1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 140/3564/19

адміністративне провадження № К/9901/15355/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,



розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №140/3564/19

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області

про зобов`язання вчинити дії,



за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року

(прийняте у складі: головуючого судді Андрусенко О.О.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року

(прийняту у складі: головуючого судді Макарика В.Я., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.).



УСТАНОВИВ:



І. ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області, в якому просила зобов`язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж державної служби за період роботи на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно і здійснити перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу та відпустки з 10 травня 1995 року, виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок і виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.



Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 2 серпня 1993 року була призначена на посаду стажиста Ковельського районного суду Волинської області, а з 10 травня 1995 року у зв`язку з обранням суддею призначена суддею Турійського районного суду Волинської області у порядку переведення. Наказом Турійського районного суду Волинської області №13/02-04 від 11 листопада 2019 року "Про перерахунок стажу роботи" зараховано до стажу роботи позивачки, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки і щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж державної служби за період роботи на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області, з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно. Також зазначеним наказом здійснено перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу і відпустки з 10 травня 1995 року і виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.



Однак, листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області (надалі також - "ТУ ДСА України у Волинській області") від 25 листопада 2019 року наказ Турійського районного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року повернуто без виконання як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства.



На думку позивачки, TУ ДCA України у Волинській області безпідставно повернуло вказаний наказ без виконання, чим порушило її право на відповідну суддівську винагороду, адже період її роботи з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області повинен бути зарахований до стажу її роботи на посаді судді, що дає право на щомісячну доплату за вислугу років, додаткову відпустку та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, позов задоволено частково.



Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу та відпустки з 10 травня 1995 року і виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, відповідно до наказу голови Турійського районного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року №13/02-04.



У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.



Судові рішення мотивовані тим, що Турійським районним судом Волинської області видано наказ №13/02-04 "Про перерахунок стажу роботи", в якому вказано: зарахувати судді Турійського районного суду Волинської області ОСОБА_1 стаж роботи, що дає право на одержання доплати за вислугу років, додаткової відпустки та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж державної служби за період роботи на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно; здійснити перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу і відпустки з 10 травня 1995 року та виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.



Вказаний наказ є чинним, в установленому законодавством порядку протиправним не визнавався і не скасовувався, а тому його належить виконати.



Разом з тим, відповідач, повернувши зазначений наказ без виконання, обмежився лише загальним посиланням на невідповідність нормам чинного законодавства, без конкретизації, яким саме нормам чинного законодавства не відповідає цей наказ.



Отже, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити позивачці перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу і відпустки з 10 травня 1995 року та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.



У задоволенні іншої позовної вимоги суди попередніх інстанцій відмовили, оскільки відповідач у цій справі не наділений повноваженнями на зарахування стажу роботи на посаді судді, адже такий обов`язок покладений на орган (голову суду), де працювала позивачка за останнім місцем роботи. Крім того, суди звернули увагу, що наказ Турійського районного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року №13/02-04, яким вирішено зарахувати судді Турійського районного суду Волинської області ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, додаткової відпустки і щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж державної служби за період роботи на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно є чинним і не скасований.



Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)



У касаційній скарзі ТУ ДСА України у Волинській області просило скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.



Зокрема, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у розгляді цієї справи в порядку спрощеного провадження, у той час, як вона підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки позивач відповідно Закону України "Про запобігання корупції" займає особливо відповідальне становище. Скаржник вважає, що вказане порушення призвело до неправильного вирішення справи, адже суд першої інстанції у своєму рішенні допустив недоведеність обставин, які мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення.



У свою чергу, під час апеляційного розгляду справи зазначені порушення, допущені судом першої інстанції, виправлені не були.



Крім того, скаржник зазначає про протиправність включення до стажу роботи позивачки на державній службі посади "стажист", оскільки жодним нормативно-правовим актом включення цієї посади до переліку посад, робота на яких включається до стажу державної служби, не передбачено. Також вказує на ненадання доказів позивачкою про продовження стажування з 1 серпня 1994 року до 3 травня 1995 року, оскільки, як вбачається з наказу по управлінню юстиції від 27 липня 1993 року №50 позивачка з 2 серпня 1993 року була призначена на посаду стажиста Ковельського районного суду Волинської області строком на 1 рік.



Позивачка подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що рішення судів першої й апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.



