ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 160/4957/19
адміністративне провадження № К/9901/6895/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., Сафронової С.В. від 10 лютого 2020 року
у справі №160/4957/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Військова частина А 1126
про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі також -позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 49 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 березня 2019 року №40, про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29 березня 2019 року №40, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 28 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.
3. Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанцій Міністерство оборони України 04 грудня 2019 року подало до апеляційного суду апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
6. 11 березня 2020 року від Міністерства оборони України до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, у якій просить таку скасувати та направити справу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №160/4957/19.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року Міністерство оборони України отримало 17 вересня 2019 року (підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), а з апеляційною скаргою заявник звернувся засобами поштового зв`язку лише 04 грудня 2019 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. Причини пропуску процесуального строку, вказані заявником є неповажними, оскільки створення нового підрозділу в структурі Міністерства оборони України не надає суб`єкту владних повноважень можливості звернення з апеляційною скаргою майже через три місяці з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави, наведені скаржником в апеляційній скарзі для поновлення строку апеляційного, визнано неповажними, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке містить поважні підстави такого пропуску, у встановлений судом строк апелянт не звертався.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що уповноважений орган Міністерства оборони України, на який покладено функції щодо захисту прав та інтересів Міністерства оборони України у судах та інших юрисдикційних органах, лише 04 грудня 2019 року (Південно-Східний територіальний юридичний відділ) отримав рішення суду першої інстанції та у той же день направив на адресу суду апеляційну скаргу, що є поважною причиною пропуску процесуального строку.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
23. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
25. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
26. Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
28. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
29. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18 та від 27 лютого 2020 року у справі № 826/9915/18.
24. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
25. Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
26. З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржником не виконано вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року та не усунуто недоліків апеляційної скарги, оскільки не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
27. Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року Міністерство оборони України отримало 17 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
28. З апеляційною скаргою скаржник звернувся засобами поштового зв`язку 04 грудня 2019 року, що підтверджується поштовим конвертом.
29. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що в м. Дніпро створено Південно-Східний територіальний юридичний відділ Міністерства оборони України, а тому територіальна віддаленість від м. Київ зумовила пропуск зазначеного строку.
30. Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
31. Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.