?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11005/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача_ Харитончук О.Г. - довіреність від 12.08.2020 № 91-ДТЛ,
відповідача_1- не з`явився,
відповідача_2 - Ющенко Т.В. - ордер від 25.09.2020 № СВ1006881,
Огнев`юк Я.В. - ордер від 25.09.2020 № АА1054953
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020
за позовом публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії"
до: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередня назва - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України);
публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 82116 недійсним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії" (далі - ПАТ "Сбербанк Росії", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби інтелектуальної власності України, правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство, відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в подальшому змінено тип на Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України", відповідач - 2) про визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" від 10.09.2007 № 82116 недійсним.
1.2. Позивач також просив суд зобов`язати відповідача 1 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання свідоцтва за № 82116 (далі - знак для товарів і послуг "Сбербанк") недійсним повністю щодо послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАТ "Сбербанк Росії", вказувало на те, що знак для товарів і послуг "Сбербанк" за свідоцтвом України від 10.09.2007 № 82116 є схожим з відомим в Україні фірмовим найменуванням "Сбербанк России ОАО" настільки, що його можна сплутати, а позивач одержав право на нього до дати подання заявки (24.05.2006) на знак для товарів і послуг "Сбербанк" щодо таких же або споріднених з ними послуг 36 класу МКТП; свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" від 10.09.2007 за № 82116 було видано внаслідок подання заявки на знак з порушенням прав позивача на комерційне найменування; знак для товарів і послуг "Сбербанк" виданий АТ "Державний ощадний банк України" може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 36 класу МКТП.
2. Стислий виклад судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Зеленіна Н.І.) від 10.08.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним Свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" щодо послуг 36 класу міжнародної класифікації товарів і послуг, видане АТ "Державний ощадний банк України"; зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України (правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" недійсним повністю щодо послуг 36 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав про схожість знаку для товарів і послуг "Сбербанк" із фірмовим найменуванням позивача "Сбербанк России ОАО", яке ним використовувалось на дату подання заявки (24.05.2006) та отримало правову охорону в силу положень статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, що свідчить про видачу спірного свідоцтва з порушенням прав позивача на фірмове (комерційне) найменування та про невідповідність зареєстрованого знаку для товарів і послуг "Сбербанк" умовам надання правової охорони. Суд першої інстанції вказував про наявність підстав, визначених пунктами "а" та "в" частини першої статті 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689-XII), для визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк", з огляду на доведеність факту відомості фірмового найменування позивача в Україні та отримання права на його використання позивачем до дати подання відповідачем 2 заявки на знак для товарів та послуг щодо таких же товарів і послуг 36 класу МКТП.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 (колегія суддів: Доманська М.Л. - головуюча, Верховець А.А., Поляков Б.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
2.4. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що до 24.05.2006 (дати подання відповідачем заявки на реєстрацію спірного знаку для товарів і послуг "Сбербанк") комерційне найменування "Сбербанк России ОАО", зокрема, стосовно надання послуг у сфері банківської діяльності (віднесених до 36 класу МКТП) чи схожих послуг не було відомо широкому загалу на території України, а поданих позивачем доказів недостатньо для встановлення факту відомості фірмового найменування позивача українським споживачам, тим більше, саме у сфері послуг 36 класу МКТП чи схожих з ними послуг.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду, 14.09.2020 ПАТ "Сбербанк Росії" звернулося з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 зі справи № 910/11005/16 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2016.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. ПАТ "Сбербанк Росії" вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки він необґрунтовано відхилив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів, які мають значення для встановлення обставин справи, внаслідок чого постанова суду є незаконною, необґрунтованою та ухвалена внаслідок неповного і неправильного встановлення всіх обставин справи. Також позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2015 у справі № 39/124 та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування абзацу 3 пункту 3 статті 6 Закону № 3689-XII в контексті наявності правового значення для надання правової охорони фірмовому найменуванню в Україні в залежності від факту надання підприємством послуг на території України.
4.1.2. Згідно з доводами касаційної скарги:
- судом апеляційної інстанції в порушення абзацу 3 пункту 3 статті 6 Закону № 3689-XII не взято до уваги, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками інших осіб, зокрема з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
- суд апеляційної інстанції помилково пов`язав обставини щодо надання правової охорони фірмовому найменуванню позивача із здійсненням ним підприємницької діяльності в Україні;
- суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права взагалі не дослідив належні та допустимі докази, зокрема: висновок № 07-06/2016 та аналітичний звіт ТОВ "Агентство корпоративних новин" у сукупності з іншими доказами;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив подані позивачем клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку іноземного спеціаліста Ф. Мостерта від 19.10.2017, висновків-рецензій фахівця у справах інтелектуальної власності - Прохорова-Лукіна Г.В. від 26.10.2016 та від 06.09.2017 (за результатами аналізу висновків експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності), висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 24.06.2016, висновки атестованих судових експертів Петренка С.А. від 16.06.2020 та Андрєєвої А.В. від 22.06.2020, а також висновок експерта у сфері інтелектуальної власності Ткачук Т.М. від 12.06.2020.
