Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 725/4424/18
провадження № 61-10445св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Василь Сергійович на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служби у справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про позбавлення батьківських прав.
Зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 26 жовтня 2015 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батькамиОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 серпня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 16 липня 2015 року до повноліття дитини.
Також рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 січня 2017 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 .
Посилалася на те, ОСОБА_2 з жовтня 2015 року проживає окремо, не своєчасно здійснює сплату аліментів, не надає іншого утримання дитині, не цікавиться ні фізичним, ні духовним розвитком дитини, не бере участі у вихованні, не виконує батьківських обов`язків, не спілкується з дитиною.
Виконавчим комітетом Сторожинецької міської ради Чернівецької області надано висновок від 11 лютого 2016 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно доньки ОСОБА_3 .
У зв`язку з викладеним просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 серпня 2019 рокупозов ОСОБА_1 задоволено, постановлено позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклується дитиною, вихованням не займається, не цікавиться дозвіллям, здоров`ям, не надає утримання, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на рішення виконавчого комітету Сторожинецької міської ради від 11 лютого 2016 року та рішення органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29 травня 2019 року №01/02-24/1370 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3, довідкурозрахунок щодо розміру нарахованих та сплачених аліментів старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Сарахмана П. М. від 16 липня 2018 року №16266/6, довідку дошкільного навчального закладу №33 "Оселя талановитих" Чернівецької міської ради від 10 березня 2017 року, довідку Сторожинецького дошкільного навчального закладу "Сонечко" від 13 липня 2015 року №625.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 серпня 2019 року скасовано. У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Сторожинець Чернівецької області, поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обовʼязків.
Постанова мотивована тим, що оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Всупереч наведеному, суд першої інстанції вирішуючи спір, не врахував характер винної поведінки ОСОБА_2 та його ставлення до дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 липня 2020 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Ковальчук В. С., засобами поштового зв`язку звернулась до суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року в якій просила скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
31 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Ковальчук В. С. та витребувано справу з Першотравневого районного суду м. Чернівці.
28 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_2 не піклувався про фізичний і духовний розвиток своєї дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вихованням не займається, не цікавиться дозвіллям, здоров`ям, ніякої матеріальної допомоги на утримання не надає.
При цьому відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що він несвідомо нехтував своїми батьківськими обов`язками та доказів чинення йому перешкод у належному їх здійсненні на забезпечення інтересів дитини, що є його процесуальним обов`язком як учасника даної справи.
Вважає, що установивши, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню до дитини, повністю самоусунувся від виконання батьківського обов`язку, суд першої інстанції забезпечив рівновагу між інтересами дитини та застосуванням у справі такого крайнього заходу впливу на ОСОБА_2, як позбавлення його батьківських прав, і такий висновок місцевого суду прийнято з урахуванням вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основопожних свобод з метою захисту прав і свобод дитини - ОСОБА_3, від порушень з боку батька - ОСОБА_2 .
Також, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові, оскільки за умови невиконання батьком його батьківських обов`язків, що встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано самим відповідачем, застосування до спірних правовідносин положення частини першої статті 164 СК України є законним.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 465/4959/16-ц провадження № 61-1058св17, яку судом апеляційної інстанції не враховано та помилково скасовано рішення суду першої інстанції.
Доводи суду апеляційної інстанції про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків і не може бути застосовано до відповідача спростовуються матеріалами справи, які належним чином оцінені судом першої інстанції, а також обґрунтованими висновками місцевого суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки було встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконував рішення суду про сплату аліментів, а тому позивач ОСОБА_1 вимушена була неодноразово звертатися до виконавчої служби, органів юстиції з приводу вжиття дій для примусової виплати аліментів на утримання дитини; відповідно до висновку та рішення Виконавчого комітету Сторожинецької міської ради від 11 лютого 2016 року визначено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29 травня 2019 року № 01/02-24/1370 "Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 " з метою соціального захисту інтересів малолітньої, останній вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв`язку з тим, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Таким чином, у цій конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить приписам національного та міжнародного законодавства, а також практиці Європейського суду з прав людини, а тому викладені у прохальній частині позовної заяви вимоги є доведеними та обґрунтованими і підлягають задоволенню, що і правильно було встановлено судом першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 серпня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 16 липня 2015 року до повноліття дитини (т. 1 а. с. 32-33).
Також рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 січня 2017 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 35).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради про встановлення порядку участі у вихованні дитини визначено спосіб участі ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 та встановлено побачення з дитиною щопонеділка та щоп`ятниці з 16.00 до 20.00 години, щонеділі з 10.00 до 19.00 години, спільного відпочинку з дитиною та її оздоровлення на території України за попередньою домовленістю батьків (т. 1 а. с. 55-57).
Згідно висновку виконавчого комітету Сторожинецької міської ради Чернівецької області від 11 лютого 2016 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сторожинецької міської ради Чернівецької області від 11 листопада 2016 року №177 визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 16-17).
Також висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29 травня 2019 року №01/02-24/1370 встановлено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.