ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 363/2860/17
адміністративне провадження № К/9901/43292/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А. (суддя-доповідач), Земляної Г.В., Сорочко Є.О. у справі №363/2860/17 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перерахунок пенсії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (надалі - відповідач, Вишгородське ОУПФ) про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.04.2015, зобов`язання поновити виплату пенсії з 01.04.2015, провести перерахунок пенсії за період з 01.04.2015 по 19.07.2017, та стягнути неотриману пенсію.
2. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2017 позовні вимоги задоволено частково.
2.1. Визнано неправомірними дії Вишгородського ОУПФ щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком.
2.2. Зобов`язано Вишгородське ОУПФ поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), починаючи з 23.03.2016.
2.3. Позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.04.2015 по 24.01.2016 залишено без розгляду.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2017 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
4.1. ОСОБА_1, є працюючою суддею Іванківського районного суду Київської області.
4.2. З січня 2006 року позивач перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області та отримувала пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV і Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (надалі - Закон №3723-XII), виплата якої була припинена 01.04.2015.
4.3. У зв`язку з цим ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області з заявами про поновлення їй з 01.04.2015 виплати призначеної довічно на підставі Закону №1058-IV пенсії.
4.4. У відповідь Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області відмовляло у поновленні виплати призначеної позивачу пенсії, оскільки відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VII (надалі - Закон №213-VII) внесені зміни до статті 47 Закону №1058-IV, а саме, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII (надалі - Закон №911-VIII) дію статті 47 тимчасово подовжено до 31.12.2016, а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №1774-VIII) - до 31.12.2017.
5. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016 було визнано неконституційною заборону виплати з 01.04.2015 і з 01.01.2016 пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV тим особам, які працюють на посадах судді. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону №1058-IV, підлягає відновленню, проте, одночасно, наголосив, що виплата позивачу пенсії підлягає відновленню з 23.03.2016, тобто з моменту звернення до Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області.
6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, послався на те, що враховуючи зміни в законодавстві, яким врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення, припинення виплати пенсії позивачу є правомірним, а підстави для поновлення виплати пенсії державного службовця з 01.04.2015 як працюючому судді відсутні. Крім того, рішенням Конституційного Суду України справа №4-рп/2016 від 08.06.2016 визнано неконституційними обмеження щодо виплати довічного грошового утримання або пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (надалі - Закон №2453-VI), у той час як позивач отримувала пенсію згідно з Законом №3723-XII.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2017.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що на виконання вимог пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону №213-VII у строк до 01.06.2015 не було прийнято закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах, а тому з цієї дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону №2453-VI.
8. Відповідач - Вишгородське ОУПФ, подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
8.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020, надалі - КАС України), згідно з якими суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.