Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 333/5567/19
провадження № 61-6226св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Запорізький національний університет,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2019 року у складі судді Стоматова Е. Г. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 рокуу складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Запорізького національного університету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що його було прийнято на роботу в Запорізький національний університет на посаду викладача.
03 вересня 2018 року укладено контракт № 03-42/88 на термін дії з 01 вересня 2018 року до 31 серпня 2021 року.
Наказом № 791-к від 30 серпня 2019 року його з 31 серпня 2019 року звільнено з посади доцента кафедри прикладної фізики і наноматеріалів за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін істотних умов праці. Вважає звільнення незаконним та безпідставним, оскільки відповідач в наказі про звільнення з займаної посади не вказав на пункт контракту на підставі якого проводиться звільнення, послався на пунктом 6 статті 36 КЗпП України, замість того, щоб надати зміни до контракту, відповідач надав листа № 03-5388 від 19 червня 2019 року в якому зазначив, що у випадку не згоди перейти працювати на 0,5 ставки на посаді доцента, його буде звільнено.
Із урахуванням зазначеного позивач просив суд визнати наказ про звільнення № 791-к від 30 серпня 2019 року позивача незаконним, поновити його на займаній посаді, зобов`язати відповідача внести в його трудову книжку запис про поновлення на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 письмово за два місяці було повідомлено про зміну істотних умов праці, проте, останній відмовився від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці, тому у відповідача були наявні підстави для звільнення позивача за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, а контракт № 03-32/88 від 03 вересня 2018 року вважати розірваним.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.
ПостановоюЗапорізького апеляційногосуду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 6 статті 36 КЗпП України відбулося у відповідності до вимог, викладених у частині третій, четвертій статті 32 КЗпП України, тобто з письмовим повідомленням працівників за два місяці про зміну істотних умов праці, починаючи з 01 вересня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року засобами поштового зв`язку заявник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу з Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
18 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла витребовувана справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що відповідач в наказі про звільнення не вказав пункт контракту, на підставі якого проводиться звільнення позивача, чим порушив умови контракту.
Мотивуючи звільнення позивача, відповідач посилався на пункт 6 статті 36 КЗпП України, у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін істотних умов праці.
Специфічною ознакою трудового контракту є переважання договірних засад, певних зобов`язань контрактантів. Переважання у контракті диспозитивних приписів щодо умов та його індивідуальний характер визначають специфічний зміст трудового контракту, у порівнянні з трудовим договором. За пунктом 6.4. умови контракту можуть бути змінені тільки за згодою сторін у письмовій формі.
Якщо відповідач пропонує змінити умови контракту, а інша сторона не погоджується, умови контракту залишаються незмінними. Також, і у випадку, якщо б позивач запропонував їх змінити, а відповідач відмовиться.
Замість того, щоб надати ОСОБА_1 зміни до контракту, відповідач надав листа № 03-53/88 від 19 червня 2019 року у якому зазначив, що у випадку не згоди перейти працювати на 0,5 ставки на посаді доцента, його буде звільнено. Він проігнорував пункт 6.4. контракту.
Правова позиція Верховного Суду України щодо звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України викладена в Постанові від 04 грудня 2019 року справа № 215/4817, де визначено, що у пункті 6 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз`яснено, що припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач не займався впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно- гігієнічних умов.
Також, відповідач стверджує, що відбулось зменшення педагогічного навантаження на позивача, у зв`язку з чим і було проведено його звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, при цьому звільнення позивача відбулось до початку навчального року без зменшення тарифної ставки/окладу/, до розгляду скарги позивача з цього приводу в комісії по трудових спорах.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що підставою позовних вимог було порушення порядку зміни умов оплати та відсутність залежності оплати праці від навантаження умовам трудового контракту, який було укладено між ОСОБА_1 та представником вищого навчального закладу.
Судами при прийнятті рішення не була врахована правова позиція Верховного Суду щодо необхідності виконання умов трудового контракту, висловлена в рішенні Верховного Суду від 30 травня 2018 року справа № 344/12581/16-ц провадження № 61-10439св18.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що у наказі про звільнення було зазначено, що контракт втратив чинність. Поняття "втрата чинності" взагалі відсутнє в нормах КЗпП України, в інших нормативно-правових актах, що регулюють правові відносини роботодавця та працівника.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначав, що попереднє навантаження кафедри прикладної фізики і наноматеріалів на 2019-2020 навчальний рік є меншим за попередній навчальний рік на 1071 год, а кількість студентів - меншою на 40 % (21 особу), що неодмінно призводить до зменшення ставок науково-педагогічних працівників на 1,75 ставки.
Наказом № 254 від 06 червня 2019 року "Про зміну істотних умов праці науково-педагогічних працівників кафедри прикладної фізики і наноматеріалів" було встановлено, що науково-педагогічним працівникам кафедри прикладної фізики і наноматеріалів та кафедри фізики твердого тіла з 01 вересня 2019 року будуть змінені істотні умови праці, у зв`язку зі зменшенням роботи, з однієї ставки на частку ставки.
Відповідно до наказу № 241 від 27 травня 2019 року "Про введення в дію рішень Вченої ради ЗНУ"завідувачем кафедри фізики твердого тіла ОСОБА_3 та завідувачем кафедри прикладного тіла та наноматеріалів ОСОБА_4 : - подати до 15 червня 2019 року пропозиції щодо попереднього розподілу навчального навантаження науково-педагогічний працівників кафедр.
