ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 808/8270/13-а
касаційне провадження № К/9901/9414/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі у тексті - СДПІ ОВП у м. Запоріжжі, Інспекція) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014 (суддя - Татаринов Д.В.) та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді - Чередниченко В.Є., Коршун А.О.) у справі за позовом Комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ" (далі у тексті - КП "ВОДОКАНАЛ", Підприємство) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі МГУ Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2013 № 0000152800,
У С Т А Н О В И В:
22.10.2013 КП "ВОДОКАНАЛ" звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2013 № 0000152800 (форма "Р").
Позовні вимоги Підприємство обґрунтувало тим, що СДПІ ОВП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.10.2013 № 0000152800, відповідно до якого КП "ВОДОКАНАЛ" нараховано разом зі штрафними санкціями податку на додану вартість на загальну суму 5 470 660, 50 грн. Зазначене рішення винесене на підставі акту перевірки СДПІ ОВП у м. Запоріжжі від 18.09.2013 № 128/28-0/03327121 КП "ВОДОКАНАЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам за контрагентами: ТОВ "Гліцинагро", ТОВ "Атаресагро", ТОВ "Агропортал", ТОВ "Ексімсервіс", ТОВ "Тандем 2006", ТОВ "Компанія енергетичних систем" за період березень 2013 року - червень 2013 року, питання правильності заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за лютий 2013 року (від 17.05.2013 № 9028281310). У акті перевірки від 18.09.2013 № 128/28-0/03327121 відповідачем зазначені порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 189.4 статті 189, статті 194, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, зі змінами та доповненнями (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість та, як наслідок, винесено відповідачем податкове повідомлення - рішення про донарахування податку на додану вартість у розмірі 5 470 660, 50 грн, у тому числі, за основним платежем у сумі 3 647 107, 00 грн та штрафними санкціями у сумі 1 823 553, 50 грн.
Відповідач у письмових запереченнях від 14.01.2014 № 2371/28-04-14/5 зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки КП "ВОДОКАНАЛ" щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах із контрагентами вказаними вище за період з березня по червень 2013 року було встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 647 107, 00 грн. Крім того, відповідачем заперечувався факт здійснення позивачем експортних операцій щодо реалізації олії соєвої, оскільки реалізація здійснена на митній території України, тобто фактична передача товару у власність нерезидента відбулась за адресою складу підприємства - виробника товару. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Предметом перевірки судів у цій справі були рішення податкового органу щодо правильності визначення грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток та ПДВ за наслідками господарської діяльності Підприємства з ТОВ "Гліцинагро", ТОВ "Атаресагро", ТОВ "Агропортал", ТОВ "Ексімсервіс", ТОВ "Тандем 2006", ТОВ "Компанія енергетичних систем" за період з березня по червень 2013 року.
Підприємство не погодилось із рішеннями Інспекції про заниження податкових зобов`язань за господарськими операціями із зазначеними контрагентами і послалося на необґрунтованість висновків акту перевірки від 18.09.2013 № 128/28-0/03327121, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 08.10.2013 № 0000152800 (форма "Р").
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги по суті порушує питання щодо неправильного застосування судами норм податкового і пов`язаного з ним законодавства, що регулюють підстави, умови, порядок, правильність і обґрунтованість обчислення, відображення і сплату сум податку на прибуток і ПДВ. Вважає, що суди не в повному обсязі дослідили та встановили обставини по справі, які свідчать про те, що товарність розглядуваних господарських операцій не підтверджена відповідними доказами, а подані платником первинні документи не містять відомостей про безпосереднє здійснення їх учасниками даних господарських операцій. Також, стверджує, що фактично товари за наче б то експортними операціями постачалися через комісіонера на митній території України, а тому такі операції не мають ознак експортних і тому мали оподатковуватись за ставкою 20% відповідно до вимог статті 194 ПК України за таких обставин, а не за ставкою 0%.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надавались.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 30.11.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 01.12.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з 07.08.2013 по 11.09.2013 СДПІ ОВПП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП "ВОДОКАНАЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Гліцинагро" (ЄДРПОУ 37359500), ТОВ "Атаресагро" (ЄДРПОУ 35928602), ТОВ "Агропортал" (ЄДРПОУ 37359610), ТОВ "Ексімсервіс" (ЄДРПОУ 32952894), ТОВ "Тандем 2006" (ЄДРПОУ 34513163), ТОВ "Компанія енергетичних систем" (ЄДРПОУ 37517129) за період з березня по червень 2013 року, питання правильності заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року (№ 9028281310 від 17.05.2013).
За результатами перевірки складено акт від 18.09.2013 № 128/28-0/03327121 (далі у тексті - акт № 128).
Відповідно до висновків акту перевірки Інспекцією встановлено порушення КП "ВОДОКАНАЛ" пункту 187.1 статті 187, пункту 189.4 статті 189, статті 194, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 647 107, 00 грн, у тому числі за періодами: за березень 2013 року на суму 1 056 724, 00 грн, за квітень 2013 року на суму 1 048 230, 00 грн, за травень 2013 року на суму 428 274, 00 грн, за червень 2013 року на суму 1 113 879, 00 грн.
