ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/60/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Кондратова І.Д., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Шубака О.І.,
відповідача - Тищенка А.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Чинчин О.В.)
від 15.07.2020,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Сулім В.В., судді - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.)
від 06.10.2020,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті"
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенак",
про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору поруки № 4Т13585И/П, укладеного 08.11.2016 між ТОВ "Лайк-Сіті" і АТ "Комерційний банк "Приватбанк".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поруки № 4Т13585И/П від 08.11.2016 укладений позивачем під впливом обману, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання його недійсним згідно з ст. 230 ЦК України.
Посилається на те, що відповідач, як недобросовісна сторона правочину, навмисно, з метою виконання плану трансформації (реструктуризації) кредитного портфелю ПАТ (наразі АТ) "Комерційний банк "Приватбанк", ініційованої Національним банком України, увів в оману ТОВ "Лайк-Сіті" про існування у відповідача договорів, укладених для забезпечення права вимоги за кредитними зобов`язаннями попередніх боржників (зокрема ТОВ "Тенак") у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом та спонукав позивача до укладення з відповідачем кредитного договору та договору поруки.
Також позивач зазначає, що відповідач не виконує умови пунктів 8, 10 договору поруки, що свідчить про те, що останній не мав на меті передавати позивачу документи, що підтверджували наявність забезпечення зобов`язань попередніх боржників у вигляді цінних для позивача активів. Вважає, що відповідач використовував інформацію про такі активи для спонукання позивача укласти кредитний договір та договір поруки з метою реалізації плану "трансформації" та ввів позивача в оману щодо істотних умов договору (якби позивач знав про відсутність забезпечення, він не уклав з відповідачем договори кредиту та поруки).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, у задоволенні позову відмовлено.
29.10.2020 ТОВ "Лайк-Сіті" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішення зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. ст. 229, 230 ЦК України у подібних правовідносинах відсутній (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник стверджує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 3 ст. 310 ГПК України. Зокрема, посилається на те, що 17.02.2020 ухвалою суду першої інстанції задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказу - копії рішення правління Національного банку України № 323/БТ від 05.10.2016; вимоги цієї ухвали відповідач не виконав, що призвело до неповноти встановлення всіх обставин справ та позбавило позивача можливості довести ту обставину, що укладення оспорюваного договору поруки та його виконання відбулось згідно з рішенням правління Національного банку України № 323/БТ від 05.10.2016; суд першої інстанції не з`ясував причин невиконання ухвали суду від 17.02.2020, а апеляційний господарський суд залишив поза увагою такі порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вважає, що невиконання відповідачем ухвали суду першої інстанції про витребування документів є порушенням принципу, який закріплений в ст. 18 ГПК України (обов`язковість судового рішення). Вказує на порушення судами ст. 236 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені позивачем обставини не свідчать про введення його відповідачем в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні спірного правочину. Вважає, що доводи касаційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судами. Стверджує, що в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про витребування доказів, за результатами розгляду якого суд міг би постановити відповідну ухвалу. Вказує, суд першої інстанції не приймав ухвалу від 17.02.2020 про витребування у відповідача будь-яких доказів, зокрема рішення правління Національного банку України № 323/БТ від 05.10.2016. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.10.2020 у справі № 910/18604/19, від 05.11.2020 у справі № 910/843/20. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін з наведених у відзиві підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 31.10.2016 між ТОВ "Лайк-Сіті" (позичальник) та АТ "Комерційним банком "Приватбанк" (банк) було укладено кредитний договір № 4Л16028Г, за умовами якого банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 750 000 000,00 грн для фінансування поточної діяльності в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди у визначені цим договором терміни.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору № 4Л16028Г від 31.10.2016 термін повернення кредиту - 24.10.2024.
У п. 6.1 кредитного договору № 4Л16028Г від 31.10.2016 сторони погодили, що цей договір в частині п. 4.4 набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін, в інших частинах - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.
09.11.2016, 01.11.2016, 07.11.2016 позивачем було отримано кредитні кошти за кредитним договором № 4Л16028Г від 31.10.2016 у сумі 171 976 877,98 грн, у сумі 1 692 852 340,31 грн та у сумі 2 575 025 650,46 грн що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 4011 від 09.11.2016, № 48 від 01.11.2016, № 4011 від 07.11.2016 (а.с. 12-14, т. 1).
08.11.2016 між ТОВ "Лайк-Сіті" (поручитель) та ПАТ (наразі АТ) "Комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) було укладено договір поруки № 4Т13585И/П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Тенак" кредитного договору № 4Т13585И від 15.10.2013 та за кредитним договором № 4Т15075И від 21.09.2015.
Пунктом 2 договору поруки № 4Т13585И/П встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.
Згідно з п. п. 4, 5 договору поруки № 4Т13585И/П у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору. У випадку невиконання боржником обов`язку п. 1 цього договору кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання.
Відповідно до п. 6 договору поруки № 4Т13585И/П поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений у письмовій вимозі кредитора, впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у п. 5 цього договору.
За п. 7 договору поруки № 4Т13585И/П у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого п. 6 цього договору, кредитор та поручитель дійшли згоди, що кредитор має право в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках. Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.
До поручителя, який виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договорами застави (іпотеки), укладеними з метою забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов`язання (п. 8 договору поруки № 4Т13585И/П).
Відповідно до п. 10 договору поруки № 4Т13585И/П кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5-ти робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
У п. 17 договору поруки № 4Т13585И/П сторони погодили, що договір укладено/підписано з використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа акредитованого центру сертифікації ключів АТ "Комерційного банку "Приватбанк" у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 09.03.2016, укладеної сторонами.
Договір поруки № 4Т13585И/П з боку ТОВ "Лайк-Сіті" підписано керівником товариства ОСОБА_1 (електронний цифровий підпис) та скріплено електронною печаткою ТОВ "Лайк-Сіті" (а.с. 28-29, т. 1).
Судами встановлено, що в матеріалах справи є копія платіжного доручення № 4015 від 09.11.2016, в якому у графі "призначення платежу" вказано - виконання зобов`язання за кредитним договором № 4Т13585И від 15.10.2013 відповідно до договору поруки № 4Т13585И/П від 08.11.2016; сума грошових коштів - 59 261 235,06 грн, а також копія платіжного доручення № 4015 від 09.11.2016, в якому у графі "призначення платежу" вказано - виконання зобов`язання за кредитним договором № 4Т15075И від 21.09.2015 відповідно до договору поруки № 4Т13585И/П від 08.11.2016; сума грошових коштів - 22 662 229,54 грн.
Позивач просить визнати спірний договір поруки недійсним з огляду на те, що він був вчинений під впливом введення в оману.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.