На виконання цього наказу штат кафедри фізики твердого тіла було зменшено з 4,25 ставки на 3,0 ставки та запропоновано 5 науково-педагогічним працівникам перейти на частку ставки.
Враховуючи викладене, завідувачем кафедри прикладної фізики і наноматеріалів ОСОБА_5 було подано на ім`я ректора службову записку від 18 червня 2019 року про зменшення ставок 6 науково-педагогічним працівникам кафедри прикладної фізики і наноматеріалів з 5,0 ставки на 3,25 ставки, з пропозицією перейти на частку ставки.
19 червня 2019 року адміністрація ЗНУ повідомила ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці, оскільки колишні істотні умови праці не може бути збережено у результаті зменшення навчального навантаження кафедри прикладної фізики і наноматеріалів, та попередила, що у разі відмови від переведення на 0,5 ставки його буде звільнено 31 серпня 2019 року за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Відповідно до пункту 2.10 Положення про порядок розрахунку та розподілу навчального навантаження й перелік основних видів методичної, наукової, організаційної роботи науково-педагогічних працівників Запорізького національного університету, затвердженого Вченою радою ЗНУ (протокол № 13 від 20 червня 2017 року) обсяг навчального навантаження кафедр та кількість ставок на навчальний рік затверджується наказом ректора не пізніше 10 вересня навчального року.
Наказом ректора № 363 від 09 вересня 2019 року "Про затвердження кількості ставок науково-педагогічних працівників кафедр ЗНУ на 2019-2020 навчальний рік" затверджено штат кафедри прикладної фізики та наноматеріалів у кількості 3,25 ставки.
Таким чином, на кафедрі прикладної фізики і наноматеріалів дійсно відбулись зміни в організації виробництва, тому, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. Порушень умов Контракту адміністрацією ЗНУ не було, всі процедури відбуваються відповідно до норм чинного законодавства.
Твердження позивача про ігнорування пункту 6.4 Контракту є безпідставним, оскільки зміни до контракту вносяться лише після того, коли отримана згода, про що укладається додаткова угода.
Слід зазначити, що Запорізький національний університет повністю дотримався встановленої законом процедури та умов Контракту.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги в частині стягнення середньої заробітної плати під час вимушеного прогулу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 03 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та Запорізьким національним університетом в особі ректора ОСОБА_2 укладено контракт №03-42/88 відповідно до якого позивач призначається на посаду доцента кафедри прикладної фізики і наноматеріалів на термін з 01 вересня 2018 року до 31 серпня 2021 року (а. с. 9-15).
Відповідно наказу ректора Запорізького національного університету ОСОБА_2 №791-к від 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади доцента кафедри прикладної фізики і наноматеріалів з 31 серпня 2019 року за пунктом 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок змін істотних умов праці. Контракт № 03-42\88 від 03 вересня 2018 року вважати таким, що втратив чинність (а. с. 8).
23 травня 2019 року на Вчену раду Запорізького національного університету було винесено питання щодо зміни істотних умов праці науково-педагогічних працівників кафедри прикладної фізики і наноматеріалів та кафедри фізики твердого тіла, на засіданні якого декан математичного факультету ОСОБА_6 доповів присутнім про необхідність зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників кафедр відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України. У зв`язку з чим Вченою радою Запорізького національного університету було прийнято рішення з метою збереження кадрового потенціалу кафедр фізики твердого тіла та прикладної фізики і наноматеріалів дозволити науково-педагогічним працівникам цих кафедр працювати менш ніж на 0,75 ставки у випадку набору недостатньої кількості студентів у період вступної компанії 2019 року (протокол №9 від 23 травня 2019 року) (а. с. 19).
Наказом № 254 від 06 червня 2019 року "Про зміну істотних умов праці науково-педагогічних працівників кафедри прикладної фізики і наноматеріалів" було встановлено, що науково-педагогічним працівникам кафедри прикладної фізики і наноматеріалів та кафедри фізики твердого тіла з 01 вересня 2019 року будуть змінені істотні умови праці у зв`язку зі зменшенням роботи, з однієї ставки на частку ставки (а. с. 68-69).
Відповідно до наказу № 241 від 27 травня 2019 року "Про введення в дію рішень Вченої ради Запорізького Національного Університету" декану математичного факультету ОСОБА_6 разом із завідувачем кафедри фізики твердого тіла ОСОБА_3 та завідувачем кафедри прикладного тіла та наноматеріалів ОСОБА_4 подати до 15 червня 2019 року пропозиції щодо попереднього розподілу навчального навантаження науково-педагогічних працівників кафедри.
На виконання цього наказу штат кафедри фізики твердого тіла було зменшено з 4,26 ставки на 3,0 ставки та запропоновано 5 науково-педагогічним працівникам перейти на частку ставки.
Завідувачем кафедри прикладної фізики і наноматеріалів ОСОБА_5 у зв`язку із зменшенням навантаження з першого вересня 2019 року було подано на ім`я ректора службову записку від 18 червня 2019 про зменшення ставок 6 науково-педагогічним працівникам кафедри прикладної фізики і наноматеріалів з 5,0 ставки на 3,25 ставки, з пропозицією їм перейти на частку ставки, а саме ОСОБА_5 професор на 0,75 ставки, ОСОБА_7 доцент на 0,5 ставки, ОСОБА_1 доцент на 0,5 ставки, ОСОБА_8 доцент на 0,5 ставки, ОСОБА_9 доцент на 0,5 ставки (а. с. 64).