року виконавче провадження №50646407 відновлено.
10. 18 січня 2017 року боржником було повідомлено про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №820/5797/15. Боржник зазначав, що листом від 27 грудня 2016 року №31-20-14-39495/0/19-16 надав стягувачеві обґрунтовану відповідь на його заяву, у якій відмовив йому у наданні в оренду земельної ділянки площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500:02:000:0347. Відмова була мотивована тим, що наказом ГУ Держгеокадастру від 06 липня 2015 року №29 земельну ділянку з кадастровим номером №6323182500:02:000:0347 було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на земельних торгах, що виключає можливість передачі її в оренду безоплатно. Боржник також звертав увагу, що Законом України від 18 лютого 2016 року №1012-VIII до Земельного кодексу України були внесенні зміни, після яких передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах не дозволяється.
11. Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 07 лютого 2017 року за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №50646407 на боржника було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
12. Накладаючи штраф на боржника, відповідач виходив з того, що постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №820/5797/15 боржник виконав не в повному обсязі, адже під час повторного розгляду заяви позивача про надання в оренду земельної ділянки №6323182500:02:000:0347 висновків, викладених у вказаному рішенні суду, не врахував.
13. Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
15. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем обґрунтовано накладено на позивача штраф за невиконання рішення суду.
16. Суди попередніх інстанцій уважали, що підстави для відмови у наданні позивачеві в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6323182500:02:000:0347, викладені в листах від 03 вересня 2015 року №С-96/0/14-180/0/21-15, від 27 грудня 2016 року №31-20-14-39495/0/19-16 були тотожними тим, що оцінювалися судами у межах справи №820/5797/15 і були визнані необґрунтованими.
17. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про безпідставність посилань позивача на зміни, що були внесені до Земельного кодексу України з прийняттям Закону України від 18 лютого 2016 року №1012-VIII, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання цими змінами чинності.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо невиконання ним рішення суду в справі №820/5797/15.
20. Позивач доводить, що листом від 27 грудня 2016 року №31-20-14-39495/0/19-16 повторно розглянув заяву позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, навів у ній вичерпні підстави, чому надати такий дозвіл неможливо, у зв`язку з чим підстав для застосування до нього штрафу не було.
21. Відповідач у запереченні на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.
22. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2017 року відкрито касаційне провадження .
23. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
24. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
25. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
26. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
27. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
29. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
36. Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.