1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/5629/17

адміністративне провадження № К/9901/26074/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - не з`явився, відповідача - Богів Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства ʼʼВугілля Україниʼʼ до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство фінансів України, - про зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 (головуючий суддя Безименна Н.В., судді Аліменко В.О., Кучма А.Ю.),

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року Державне підприємство ʼʼВугілля Україниʼʼ (далі - ДП ʼʼВугілля Україниʼʼ, Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство фінансів України, - в якому просило зобов`язати ДФС надати технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), виписаних Підприємством за період з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ, визначену відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: 27ʼ 539ʼ 104,06 грн та 7ʼ 790ʼ 555,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за рахунок суми перевищення (?Перевищ), що обліковується в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА). Станом на 24.04.2017 сума ПДВ, на яку Підприємство має право зареєструвати податкові накладні, становить 27ʼ 539ʼ 104,06 грн. Позивач також вказав, що 7ʼ 790ʼ 555,75 грн (як сума субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, яка була спрямована на сплату податкових зобов`язань Підприємства з ПДВ у грудні 2015 року), так само підлягає включенню в розрахунок показника поповнення рахунку (УПопРах) відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК. Однак, ДФС відповідні операції з поповнення електронного рахунку Підприємства як платника ПДВ не були здійснені, значення показника УПопРах на 7ʼ 790ʼ 555,75 грн збільшено не було. Не відповідність Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" від 16.10.2014 №569, статті 200-1 ПК в редакції, чинній з 01.01.2017, унеможливила реалізацію Підприємством права на реєстрацію податкових накладних, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року, в ЄРПН. Зважаючи на ці обставини Підприємство зверталося до контролюючого органу та Міністерства фінансів України за консультаціями, роз`ясненнями, згодом спробувало здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року (впродовж податкових (звітних) періодів, в яких виникло перевищення суми податкових зобов`язань над загальною сумою податку в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН), проте контролюючим органом у прийнятті податкових накладних було відмовлено з надуманих підстав, оскільки пунктом 120-1.2. статті 120-1. ПК, на який є посилання в електронних квитанціях про підставу відмови в реєстрації податкових накладних, встановлена відповідальність (штраф) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, а не строк, впродовж якого платник ПДВ може зареєструвати податкову накладну.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.09.2018 позов ДП ʼʼВугілля Україниʼʼ задовольнив частково: зобов`язав ДФС України надати ДП ʼʼВугілля Україниʼʼ технічну можливість здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року, на суму ПДВ, визначену відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК, а саме: 27ʼ 539ʼ 104,06 грн та 1ʼ 190ʼ 981,75 грн; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що порядок врахування у СЕА ПДВ сум, визначених відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1ПК, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N341; далі - Порядок N1246). Пунктом 12 зазначеного Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 ПК (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015). Відтак, доводи відповідачів, що механізм запровадження пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК не встановлений, є необґрунтованими. Розміри показників ?Перевищ та УПопРах у формулі, за якою визначається сума, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК, (27ʼ 539ʼ 104,06 грн та 7ʼ 790ʼ 555,75 грн відповідно), відповідачі не заперечують. Стосовно граничних строків реєстрації податкових накладних, як підстави для відмови у прийнятті надісланих позивачем 24.04.2017 на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, суд, зважаючи на зміни, внесені згідно із Законом України від 09.11.2017 N2198-VIII до пункту 201.10. ПК, яким було знято обмеження щодо можливості реєстрації податкових накладних впродовж 365 календарних днів, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, направлених позивачем, у зв`язку з порушенням строків їх реєстрації.

Відмова в задоволенні позову в частині позовних вимог про збільшення суми, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні (показник ?Накл у формулі, визначеній згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК), на 6ʼ 599ʼ 574,00 грн вмотивована тим, що ДФС включило цю суму до рахунку позивача в СЕА. На підтвердження цієї обставини суд послався на лист ДФС від 24.10.2017 №23989/6/99-99-12-03-01-15 (а.с. 187 т. 1).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ДФС надати ДП ʼʼВугілля Україниʼʼ технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, виписаних з липня 2015 року по травень 2016 року на суму ПДВ 6ʼ 599ʼ 574,00 грн, позов в цій частині позовних вимог задоволено. Висновок суду апеляційної інстанції стосовно цих позовних вимог вмотивований тим, що зарахування контролюючим органом суми 6ʼ 599ʼ 574,00 грн до показника УПопРах не спростовує того факту, що позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні на цю суму.