08.10.2013 на підставі акту від 18.09.2013 № 128 Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152800, згідно із яким КП "ВОДОКАНАЛ" було визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5 470 660, 50 грн, у тому числі, за основним платежем 3 647 107, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 823 553, 50 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2013 № 0000152800 звернулось КП "ВОДОКАНАЛ" до суду.
У контексті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що між КП "ВОДОКАНАЛ" (у тексті договору - комітент) та ТОВ "Антаресагро" (у тексті договору - комісіонер) було укладено договір комісії від 18.10.2012 № 18/10-К (далі у тексті - договір), відповідно до умов якого комісіонер приймає на себе зобов`язання прийняти товар на реалізацію, знайти покупця (нерезидента), укласти з ним угоду, відвантажити товар, отримати від покупця грошові кошти за товар і перерахувати їх у гривневому еквіваленті комітенту.
Так, пунктом 1.1 договору встановлено, що комісіонер зобов`язується за дорученням комітента, за винагороду, укласти від свого імені та за рахунок комітента в строки та у порядку, передбачені цим договором, зовнішньоекономічні контракти з продажу товарів, наданих комітентом по номенклатурі, яка наведена у специфікаціях до даного договору, за ціною не нижчою, ніж зазначена у специфікаціях.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надані усі додаткові угоди із специфікаціями до зазначеного договору комісії.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було надано достатньо доказів, які свідчать про фактичне вивезення за межі митної території України товарів, що підтверджується копіями митних декларацій, а отже, господарські операції із вивезення цих товарів за межі митної території України у митному режимі експорту відповідають вимогам щодо оподаткування відповідно до абзацу "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України та оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи ті обставини, що у рамках укладеного договору комісії КП "ВОДОКАНАЛ" через комісіонера ТОВ "Антаресагро" експортувало товар за межі митної території України, що підтверджується належним чином оформленими митними деклараціями, то відповідно до пункту 189.6 статті 189 ПК України, норми пунктів 189.3-189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.
У ході розгляду справи спростовано доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов, апеляційній та касаційній скаргах щодо того, що: - за даними Держсанепідемслужби у Запорізькій області санітарні сертифікати на олію соєву, що експортується, закладами вказаної служби позивачеві не видавались; - перевізники олії соєвої, зазначені у графі " 50. Принципал" наданих вантажно-митних декларацій, спростовували інформацію щодо взаємовідносин із позивачем та ТОВ "Антаресагро"; - ліцензії на здійснення експортних операцій ТОВ "Антаресагро" не видавались. Крім того, відповідач зазначав, що згідно з даними у графі " 20. Умови поставки" вантажно-митних декларацій та специфікацій до договору від 18.10.2012 № 18/10-К постачання товару здійснювалось згідно з правилами INCOTERMS-2010, на умовах FCA та EXW - у с. Високогірне, Запорізької області. Таким чином, на думку податкового органу, реалізація олії соєвої та соєвих бобів здійснена на митній території України. Тому, Інспекція у відповідності до пункту 187.1 статті 187 ПК України подією, із якою пов`язувала виникнення податкових зобов`язань, вважала факт передачі товару на комісію, а тому фактично реалізація товару відбулась на території України, таким чином, на думку відповідача, відсутні підстави для застосування нульової ставки оподаткування ПДВ, встановленої абзацем "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які не прийняли до уваги такі доводи відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договору комісії позивач передав комісіонеру соєву олію та соєві боби згідно з актами приймання-передачі товару на реалізацію. Передача товару від позивача до комісіонера і у розумінні статті 1018 Цивільного кодексу України, і у розумінні підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України не є по суті продажем товару і право власності на товар від комітента (позивача) у момент передачі товару для його подальшої реалізації комісіонерові не переходить.
Як зазначив позивач та не спростовував відповідач, на виконання умов договору комісії, комісіонер уклав зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу товару, переданого позивачем для реалізації, із наступними нерезидентами: Firma "P.H.U VENUS Daniel Jaworski S.J." (Польща), "Agrokam Sp. z o.o" (Польща), "Wist Sp. z o.o" (Польща), Company SC "Balkan Drinks" (Румунія), "Teodora-Grup" SRL (Молдова), "AgroChemical Group" Inc. (Віргінські острови), Firma "ISRABAR OILS&GRAINS LTD" (Ізраїль), PPH "STANDART" Sp. z o.o. (Польща), GLENCORE GRAIN BV (Нідерланди), Firma "Gorzowskie Towarzystwo Handlu Zagranicznego GOREX sp z o.o." (Польща), Firma "INT DARIUSZ KOTARA" (Польща), STW "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe Leszek Leszczynski" (Польща), Company SC "Kauno grudai" (Литва).
В усіх укладених зовнішньоекономічних контрактах купівлі-продажу комісіонер вказував, що він діє на підставі укладеного між ним та позивачем договору комісії.
На думку судів першої та апеляційної інстанцій, із якою погоджується колегія суддів Верховного Суду, відповідач помилково пов`язує право на оподаткування господарських операцій за нульовою ставкою податку на додану вартість із моментом переходу права власності на товар під час передачі для здійснення подальшої реалізації, як елементом страхування ризиків втрати товару, а не такою характерною ознакою, як вивезення товарів за межі митної території України, що передбачена підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України.