ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 815/357/17, адміністративне провадження № К/9901/34843/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018р. (судді - Шляхтицький О.І., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за позовом Міністерства оборони України до Обласної медико-соціальної експертної комісії №1, треті особи: Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
У січні 2017 року Міністерство оборони України звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати незаконним та скасувати рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 1, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1, яка зазначена в графі 9. довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10ААВ №812799 від 30.11.2016р. - "поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії"; зобов`язати відповідача здійснити повторний огляд ОСОБА_1, з метою встановлення причин інвалідності.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.11.2016р. комісією Одеського обласного центру медико - соціальної експертизи було складено акт огляду ОСОБА_1, згідно якого зазначено про проведення повторного його медичного переогляду та встановлення строком на 3 роки ІІ групи інвалідності із зазначенням причини інвалідності "поранення пов`язані з виконанням обов`язків при перебуванні в країнах ведучих бойові дії". (а.с.202-203 т.2)
Рішенням Обласної медико-соціальної експертної комісії №1, в частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1, яка зазначена в графі 9. Довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10ААВ №812799 від 30.11.2016р. визначено - "поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії". (а.с.9 т.1)
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що дії Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 по встановленню причинного зв`язку поранень (контузії) та захворювання у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, суперечать пунктам 1 та 5, п.п. 1 п.11, п.14 "Положення про медико-соціальну експертизу", пунктам 1.3, 1.6., 1.9. та 1.10 "Інструкції про встановлення груп інвалідності №561", п.12 "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", оскільки висновок про причину інвалідності ОСОБА_1, яка зазначена в графі 9. довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10ААВ №812799 та серія 10ААВ №584231 - "поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії", ґрунтується виключно на усних свідченнях (словах) зацікавленої особи - ОСОБА_1 та на припущеннях посадових осіб Обласної медико-соціальної експертної комісії №1. Комісією не встановлено жодної конкретної обставини щодо часу, місця, обставин отримання поранення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2017р. закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2017р. відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 19.11.2013р. №212 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 08.10.2013р. № 1761/ж не скасовані та є чинними.
Суд дійшов висновку, що протоколи засідань ЦВЛК і ВЛК та висновки спеціаліста, що підтверджують зв`язок поранення із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії є достатніми документами для визначення причин інвалідності.
Крім того, суд дійшов висновку, що рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №1, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1, яка зазначена в графі 9. довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №812799 від 30.11.2016р. прийнято на підставі відповідних для визначення причин інвалідності документів, які є чинними, а тому позов Міністерства оборони України є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 08.10.2013р. № 1761/ж оформлений належним чином, відповідає вимогам діючого законодавства, однак з його тексту вбачається, що вказані в описовій частині даного документу рубці є наслідком загоєння ран, які могли бути отриманими внаслідок вогнепальних поранень отриманих у 1983 році. Тобто даний висновок містить лише припущення про строк виникнення рубців та підтверджує наявність тілесних ушкоджень, однак не містить обставин (де, коли, при яких обставинах) причинення вказаних ушкоджень, не досліджений причинний зв`язок між спричиненням та отримання ушкоджень. До того ж, даний висновок не спростовує можливість спричинення ушкоджень за інших обставин (побутових, по халатності, по необхідності, в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння), що не може бути підставою для визнання їх отриманими при виконанні службових обов`язків.
Суд дійшов висновку, що вказаний висновок прийнятий в порушення вимог пунктів 21.8, 21.18, 21.19 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", тобто без дослідження первинних документів, які б могли підтвердити факт отримання поранення громадянином ОСОБА_1 саме при виконанні службових обов`язків.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанцій не погодилась третя особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що у листопаді 2016 року він проходив повторний огляд, за результатами якого причина інвалідності залишилась незмінною, оскільки рішення щодо причин інвалідності приймалось на підставі тих самих документів, що при первісному огляді: рішення ВЛК та висновок експерта, що є чинними, ніким не скасовані та не визнані протиправними. Протоколи засідань ЦВЛК, ВЛК, висновки спеціаліста підтверджують зв`язок поранення із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії і є достатніми для визначення причин інвалідності, тому обласний МСЕК №1, приймаючи оскаржувану довідку, діяв в межах компетенції та згідно діючого законодавства.
З висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Відповідно до підпункту 6.13 пункту 6 та абзацу двадцять третього підпункту 8.8 пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №467 , МОЗ відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.