ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/1732/16
адміністративне провадження № К/9901/36527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2016 (суддя - Н.В. Стрельнікова ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (колегія суддів: А.О. Коршун, В.Є. Чередниченко, С.М. Іванов) у справі № 808/1732/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів (далі - ПАТ "Запорізький завод феросплавів") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС та Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у неподанні відповідачу 2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року в розмірі 19 577 780 грн.; стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області) на користь позивача пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 1 116 254 грн. 41 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20.01.2016 позивач подав до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 19577780 грн. Суму бюджетного відшкодування за грудень 2015 року в розмірі 19 577 780 грн. позивач отримав на свій поточний рахунок лише 27.05.2016. Позивач зазначає, що відшкодування ПДВ за грудень 2015 року мало відбутися до 04.03.2016, однак відбулося лише 27.05.2016. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання висновків відповідачу 2. Посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що відповідачем позивачу не вчасно відшкодовано суму податку на додану вартість, а відтак на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість має нараховуватися пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за весь час прострочення, за період з 05.03.2016 по 27.05.2016.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2016, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 38025409) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 1116254 (один мільйон сто шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 41 коп. У решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Державою в особі відповідачів не вжито передбачених законодавством заходів щодо своєчасного відшкодування вказаних сум на користь платника податків, тому позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК України.
Водночас суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції відзначив, що відповідач 1 неодноразово направляв до відповідача 2 висновки із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року, а відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1, яка виражалася у неподанні висновків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що судами попередніх інстанцій не враховано, що в силу положень статті 200 ПК України та з урахуванням правового висновку Верховного Суду України, стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту прав платника податку, адже визначений законом порядок не передбачає бюджетне відшкодування у спосіб судового стягнення. В загальному доводи касаційної скарги аналогічні доводам обґрунтування апеляційної скарги, що не потребують додаткового зазначення.
У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без задоволення.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.2016 ПАТ "Запорізький завод феросплавів" було подано до СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2015 року, якою визначено суму ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 19577780 грн., заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування була перевірена податковим органом (відповідачем у справі) і оскільки ПАТ "Запорізький завод феросплавів" відповідало критеріям платників, які мають право на отримання бюджетного відшкодування, що визначені п. 200.19 ст. 200 ПК України, СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі було своєчасно сформовано реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування платникам податку, до якого включено і ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на суму 19577780 грн., 22.02.2016 податковим органом за місцем податкового обліку позивача було складено висновок № 276-20 про суми відшкодування податку на додану вартість за декларацією № 9273824385 від 20.01.2016 за грудень 2015 року у розмірі 19577780 грн., у п. б) рядка 07 якого зазначено "підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету"
З ксерокопії реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України № 6 від 23.02.2016, у якому під порядковим номером 2 зазначено висновок №276-20 від 22.02.2016, відповідний висновок отримано УДКСУ у м. Запоріжжі 23.02.2016.
У подальшому УДКСУ у м. Запоріжжі 29.03.2016 повернуло вищезазначений висновок податковому органу з посиланням на приписи п. 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 у зв`язку із тим, що в управлінні відсутня узагальнена інформація щодо визначених у висновках обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Також з аналогічних підстав УДКСУ у м. Запоріжжі вказаний висновок повертався також листами за вих. №04-08.14/394-1106 від 06.04.2016, за вих. №04-08.14/419-1317 від 14.04.2016, за вих. №04-08.14/446-1331 від 22.04.2016, за вих. №04-08.14/475-1409 від 04.05.2016, за вих. №04-08.14/469-1481 від 13.05.2016, за вих. №04-08.14/497-1550 від 23.05.2016.
27.05.2016 УДКСУ у м. Запоріжжі отримано узагальнену інформацію № 18 щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформовану за зверненням головних управлінь ДФС.
Відшкодування ПДВ за декларацією за грудень 2015 року в сумі 19577780 грн. позивачем фактично отримано 27.05.2016, що підтверджується копією платіжного доручення № 689.