ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 744/1585/19
провадження № 61-6967 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року в складі колегії суддів Вінгаль В. М., Губар В. С., Кузюри Л. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з 31 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на його користь аліменти на доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02 жовтня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2016 року розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що до травня 2019 року вони сім`єю проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У липні 2019 року ОСОБА_2 переїхала до м. Мени Чернігівської області, де проходить службу в місцевому відділі поліції, і з цього часу спільна дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем та знаходиться на його повному утриманні. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання спільної дочки не надає.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року закрито провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Суд першої інстанції виходив із того, що Семенівським районним судом Чернігівської області видано судовий наказ № 744/722/16 про стягнення з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 аліментів на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини усіх видів заробітку боржника щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 31 серпня 2016 року і до повноліття дитини. Судовий наказ набрав законної сили та чинний на даний час, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки існує судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами, провадження у справі підлягає закриттю.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2020 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд виходив із того, що мотиви звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду є іншими, ніж у справі № 744/722/16, а тому підстав для закриття провадження у даній справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України немає.
Аргументи учасників справи
У квітні 2020 року представник ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просив постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року скасувати та направити справу на новий розгляд до Чернігівського апеляційного суду. Посилався на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Аргументи касаційної скарги зводяться до обґрунтування незаконності проживання дитини із батьком ОСОБА_1 та що звернення до суду з позовом про стягнення аліментів свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами.
Вказує, що існує судовий наказ про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 аліментів на дочку ОСОБА_4 у розмірі ј частини усіх видів заробітку боржника щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який набрав законної сили і виконується в установленому законом порядку.
Вважає, що звернувшись до суду з даним позовом, позивач невірно обрав спосіб захисту своїх прав, адже позивач в порядку статей 170-171 ЦПК України заяви про скасування судового наказу не подавав.
Установивши, що у справі 744/1585/19 та в справі № 744/722/16 суб`єктний склад і предмет спору є тотожними, але підстави різні, апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки не витребував справу про видачу судового наказу та не перевірив підстави звернення до суду.
У червні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року без змін. Вказував, що при ухваленні оскарженої постанови апеляційний суд вірно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.