ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа №580/3884/19
адміністративне провадження №К/9901/9630/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №580/3884/19
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування наказів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, ухвалену в складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), у якому просив:
2. - визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України від 05 листопада 2019 року №3901/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 ";
3. - визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України від 06 листопада 2019 року №3414/5 "Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
4. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову: вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу МЮ України №3414/5 від 06 листопада 2019 року "Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
5. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції посилався на те, що до перевірки законності оспорюваного наказу №3414/5 від 06 листопада 2019 року його виконання може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
6. Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що анулювання ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без пояснення причин такого рішення та за умови невирішеного питання про передачу документів, що знаходяться у нього, може порушити права третіх осіб, які звернулися з метою вчинення реєстраційних дій.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
8. Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1 не навів обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну протиправність оспорюваного наказу №3414/5 від 06 листопада 2019 року, а також того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
9. Суд зауважив, що ОСОБА_1 не довів, що оспорюваний наказ №3414/5 від 06 листопада 2019 року може порушувати права третіх осіб, які звернулись до нього як державного реєстратора з метою вчинення реєстраційних дій, оскільки він є актом індивідуальної дії, який стосується лише прав та інтересів позивача.
10. Окрім того суд зазначив, що забезпечення позову в такий спосіб і з підстав, на які указує позивач, фактично є вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указав на те, що заява про забезпечення позову містить обґрунтування того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
13. Наказом МЮ України №3414/5 від 06 листопада 2019 року не вирішено питання про передачу документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають у нього на розгляді, як того вимагають норми абзацу 3 частини третьої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV).
14. Указана обставина свідчить про порушення прав третіх осіб, які звернулись до нього як державного реєстратора з відповідними документами з метою вчинення реєстраційних дій.
15. Судове рішення про забезпечення позову не вирішує питання про правомірність оспорюваного наказу, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для нього до перевірки його законності та набрання законної сили судовим рішенням у справі.
16. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 03 квітня 2020 року.
17. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Шевцовій Н.В., Данилевич Н.А.
18. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року.
19. У відзиві на касаційну скаргу МЮ України, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
22. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
23. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
24. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
25. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
26. Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
27. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони, або обов`язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення (частина третя статті 151 КАС України).
28. Частинами першою, другою статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: