ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа №2040/5858/18
адміністративне провадження №К/9901/8948/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року (головуючий суддя Бегунц А.О., судді: Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі №2040/5858/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС у Харківській області (надалі - позивач, податковий орган, контролюючий орган) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація "Агросвіт" (надалі - відповідач, підприємство, товариство), в якому просило стягнути до бюджету України грошові кошти у розмірі 95 876,33 грн. в рахунок погашення податкового боргу товариства з усіх відкритих розрахункових рахунків.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 року, адміністративний позов залишено без задоволення.
22.02.2019 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від товариства надійшла заява про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування заяви, заявник посилається на понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року в задоволенні заяви товариства відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявником всупереч вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства не надано до суду договір про надання професійної правничої допомоги. В підтвердження здійснення правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року і ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача судові витрати на професійну допомогу у розмірі 45 000 грн.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у наявності договору про надання правової допомоги у матеріалах справи. Вважає безпідставність висновку суду про необхідність долучення до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, оскільки діючим законодавством він не передбачений.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач звернувся до апеляційного суду із заявою про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції. До заяви в підтвердження понесених витрат надано до суду копії акту прийому-здачі наданих послуг від 19.02.2019 року, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 22.02.2019 року, квитанції про сплату грошових коштів за надані послуги.
З наданих документів вбачається, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн., зокрема, за подання відзиву на апеляційну скаргу, складання апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, участь у судовому засіданні, надання необхідних консультацій.
Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про наявність в матеріалах справи договору про надання професійної правничої допомоги від 15.07.2018 року, про відсутність якого зазначив суд апеляційної інстанції.
Стосовно стягнення з позивача судових витрат на професійну допомогу у розмірі 45 000 грн. Верховний Суд зазначає наступне.
Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною сьомою цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.