ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 805/2712/16-а
адміністративне провадження № К/9901/19168/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Донецької митниці ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року (суддя Троянова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (головуючий суддя Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Донецької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Донецької митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №700080000/2016/00023 від 08 квітня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2016/00026 від 08 квітня 2016 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (за ціною договору щодо ідентичних товарів), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №700080000/2016/000023/2 від 08 квітня 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2016/00026 від 08 квітня 2016 року.
Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (другорядним) методом.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із непідтвердженням Товариством правильності обраного методу визначення його митної вартості.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 08 лютого 2016 року між METINVEST INTERNATIONAL SA (як постачальником) та Товариством (як покупцем) укладено контракт №089LS-03/585 на постачання гарячебрикетованого заліза (брикети залізної руди), відповідно до пункту 1.1 якого кількість, ціна та умови поставки визначаються сторонами в додатках до контракту.
28 березня 2016 року між сторонами укладено додаток №2 до контракту, відповідно до якого покупець зобов`язався оплатити та прийняти, а постачальник - поставити в березні-квітні 2016 року наступний товар: гарячебрикетоване залізо (брикети залізної руди) вищого сорту, виробництва AT "Лебединський ГЗК" (РФ), код ТН ВЕД 7203 10 00 00, ТУ - 0726-003- 00186803-2009 зі змінами №1 від 01 січня 2011 року, №2 від 24 жовтня 2011 року, №3 від 10 грудня 2013 року, в кількості 3500 тон (+/- 5% в опціоні). Умови поставки: DAP станція Соловей (439701)/Тополі (431801) кордон РФ/Україна. Вартість за 1 тону - 149,60 доларів США, загальна вартість 549780,00 доларів США (з урахуванням опціону).
08 квітня 2016 року з метою митного оформлення поставленого товару позивач подав до митного органу митну декларацію №700080000/2016/001565, в якій його митну вартість визначив за основним методом - ціною договору (контракту) й на її підтвердження подав: контракт №089LS-03/585 від 08 лютого 2016 року з додатком №2 від 28 березня 2016 року; накладну №21327114 від 31 березня 2016 року; рахунок-фактуру (інвойс) №160425-2-1 від 01 квітня 2016 року; рахунок-фактуру (інвойс) №05042016/AZO від 02 квітня 2016 року; контракт №LE/MI 2016-1/160425 від 04 лютого 2016 року з додатком №2 від 28 березня 2016 року; договір про надання послуг митного брокера №089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року; сертифікат походження товару загальної форми №6141003745 5608619 від 01 квітня 2016 року; сертифікат якості №1 від 31 березня 2016 року; копію митної декларації країни відправлення №10101050/310316/0000321 від 31 березня 2016 року.
Розглянувши надані документи, відповідач 08 квітня 2016 року надіслав на адресу позивача електронне повідомлення №44418, яким сповістив, що надані для митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни яка була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідно до основного (за ціною договору) методу визначення митної вартості. Зокрема, вказано на необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів, а саме висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза", каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, а також зазначено, що декларант за власним бажанням може подати й інші документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Отримавши вказане повідомлення, Товариство 08 квітня 2016 року сповістило митний орган про неможливість надати додаткові документи протягом 10 календарних днів, про що свідчить відмітка з підписом позивача на електронному повідомлені №44418.
08 квітня 2016 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №700080000/2016/000023/2, згідно з яким останню визначено за другорядним методом - ціною договору щодо ідентичного товару (джерело інформації: МД від 12 лютого 2016 року за №110120000/2016/401566, вага партії - 979600 кг, вартість - 158679 доларів США) та збільшено до 162 доларів США за 1 тону, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700080000/2016/00026.
При цьому в рішенні не зазначено жодних виявлених в поданих документах недоліків, розбіжностей або невідповідностей.
11 квітня 2016 року відповідно до статті 55 МК України товар був випущений у вільний обіг за МД №700800000/2016/001570 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
В подальшому, листом №730/д від 29 червня 2016 року Товариство подало до Митниці додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору (контракту), а саме: листи TOB КК "МЕТАЛЛОИНВЕСТ" від 19 квітня 2016 року №40-2430 про формування цін на гарячебрикетоване залізо, від 28 червня 2016 року №40-4033 про постачання гарячебрикетованого заліза, бухгалтерську інформацію про оприбуткування товару, лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 29 червня 2016 року №2479.
Листом від 04 липня 2016 року відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, зазначивши на обґрунтування, що у листі ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №2487 від 29 червня 2016 року порівняння ціни на товар "брикети залізної руди (горячебрикетоване залізо), вищого ґатунку" походження з Російської Федерації здійснено за цінами на переробний чавун та металобрухт на ринку України, що, на думку відповідача, є неправильним; крім того, позивачем не надано прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Не погоджуючись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частинами 1 - 5, 7 статті 59 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.