II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ



Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що згідно наказу по управлінню юстиції №50 від 27 липня 1993 року ОСОБА_1 з 2 серпня 1993 року була призначена на посаду стажиста Ковельського районного суду Волинської області.



Відповідно до рішення Волинської обласної ради від 4 травня 1995 року №4/3 позивачку обрано суддею Турійського районного суду Волинської області, a відповідно до наказу по особовому складу Управління юстиції у Волинській області від 5 травня 1995 року №42 ОСОБА_1 зараховано до штату цього ж суду як таку, що приступає до виконання службових обов`язків з 10 травня 1995 року.



Постановою Верховної Ради України №1570-III від 23 березня 2000 року ОСОБА_1 обрано на посаду судді Турійського районного суду Волинської області безстроково.



Наказом в.о. начальника ТУ ДCA України у Волинській області від 12 квітня 2005 року №23- 2-6/к позивачці з 10 травня 2005 року встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 20 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас як такій, стаж державної служби якої становить 10 років.



Наказом голови Турійського районного суду Волинської області від 7 травня 2010 року №8/02-4 "Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 " позивачці встановлено з 10 травня 2010 року надбавку за вислугу років у розмірі 25 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.



У свою чергу, наказом голови Турійського районного суду Волинської області від 12 травня 2015 року "Про встановлення доплати за вислугу років" позивачці встановлено з 12 травня 2015 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу як такій, стаж роботи якої станом на 10 травня 2015 року становить 20 років.



Відповідно до наказу Турійського районного суду Волинської області №13/02-04 від 11 листопада 2019 року "Про перерахунок стажу роботи" зараховано судді Турійського районного суду Волинської області ОСОБА_1 стаж роботи, що дає право на одержання доплати за вислугу років, додаткової відпустки та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж державної служби за період роботи на посаді стажиста Ковельського районного суду Волинської області з 2 серпня 1993 року до 3 травня 1995 року включно; здійснено перерахунок щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу та відпустки з 10 травня 1995 року і зобов`язано виплатити заробітну плату у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.



Вказаний наказ було направлено до ТУ ДСА України у Волинській області, однак листом від 25 листопада 2019 року №2030/02-30 ТУ ДСА України у Волинській області повернуло цей наказ без виконання, оскільки він не відповідає нормам чинного законодавства.



ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ



Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII визначає opгaнiзaцiю cyдoвoї влади та здiйcнeння пpaвоcyддя в Укpaїнi, що функціонує нa засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.



Водночас станом на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді діяв 3акон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-XII.



3гідно з частинами першою, четвертою, шостою статті 44 3акону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-XII заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.



Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.



Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, a також інших працівників, яким законом передбачені тaкi ж пільги.



У свою чергу, з 30 липня 2010 року набув чинності 3акон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 7 липня 2010 року.



Відповідно до частини п`ятої статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (бyлa ввeдeнa в дiю з 1 ciчня 2012 року) cyддям виплaчyєтьcя щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.



3гідно зі статтею 131 3акону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього CPCP та республік, що входили до його складу.



Водночас, пунктом 11 Розділу XII "Прикінцеві положення" 3акону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI пepeдбaчeнo, що судді, пpизнaчeнi чи oбpaнi на посаду до набрання чинності цим 3аконом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим 3аконом.



3аконом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, який набрав чинності 25 березня 2015 року, 3акон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI викладено у новій редакції.



Відповідно до частини п`ятої статті 133 3акону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону №192-VIII) cyддям виплaчyєтьcя щoмicячнa дoплaтa зa вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.



3 30 вересня 2016 року набув чинності 3акон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII.



Згідно з частиною другої статті 135 3акону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII суддівська винагорода виплaчyєтьcя cyддi з дня зapaxyвaння його до штaтy відповідного суду, якщо інше не встановлено цим 3аконом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.



Відповідно до частини п`ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII cyддям виплaчyєтьcя щoмicячнa дoплaтa за виcлyгy років y poзмipi: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.



Статтею 137 3акону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього CPCP та республік, що входили до його складу.



Пунктом 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (в peдaкцiї Закону України №1798-VIII вiд 21 грудня 2016 року) визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).



ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ



Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Згідно з приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.



Зі змісту ухвали Верховного Суду від 30 вересня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині розгляду справи судом першої інстанції в поряду спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.


Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.



Відповідно до пункту 2 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.


................
Перейти до повного тексту