В іншій частині рішення суду першої інстанції згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 залишено без змін.

Офіс ВПП подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що суди порушили норми матеріального права, зокрема норми підпункту 14.1.60 пункту 14.1. статті 14, пункту 200-1.9. статті 200-1 ПК, Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України ʼʼДеякі питання електронного адміністрування податку на додану вартістьʼʼ від 16.10.2014 №569, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N341). Відповідач зазначає, що ДФС збільшила показники рахунку в СЕА на суму 6ʼ 599ʼ 574,00 грн, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов`язання ДФС надати Підприємству технічну можливість здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на вказану суму. Порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, згідно з доводами відповідача, полягає у недотриманні норм статей 72, 90 КАС при встановленні обставин у справі.

Позивач не реалізував процесуальне право надати відзив на касаційну скаргу.

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідачів на Державну податкову службу України (ДПС) та на Офіс великих платників податків ДПС відповідно до частини першої статті 52 КАС.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник ДПС підтримав касаційну скаргу.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача-1, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, ДП "Вугілля України" подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди липень-грудень 2015 року, січень-травень, грудень 2016 року, які були прийняті ДФС, що підтверджується квитанціями №2 (а.с.43-89 т.1). Задекларована сума податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.07.2015 по 31.12.2016 склала 210ʼ 191ʼ 844,00 грн.

У період з 30.10.2015 по 29.06.2016 підприємство перерахувало до бюджету кошти у сумі 13ʼ 170ʼ 305,06 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку позивача та платіжними дорученнями (банківські виписки від 30.1.2015, від 17.03.2016 на суму 2ʼ 000ʼ 000,00 грн та 2305,06 грн відповідно (а.с.35, 38 т.1); платіжні доручення від 11.02.2016 №189 на суму 7ʼ 000ʼ 000,00 грн (а.с.36 т.1), від 29.02.2016 №283 на суму 1ʼ 500ʼ 000,00 грн (а.с.37 т.1), від 18.03.2016 №401 на суму 1ʼ 800ʼ 000,00 грн (а.с.39 т.1), від 31.05.2016 №53 на суму 1ʼ 000ʼ 000,00 грн. (а.с.40 т.1) та від 29.06.2016 №145 на суму 68ʼ 000,00 грн (а.с. 41 т.1)).

Як свідчить приєднаний до матеріалів справи витяг щодо сум податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із системи електронного адміністрування ПДВ від 24.04.2017 №24330243, загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником податку (позивачем) у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з ПДВ, над сумою податку, зазначеною у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих в Реєстрі, складає 224ʼ 360ʼ 643,00 грн (а.с.31 т.1).

Листом від 04.04.2016 №0430/02 ʼʼЩодо зарахування оплати ПДВ на електронний рахунокʼʼ позивач повідомив Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, що ДП ʼʼВугілля Українаʼʼ провело розрахунки по субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375, в результаті яких на погашення заборгованості з ПДВ в грудні 2015 року було перераховано 7ʼ 790ʼ 555,75 грн на спеціальний рахунок бюджету №31114068799011 у ГУ ДКСУ у м. Києві за відповідними платіжними дорученнями. Таке звернення позивача було обумовлено тим, що зазначена сума не відображена в електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, не збільшена (а.с.25 т.1).

Зарахування до бюджету суми ПДВ від ДП ʼʼВугілля Українаʼʼ в розмірі 7ʼ 790ʼ 777,75 грн ДФС України підтверджено в листі на адресу позивача від 15.02.2017 №3131/6/99-99-12-03-01-15 (а.с.29 т.1).

ДП ʼʼВугілля Українаʼʼ звернулось до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України з листами від 12.01.2017 №0007/02 (а.с. 13 т. 1) та від 16.01.2017 №0009/06 (а.с.16 т.1) відповідно щодо підтвердження його права на реєстрацію податкових накладних, складених в період з 01.07.2015 по 31.05.2016 та не зареєстрованих в ЄРПН на суму, розраховану відповідно до пункту 200-1.9. статті 200-1. ПК та повідомити механізм реалізації такого права.


................
Перейти до повного тексту