ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2020 року
Київ
справа №804/6911/17
адміністративне провадження №К/9901/46749/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Комунального підприємства "Міський тролейбус"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Прудника С.В. від 06.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Панченко О.М. від 01.03.2018
у справі № 804/6911/17
за позовом Комунального підприємства "Міський тролейбус"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці
про скасування постанов про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року Комунальне підприємство "Міський тролейбус" (далі також - позивач, КП "Міський тролейбус") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці (далі також - відповідач), в якому просило: скасувати постанови Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.09.2017 № 238/4.7-2/613 та №238/4.7-2/614.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. У квітні 2018 року від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 02.05.2018 від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06.09.2017 по 08.09.2017 на підставі наказу від 05.09.2017 №70-І та направлення на перевірку № 207/4.2-2 від 05.09.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведена позапланова перевірка КП "Міський тролейбус" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 238/4.7-2.
8. Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення: не забезпечено бухгалтерський облік витрат на оплату праці (частина друга статті 30 Закону України "Про оплату праці"); не дотримано розмір мінімальної заробітної плати (частини перша, друга та четверта статті 95 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частини перша та друга статті 3 Закону України "Про оплату праці"); прийняття власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четверта статті 97 КЗпП України).
9. На підставі акта перевірки у зв`язку з допущеними порушеннями Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис № 179/4.2-2 від 08.09.2017, яким зобов`язано позивача до 30.09.2017 вжити заходи по усуненню порушення вимог законодавства про працю в частині обов`язку роботодавця оплачувати працю у підвищеному розмірі, не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (стаття 108 Кодексу законів про працю України); вжити заходи по усуненню порушення вимог законодавства про працю в частині обов`язку роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, провести у разі необхідності відповідні перерахунки заробітної плати.
10. 25.09.2017 на підставі акта перевірки № 238/4.7-2 від 08.09.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 238/4.7-2/613 та №238/4.7-2/614.
11. Згідно з постановою № 238/4.7-2/613 від 25.09.2017 позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" та положень статті 97 КЗпП, а саме: не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку та допущено порушення, зазначені в пунктах 5.4.2, 5.4.1, 5.1.2 акта перевірки від 08.09.2017 №238/4.7-2, на КП "Міський тролейбус", а відтак на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3200,00 грн.
12. Відповідно до постанови № 238/4.7-2/614 від 25.09.2017 позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог статті 95 КЗпП України, а саме: КП "Міський тролейбус" не було враховано той факт, що норма тривалості робочого часу в годинах при сорокагодинному робочому тижні на 2017 рік складає 1986 годин, тобто при проведенні розрахунку має бути встановлено погодинний мінімум у розмірі 9,67 грн, що на 0,12 коп. більше обраного позивачем для розрахунку у 2017 році, що спричинило порушення при проведенні розрахунку оплати праці за роботу у святкові дні, а відтак на підставі абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 9600,00 грн.
13. Виплата (перерахунок) за січень-квітень 2017 року заробітних плат здійснена позивачем у серпні 2017 року, що підтверджується наказом №399 від 08.08.2017 року "Про перерахунок заробітної плати".
14. Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки проведеної відповідачем перевірки є протиправними, оскільки порушення вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці" та статті 97 КЗпП України до початку перевірки були усунені, отже порушення щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці не було допущено. Приймаючи оспорювані постанови відповідач фактично двічі притягнув позивача до відповідальності за одне й те саме порушення, кваліфікуючи за різними нормами, що суперечить вимогам закону.
16. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки були встановлені численні порушення, зокрема, частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" та статті 97 КЗпП України, що полягають у незабезпеченні достовірного бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку, проведенні розрахунку погодинного мінімуму з порушеннями, що спричинило порушення при проведенні розрахунку оплати праці, недотримання вимог законодавства щодо розміру мінімальної заробітної плати, нездійснення оплати в нічний час, яка повинна проводитись у підвищеному розмірі, нездійснення оплати за роботу у святкові та неробочі дні.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що законодавець пов`язує необхідність застосування штрафу із фактом допущення порушень законодавства про працю, що в даному випадку мало місце, а не із наявністю порушень станом на час проведення перевірки, а відтак усунення порушень законодавства про оплату праці позивачем добровільно до початку проведення перевірки не спростовує сам факт вчинення ним такого порушення, за яке чинним законодавством передбачена відповідальність.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що такі ухвалені з порушенням норм матеріального права, а саме статті 3, частини сьомої статті 4, частини одинадцятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" (далі також - Закон №877, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Виявлені під час проведення перевірки порушення були усунуті самим позивачем ще до початку її проведення, на момент її проведення вже не існували, а відтак були і відсутніми підстави для прийняття оскаржуваних постанов. Вказує, що припис, прийнятий за наслідками перевірки, скасований постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №804/6910/17, яка набрала законної сили.
19. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість такої та відсутність підстав для її задоволення, посилаючись на те, що суб`єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену статтею 265 КЗпП України, незалежно від усунення виявлених перевіркою порушень. Виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до позивача фінансові санкції і не звільняло позивача від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю. Усунення порушень законодавства про оплату праці позивачем добровільно до початку проведення перевірки не спростовує сам факт вчинення ним такого порушення, за яке законодавством передбачена відповідальність.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, згідно з положеннями якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
23. Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012 (далі також - Порядок №390 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
24. Згідно з пунктом 2 Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.
25. Пункт 3 Порядку №390 передбачає, що позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
26. Згідно з приписами пункту 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
27. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами визначає Закон України "Про оплату праці" (далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
28. Відповідно до статті 3-1 Закону України "Про оплату праці" розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
29. Згідно зі статтею 30 вказаного Закону при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
30. Статтею 95 КЗпП України передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.