ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Арена Львів"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року (головуючий - Скрипчук О. С., судді: Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 04 лютого 2020 року про залишення позову без розгляду (суддя Манюк Т. П.) у справі
за позовом Державного підприємства "Арена Львів"
до: 1. Державного підприємства "Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові", 2. Підприємства з іноземними інвестиціями "Білфінгер Тебодін Україна",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства молоді та спорту України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1. Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, 2. Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, 3. Державного агентства інфраструктурних проектів України,
про зняття арешту з майна
(у судовому засіданні взяли участь представники: Відповідача 2 - Бродська К.О.; Третьої особи 3 на стороні відповідачів - Андрійчук І.В.)
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року Державне підприємство "Арена Львів" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до (1) Державного підприємства "Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові", (2) Підприємства з іноземними інвестиціями "Білфінгер Тебодін Україна" про зняття арешту з належного позивачу майна.
2. Позивач стверджує про помилкове накладення державним виконавцем арешту на рухоме майно, яке належить не боржнику за виконавчим провадженням - Державному підприємству "Дирекція з будівництва об`єктів до Євро 2012 у м. Львові", а було набуто на законних підставах та належить на праві повного господарського відання позивачу.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2020 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4. Судові рішення мотивовані наступним: (1) позивач не з`явився в підготовче судове засідання 20.01.2020, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи; (2) у наступне судове засідання 04.02.2020 позивач повторно не з`явився, не повідомив суд про причини неявки та не надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, справу направили для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
6. Залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Проте судами жодним чином не мотивовано, як саме неявка позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи по суті за наявними матеріалами справи. При цьому суд першої інстанції не визнавав явку позивача обов`язковою, а ухвали місцевого суду не містили вимог про витребування у позивача додаткових доказів, необхідних для вирішення спору.
7. Приписи частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України застосовуються лише у випадку розгляду справи по суті, а не у підготовчому засіданні.
Позиція інших учасників справи
8. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу проти її доводів заперечує, зазначає, що неявка позивача в судове засідання за відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності є самостійною підставою для залишення позову без розгляду, а висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України узгоджуються з усталеними висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.
9. Верховний Суд не розглядає пояснення на касаційну скаргу, що надійшли 08.09.2020 від Міністерства молоді та спорту України з наступних підстав.
9.1. За вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
9.2. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
9.3. Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 № 390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
9.4. У порядку самопредставництва орган державної влади відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини 4 статті 56 вказаного Кодексу.
9.5. Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
9.10. Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і адвокатами.
9.11. Поряд із цим письмові пояснення Міністерства молоді та спорту України підписані Мних Нелею, головним спеціалістом сектору претензійно-позовної роботи юридичного управління на підставі довіреності від 01.07.2020 №1660/8.3, яка не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката. Водночас до пояснень не долучено і документів, які б підтверджували повноваження Мних Нелі представляти Міністерство молоді та спорту України відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади).
9.12. За таких обставин подані пояснення підлягають залишенню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 ГПК України як такі, що підписані неуповноваженою особою.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
10. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.