УХВАЛА
02 грудня 2020 року
м. Київ
Провадження № 13-93зк20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Яновська О. Г., розглянувши спільну заяву керівника Міжнародного наукового товариства ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, та ОСОБА_1 про перегляд ухвалених судових рішень щодо нього,
в с т а н о в и л а:
01 грудня 2020 року керівник Міжнародного наукового товариства ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, та заявник ОСОБА_1, не погоджуючись із ухваленими в кримінальному провадженні щодо останнього судовими рішеннями, направили на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, в якій порушують питання про перегляд усіх ухвалених рішень суду щодо ОСОБА_1 .
Як убачається зі змісту заяви, вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2005 року, ОСОБА_1 1958 року народження, засуджено за частиною 2 статті 122, статтею 69 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни та на підставі пункту "б" статті 1 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 січня 2007 року рішення суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "ОСОБА_1 проти України" від 17 січня 2013 року, встановлено порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні кримінальної справи судом, в якому констатовано порушення Україною статей 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 .
Заявники, посилаючись на положення Глави 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), стверджують про незаконність ухвалених щодо ОСОБА_1 судових рішень.
Зазначають, що засуджений неодноразово звертався до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу перегляду вказаних судових рішень і протягом 2013-2014 років за результатами розгляду таких заяв винесено рішення про залишення їх без руху. Просять скасувати усі ухвалені судові рішення щодо ОСОБА_1 і постановити виправдувальний вирок за нововиявленими та виключними обставинами.
Перевіривши подану заяву, суд дійшов висновку, що її належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 459 КПК України встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.
Положеннями статті 260 КПК України визначено, що право подати заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження.
Крім того, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим частиною 2 статті 462 КПК України.
Усупереч цим вимогам закону, заявником ОСОБА_2 не долучено до заяви підтверджуючих даних, які вказують, що він є учасником кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, або документів на вимогу статті 131-2 Конституції України, якою визначено, що виключно адвокатом здійснюється представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 50 КПК України передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.