Постанова
іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 525/897/19
провадження № 51-746км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т. В.,
суддів Слинька С. С., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Подоляка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 липня
2020 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені касаційним судом обставини
За вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК
до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 2 ст. 185 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК
за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Не погоджуючись з вироком місцевого суду, обвинувачений оскаржив його до Полтавського апеляційного суду, котрий ухвалою від 7 листопада 2019 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.
У подальшому цей апеляційний суд ухвалою від 15 січня 2020 року залишив без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, а вирок суду першої інстанції щодо нього - без змін.
Верховний Суд постановою від 20 травня 2020 року задовольнив касаційну скаргу захисника Михайлика М. С., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасував зазначену ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою від 29 травня 2020 року Полтавський апеляційний суд, керуючись статтями 396, 399 КПК, залишив без руху апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1
і надав строк для усунення недоліків.
У межах наданого строку обвинувачений звернувся з новою апеляційною скаргою. Проте її ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 14 липня 2020 року було повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК через пропуск установленого п`ятнадцятиденного строку та недотримання вимог статей 396 і 407 цього Кодексу.
Як убачається з цього рішення, суддя апеляційного суду, оцінивши аргументи обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_1 при повторному зверненні знову не дотримався вимог пунктів 4 і 5 ч. 2 ст. 396 КПК і не усунув раніше допущених недоліків скарги.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на необґрунтованість висновків апеляційного суду про те, що подана апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 396 КПК, що, на думку засудженого, підтверджується ухвалою Полтавського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження
від 7 листопада 2019 року. Крім того, зазначає, що вимоги ухвали від 29 травня
2020 року про залишення апеляційної скарги без руху виконав, на усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк (22 червня 2020 року) надіслав нову апеляційну скаргу, в якій навів обґрунтування незаконності вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року
в тому обсязі, в якому зміг, при цьому наголошував на необхідності призначення захисника, без допомоги якого не може захистити порушені, на його думку, права. ОСОБА_1 вважає, що наведені обставини свідчать про те, що його апеляційна скарга повернута незаконно, чим порушено його право на захист та права на доступ до правосуддя.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 КПК після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду. При цьому згідно з ч. 2 зазначених положень вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
У разі призначення апеляційної скарги до розгляду, такий розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК, колегіально у складі не менше трьох суддів з обов`язковим повідомленням сторін кримінального провадження (ч. 4 ст. 31, ч. 2 ст. 318, ч. 1 ст. 405 КПК).