ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-4387/09/0670
адміністративне провадження № К/9901/13977/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської митниці ДФС на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року (суддя Гурін Д.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Шидловський В.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Віптранс" до Житомирської митниці ДФС, за участю прокуратури Житомирської області, про визнання недійсними податкових повідомлень,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-Віптранс" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби (яку протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року замінено її правонаступником - Житомирською митницею ДФС; далі - Митниця, відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень від 01 квітня 2009 року №7 та №8.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що під час митного оформлення імпортованого ним товару, яке до того ж закінчилось його випуском у вільний обіг, митні платежі розраховувались, виходячи із митної вартості, визначеної митним органом, а відтак воно не може нести відповідальності за правильність встановлення такої вартості відповідачем; в свою чергу, в останнього були відсутні підстави для подальшого донарахування Товариству ввізного мита та податку на додатну вартість.
Справа розглядалась судами неодноразово й востаннє постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення форми "Р" №7 від 01 квітня 2009 року та №8 від 01 квітня 2009 року, прийняті Житомирською митницею відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Віптранс".
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що у всіх випадках розмитнення позивачем товару його митна вартість визначалась самим митним органом, а позивачем сплачувались митні платежі, обраховані, виходячи із її розміру, в зв`язку із чим у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування позивачеві митних платежів за такими деклараціями.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на висновки, викладені в акті перевірки, а також неприйняття судами до уваги всіх обставин здійснення Товариством митного оформлення спірного товару.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що на підставі наказу Митниці від 19 лютого 2009 року №56 посадовими особами митного органу проведено перевірку митної вартості, яка заявлялась Товариством як суб`єктом підприємницької діяльності при митному оформленні товару - "санітарно-технічних виробів", за результатами якої складено акт №7/9/10100000/35795523 від 20 березня 2009 року.
В акті зазначено про порушення Товариством вимог статті 267 Митного кодексу України в частині невключення в повному обсязі митної вартості імпортованих товарів, що призвело до недобору митних платежів на загальну суму 1 832 140,26 грн., а саме: митного збору у розмірі 3 363,51 грн., мита - 418 412,73 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1 410 364,02 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
На підставі акту перевірки №7/9/10100000/35795523 від 20 березня 2009 року Митницею прийнято податкові повідомлення форми "Р" від 01 квітня 2009 року: №7, яким позивачеві визначено суму податкового зобов`язання (з нарахуванням штрафних санкцій) за платежем: "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності" у розмірі 627 619,10 грн., у тому числі основний платіж - 418 412,73 грн. та штрафні санкції - 209 206,37 грн., та №8, яким Товариству нараховано податкове зобов`язання (з нарахуванням штрафних санкцій) за платежем: "Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб`єктами підприємницької діяльності" у розмірі 2 115 546,03 грн., у тому числі основний платіж - 1 410 364,02 грн. та штрафні санкції - 705 182,01 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення залишено без змін.
Також суди встановили, що 01 квітня 2008 року між Tовариством (як покупцем) та фірмою Wiсand International Corporation (як продавцем) укладено контракт №В 001/08, відповідно до пункту 1 якого продавець продає, а покупець - купує санітарно-технічні вироби на умовах СІР Житомир (Інкотермс-90) й поставка буде здійснюватись автомобільним транспортом із Болгарії.
Згідно з пунктами 2 та 3 контракту ціни на товари вказані в американських доларах у додатках до даного контракту, включаючи упаковку, маркування і доставку; загальна сума контракту - 500 000,00 американських доларів.
В подальшому між позивачем та фірмою Wiсand International Corporation укладались додаткові угоди до контракту, на підставі яких фірмою Wiсand International Corporation виписувались та надавались Tовариству інвойси, а останнім, у свою чергу, оформлялись вантажно-митні декларації із зазначенням митної вартості товару під час його митного оформлення.
У період з 01 квітня 2008 року до 31 грудня 2008 року позивачем завезено із Республіки Болгарія на митну територію України та оформлено по 65 вантажно-митним деклараціям санітарно-технічні вироби, загальну митну вартість яких задекларовано на суму 1 889 054,12 грн., зі сплатою відповідних сум податків і зборів.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК України від 11 липня 2002 року №92-IV (що був чиним на час здійснення спірного митного оформлення товару; далі - МК України).
У пункті 19 статті 1 МК України наведено визначення терміну "митні процедури" - це операції, пов`язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.
Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов`язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.