ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 814/2498/16
адміністративне провадження № К/9901/30107/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування наказу від 07.11.2016 №303о/с в частині звільнення позивача, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 10 січня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Гордієнко Т. 0.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративною суду від 17 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - О.В. Лук`янчук, суддів: Градовського Ю.М., Кравченка К.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 303 о/с від 07.11.2016, в частині його звільнення, в зв`язку зі скороченням штатів, поновлення на службі в поліції, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що його повинні були залишити на службі в поліції з призначенням на посаду, рівнозначну раніше займаній посаді відповідно до п. 2, 5 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, кваліфікації та досягнень у службовій діяльності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративною суду від 10 січня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ №303 о/с від 07.11.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 за п. 4 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді виконуючого обов`язки оперуповноваженого Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 08.11.2016.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за нас вимушеного прогулу з 08.11.2016 року по 10.01.2017 року у сумі 6365,60 грн., без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5844,19 гривень.
4. Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудові гарантії позивача були порушені, у зв`язку з чим повинні бути відновлені шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишено без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 10 січня 2017 року залишено без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 26 червня 2017 року Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (касатор) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративною суду від 10 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративною суду від 17 травня 2017 року у справі №814/2498/16, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
Рух адміністративної справи y суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративною суду України від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 для розгляду справи № 814/2498/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2020 справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до попереднього розгляду в суді касаційної інстанції.
ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема відповідач вказує, що позивач не отримав позитивного рішення за результатами тестування, тому є таким, що не пройшов добір на вакантну посаду постійного штату, відповідно Головне управління Національної поліції в Миколаївській області не має можливості перевести позивача за його згодою на іншу роботу та пропонувати йому вакантні посади в інших структурних підрозділах Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Крім того відповідач вказує, що при вирішенні справи судами попередніх інстанцій було здійснено невірний розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає, на думку відповідача, стягненню на користь позивача з посиланням на Постанову KM України №100 від 08.02.95 №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 5 о/с від 07.11.2015 відповідно до п. п. 9,12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено на посади прибулих з Міністерства внутрішніх справ з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування з 07.11.2015, зокрема, ОСОБА_1, який мав спеціальне звання майор міліції, виконуючим обов`язки оперуповноваженого Заводського відділу поліції, присвоївши йому звання майор поліції.
13. Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 130о/с від 14.06.2016 позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію".
14. Постановою Миколаївського окружного адміністративною суду по справі №814/1364/16 від 18.08.2016 наказ № 130 о/о від 14.06.2016 скасовано та поновлено позивача на посаді. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративною суду від 14.12.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
15. Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївський області №246 о/с від 02.09.2016 скасовано пункт наказу ГУНП в Миколаївський області №130 о/с від 14.06.2016 в частині звільнення відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" та поновлено на посаді позивача.
16. Наказами Голови Національної поліції України від 28.04.2016 №360 "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївський області" та Головного управління Національної поліції в Миколаївський області від 31.05.2016 № 440 "Про організаційно штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївський області були скасовані всі тимчасові штати ГУНП в Миколаївській області та скорочені всі посади, в тому числі й та, яку обіймав позивач, i оголошені постійні штати ГУНП.
17. 06 вересня 2016 року позивача письмово попередили про наступне звільнення та роз`яснили положення ст.49-2 Кодексу Законів про працю України.
18. Наказом ГУ НП в Миколаївський області №303 о/с від 07.11.2016 позивач звільнений з посади виконуючого обов`язки оперуповноваженого Заводського відділу поліції за п. 4 ч. ст.77 Закону №580 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних з заходів), незгода з яким стала підставою звернення до суду.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
19. Конституція України від 28 червня 1996 року
19.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19.2. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
20. Кодекс законів про працю України
20.1. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
20.2. За правилами пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідаціїʼ, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
20.3. Звільнення з підстав, передбачених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
20.4. Відповідно до статті 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організаціїʼ виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається зa допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
20.5. Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий опір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
21.3акон України "Про Національну поліцію"
21.1. Відповідно до статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
21.2 Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-кому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячною строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.