ПОСТАНОВА
Іменем України
02 грудня 2020 року
Київ
справа №591/6675/16-а
адміністративне провадження №К/9901/39252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
на постанову Зарічного районного суду м. Суми у складі головуючого судді Грищенко О.В. від 23.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Дюкарєвої С.В. від 13.04.2017
у справі № 591/6675/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі також - відповідач, Сумське ОУПФ України Сумської області), в якому просив: визнати протиправними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови виплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років з 01.06.2015 під час роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", "Про державну службу", "Про судоустрій та статус суддів", а також щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії у повному 100% розмірі від призначеного розміру з 02.04.2015; зобов`язати Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без проведення утримань з пенсії, починаючи з 02.04.2015.
2. Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 23.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, позов задоволено: визнано протиправними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 раніше призначеної йому пенсії за вислугу років з 01.06.2015 під час роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", а також щодо відмови у перерахунку та виплаті йому пенсії у повному розмірі з 02.04.2015; зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 без проведення утримань 15% з пенсії, починаючи з 02.04.2015; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551,20 грн.
3. У травні 2017 року від відповідача до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017, в якій просить їх скасувати.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 31.05.2017 від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.20 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 22.04.2014 отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% заробітної плати без обмеження максимального розміру.
9. З 02.04.2015 та станом на час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не отримує заробітної плати, що підтверджується довідкою прокуратури Сумської області від 05.12.2016 №11-1279вих16.
10. Про відсутність нарахування позивачу заробітної плати та будь-яких доходів Сумському ОУПФ України Сумської області також було відомо з індивідуальних відомостей про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку.
11. 24.11.2016 позивач звернувся до Сумського ОУПФ України Сумської області з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії без утримання з неї 15% як працюючому пенсіонеру.
12. Листом Сумського ОУПФ України Сумської області від 02.12.2016 № 501/Н ОСОБА_1 повідомлено про те, що частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що в період роботи особи на інших посадах/роботах пенсія, розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру. Оскільки на даний час позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплата пенсії здійснюється у розмірі 85 % призначеного розміру, так як він вважається працюючим, хоча фактично не працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Вказує, що виплата пенсії у повному розмірі буде забезпечена тільки після надання трудової книжки із записом про звільнення з роботи.
13. Як вбачається з довідки Сумського ОУПФ України Сумської області від 21.11.2016 № 150, розмір пенсії ОСОБА_1 з грудня 2015 року по жовтень 2016 року зменшений на 15% як працюючому пенсіонеру.
14. З довідки прокуратури Сумської області від 05.12.2016 № 11-1279-вих16 вбачається, що ОСОБА_1 працює в органах прокуратури на прокурорській посаді з липня 1997 року по теперішній час. З 02.04.2015 ОСОБА_1 заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася у зв`язку з його перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
15. Не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати пенсії в розмірі 85 % призначеного розміру, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії у розмірі 100 відсотків є неправомірними, такими, що не відповідають чинному законодавству, порушують його соціальні права щодо пенсійного забезпечення та неправомірно звужують конституційні гарантії. Крім того, зазначив, що з 22.04.2014 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 80% від розміру середньомісячної заробітної плати та з 01.04.2015 виплату пенсії було припинено. У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з 02.04.2015 та по теперішній час пенсія виплачується у зменшеному розмірі (85% призначеного розміру). Вказує, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання листа Сумського ОУПФ України Сумської області на письмове звернення в листопаді 2016 року. Зазначає, що частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що пенсія виплачується у зменшеному розмірі (85% призначеного розміру) у період роботи особи на інших посадах/роботах, тобто не в органах прокуратури; в період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", пенсія взагалі не виплачується. З огляду на викладене, вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру його пенсії.
17. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскільки позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплата пенсії здійснюється у розмірі 85 відсотків призначеного розміру, оскільки він вважається працюючим, хоча фактично не працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Вказує, що виплата пенсії у повному розмірі буде забезпечена тільки після надання трудової книжки із записом про звільнення з роботи. Крім того, вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що положення частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" не можуть поширюватися на позивача, оскільки діяльність на його посаді не пов`язана з отриманням доходу. Посилання відповідача на те, що він на час звернення вважається працюючим, але фактично не працює на посаді, яке дає право на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", є безпідставним.
19. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив також з того, що з системного аналізу частини п`ятнадцятої Закону України "Про прокуратуру" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015 вбачається, що у період роботи особи, на яку поширюється дія Закону України "Про прокуратуру", на інших посадах/роботах (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") пенсія, розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. При цьому, підставою для зменшення розміру призначеної пенсії є саме факт роботи на інших посадах/роботах та той факт, що раніше призначена пенсія особі відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" повинна перевищувати 150 відсотків прожиткового мінімуму. З 02.04.2015 та станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже не працює на інших посадах/роботах та не отримує заробітної плати, що підтверджується довідкою прокуратури Сумської області від 05.12.2016 № 11-1279вих16. Матеріали справи не містять будь-яких доказів перебування позивача на інших посадах/роботах, відтак неправомірною є виплата пенсії ОСОБА_1 в розмірі 85 відсотків призначеного розміру з 02.04.2015. Позивач не міг знати про порушення свого права при отриманні ним пенсії та вперше дізнався після отримання листа Сумського ОУПФ України Сумської області в листопаді 2016 року, відтак встановлений законодавством строк звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем не пропущено. Доводи відповідача про те, що максимальний розмір пенсії позивача (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн, колегія суддів відхилила з огляду на те, що зазначене не було предметом відмови у виплаті пенсії позивачу. З огляду на викладене, колегія суддів вважала, що відповідач, виплачуючи ОСОБА_1 пенсію в розмірі 85 відсотків призначеного розміру з 02.04.2015, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НЕЇ
20. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що оскільки ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, він є працюючою особою відповідно до положень чинного законодавства. А відтак, з огляду на те, що позивач продовжує працювати у прокуратурі, отримує пенсію у розмірі більшому, ніж 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, відповідач правомірно виплачував йому пенсію у розмірі 85 відсотків відповідно до частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Доказів того, що позивач на даний час не працює до суду надано не було.
21. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, надали належну оцінку всім доказам, наявним у справі, та дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), згідно з положеннями якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.