Постанова
Іменем України
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 363/3588/18
провадження № 61-20687св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області,
особи, які подали апеляційну скаргу - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Юрченко Адріаною Іванівною, на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору дарування від 31 березня 2008 року, який зареєстрований в реєстрі під № 2030 та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л. А., вона отримала у власність від своєї бабусі ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке вона зареєструвала у КП "Вишгородське БТІ" 02 квітня 2008 року.
У серпні 2018 року вона звернулася до органу місцевого самоврядування - Новопетрівської сільської ради щодо приватизації земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок з надвірними будівлями. Однак, їй було відмовлено по причині вже зареєстрованого права власності на спірну земельну ділянку за її покійною бабусею ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221886001:03:280:0152, площею 0,0525 га, оскільки на ній знаходиться подарований їй будинок.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3221886001:03:280:0152, площею 0,0525 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове рішення мотивовано тим, що позивач на підставі договору дарування набула права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а тому в силу закону набула право власності на земельну ділянку, на якій розташований такий будинок, однак не може оформити таке своє право в повному обсязі, оскільки земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, належить ОСОБА_4, яка померла у 2010 році, та є бабусею позивача, яка за життя подарувала останній житловий будинок. Таке визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, на якій розташований її житловий будинок, не суперечить Закону та не порушує права інших осіб.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області не є належним відповідачем у даній справі на відміну від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка є спадкоємицею ОСОБА_5 . Суд першої інстанції такі обставини не дослідив, не вжив відповідних заходів для перевірки наявності інших спадкоємців у померлої ОСОБА_4, і як наслідок, розглянув справу за участю неналежного відповідача. Оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що позивач не позбавлена права на звернення до суду із позовною заявою до належних відповідачів з урахуванням вимог щодо предметної та суб`єктної юрисдикції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 через адвоката Юрченко А. І., подала касаційну скаргу до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спірну земельну ділянку не можна віднести до складу спадкового майна, оскільки право власності у позивача на житловий будинок, який розташований на земельній ділянці, виникло 02 квітня 2008 року, проте право на спадкування виникло з моменту відкриття спадщини, тобто з 30 квітня 2010 року - дня смерті ОСОБА_4 . Таким чином, право позивача на спірну земельну ділянку є первинним, тобто таким, яке виникло до спадкування та надає і забезпечує право позивача на повноцінне володіння, користування належним йому житловим будинком на спірній земельній ділянці. Крім того, площа земельної ділянки 0,0525 га, на якій розташований належний позивачу житловий будинок, є неподільною, оскільки фактично відповідає граничному розміру земельній ділянці для житлового будівництва, яка становить не менше 0,05 га.
Разом з тим, протягом дев`яти років після заведення спадкової справи (смерті ОСОБА_4 ) ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не мали претензій щодо спірної земельної ділянки, оскільки житловий будинок, належний позивачу, займав фактично всю площу земельної ділянки 0,0525 га, проте після знесення вказаного будинку ОСОБА_2, до якого приєдналася ОСОБА_3, одразу звернувся до апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що позивач мала право на набуття у власність спірної земельної ділянки, площею 0,0525 га як "правомірне очікування", оскільки зазначений об`єкт має економічну цінність, є достатньо визначеним як предмет галузевих правовідносин і відповідно право позивача на мирне володіння майном - житловим будинком, отриманим в дар, захищається статтею першою Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки це відповідає нагальній меті у відновленні права власності на земельну ділянку, розташовану біля, під будинком та надвірними спорудами до нього, є необхідними для обслуговування цієї нерухомості.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки порушено право позивача, яке повинно бути захищено.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, який обґрунтовано тим, що позивачем не було доведено та судом не перевірено наявність правових і фактичних підстав щодо можливості переходу до неї права власності на всю спірну ділянку площею 0,0525 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, внаслідок переходу прав на житловий будинок. Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належним чином прийняли спадщину після смерті їхньої матері ОСОБА_4, то спірна земельна ділянка фактично належить їм з моменту відкриття цієї спадщини. За наявності спадкоємців, спадщина померлої ОСОБА_4, не може вважатися відумерлою, а тому відповідачами у даній справі повинні бути саме ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а не Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області.
Крім того, ОСОБА_2 посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 31 березня 2008 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що вони уклали договір дарування, який зареєстрований в реєстрі під № 2030 та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л. А. (а.с. 13).
Право власності на даний житловий будинок ОСОБА_1 зареєструвала у КП "Вишгородське БТІ" 02 квітня 2008 року в реєстровій книзі № 15 під реєстровим № 1907, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02 квітня 2008 року (а.с. 14).
Органом місцевого самоврядування у 2008 році було оформлено будинкову книгу на ім`я нового власника житлового будинку - ОСОБА_1 (а.с. 19-24).
ОСОБА_4 на праві власності також належала земельна ділянка площею 0,0677 га, яка була виділена їй для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД № 651351, який було виготовлено на підставі Рішення 2 сесії V скликання від 11 травня 2006 року № 32 Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області та зареєстровано 08 вересня 2006 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02063420054, кадастровий номер 3221886001:03:280:0056 (а.с. 25).
Після, частину земельної ділянки площею 0,0152 га ОСОБА_4 відчужила відповідно до договору купівлі-продажу від 03 листопада 2006 року № 5913, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шоста В. Я.
У результаті розподілу земельної ділянки на дві окремі, одну з яких було відчужено, земельній ділянці, що залишилася у власності ОСОБА_4 площею 0,0525 га було присвоєно кадастровий номер 3221886001:03:280:0152, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 30 серпня 2018 року (а.с. 26-30).
Рішенням сесії Новопетрівської сільської ради від 22 лютого 2014 року № 692-29-VІ "Про перейменування вулиць села Нові Петрівці" назву вулиці Леніна села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області було змінено на вулицю Свято-Покровську села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.
Відповідно до довідки Новопетрівської сільської ради від 03 вересня 2018 року № 735, житловий будинок, належний ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31 березня 2008 року, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3221886001:03:280:0152, площею 0,0525 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 33).
Топографічна зйомка даної земельної ділянки, виготовлена ТОВ "Регіональний центр розвитку", відображає і підтверджує схематично місце розташування житлового будинку позивача на спірній земельній ділянці (а.с. 31-32).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім позивача до числа спадкоємців першої черги входять ОСОБА_2 - син померлої, та ОСОБА_5 - її донька.
ОСОБА_2 11 жовтня 2010 року, в межах встановленого строку, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Громової О. П. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, яка зареєстрована у реєстрі за № 4573.
ОСОБА_5 , яка є донькою ОСОБА_4, за життя також прийняла спадщину, що залишилася після смерті матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Спадщину після смерті останньої прийняла її донька - ОСОБА_3, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка О. В. від 04 вересня 2019 року.
Згідно довідки Вишгородської районної державної нотаріальної контори від 31 липня 2019 року в провадженні якої перебуває спадкова справа № 292/2010, згідно якої спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли її син ОСОБА_2, донька ОСОБА_5 та онука ОСОБА_1 (а.с. 76-79).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.