4.1.3. За твердженням позивача, суд апеляційної інстанції всупереч процесуальним вимогам закону ухвалив "однобічне", на користь відповідача, рішення. Жоден із доводів позивача так і не був прийнятий судом апеляційної інстанції, всі його клопотання щодо встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору по суті, були відхилені.
4.1.4. Судом апеляційної інстанції не дотримано вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. АТ "Державний ощадний банк України" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ПАТ "Сбербанк Росії" без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду без змін.
4.2.2. АТ "Державний ощадний банк України" зазначає, що зміст касаційної скарги, в основному, стосується переоцінки доказів, що виходить за встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав її зміни чи скасування немає, а доводи касаційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. 10.09.2007 відповідачу було видано свідоцтво України № 82116 на знак для товарів і послуг "Сбербанк" (словесний), зареєстрований для послуг 36 класу МКТП "страхування; фінансова діяльність; кредитно-грошові операції; операції з нерухомістю; всі послуги, що включені до 36 класу" (заявка від 24.05.2006 № m200607492; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 10.09.2007).
5.2. Звертаючись до суду з позовом у даній справі ПАТ "Сбербанк Росії", обґрунтовуючи свої вимоги, вказувало, що знак для товарів і послуг "Сбербанк" є схожим настільки, що його можна сплутати з комерційним (фірмовим) найменуванням "Сбербанк России ОАО", що відоме в Україні, і належить позивачу, який одержав право на нього до дати подання заявки 24.05.2006 на знак для товарів і послуг "Сбербанк" щодо таких же або споріднених з ними послуг 36 класу МКТП; свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Сбербанк" було видано внаслідок подання заявки на знак з порушенням прав позивача на комерційне (фірмове) найменування; знак для товарів і послуг "Сбербанк" за свідоцтвом України від 10.09.2007 № 82116, виданий АТ "Державний ощадний банк України" може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги 36 класу МКТП.
5.3. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Сбербанк Росії", суд першої інстанції зазначив про схожість знаку для товарів і послуг "Сбербанк" із комерційним (фірмовим) найменуванням позивача "Сбербанк России ОАО", яке ним використовувалось на дату подання заявки (24.05.2006) та отримало правову охорону в силу положень статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883, що свідчить про видачу спірного свідоцтва з порушенням прав позивача на фірмове (комерційне) найменування та про невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
5.4. Суд першої інстанції вказував про наявність підстав, визначених підпунктами "а", "в" частини першої статті 19 Закону № 3689-XII, для визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Сбербанк", оскільки позивачем належним чином доведено, а матеріалами справи підтверджується факт відомості фірмового найменування позивача в Україні та отримання права на його використання до дати подання відповідачем 2 заявки на знак для товарів та послуг щодо таких же товарів і послуг 36 класу МКТП.
5.5. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказував, що знак для товарів і послуг "Сбербанк", зареєстрований за відповідачем 2 може бути визнано тотожним у словесному позначенні із частиною скороченого фірмового найменування позивача: "Сбербанк Росии ОАО", яке використовується позивачем згідно з пунктом 1.2 статуту позивача, затвердженого 24.06.2005 та погодженого Московським головним територіальним управлінням Центрального банку Російської Федерації 13.09.2005 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, тобто вони є схожими настільки, що їх можна сплутати.
5.6. Відповідно до матеріалів справи, для правильного вирішення спору та дослідження всіх обставин справи в повній мірі, з метою з`ясування таких питань, як: "чи було фірмове найменування "Сбербанк Росии ОАО" відомим в Україні станом на 24.05.2006 та якщо було, то для яких саме товарів і послуг дане фірмове найменування було відомим", а також, для "встановлення факту такої схожості (тотожності)" суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.11.2016 призначив проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
5.7. За результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності складено висновок від 06.09.2017 №18031/16-53 у якому експерт Голова І.Г. дійшов таких висновків: знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 82116 не є схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням "Сбербанк России ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" не був таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006.
5.8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі призначено повторну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено такі питання, які потребують роз`яснення: "чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 82116 схожим настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк Росии ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП на 24.05.2006?"; "чи був знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006?".
5.9. За результатами проведення повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності складено висновок №209 від 27.12.2017 у якому експерт Копитько А.П. дійшов таких висновків: знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не був схожим настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк Росии ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП на 24.05.2006; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не був таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006.
5.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 за клопотанням позивача долучено до матеріалів справи висновок експерта Петренка С.А. №1/06-1 складений за результатами експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності. Приймаючи вказаний висновок, як новий доказ у справі, апеляційний суд виходив із того, що оскільки висновок судового експерта Петренка С.А. №1/06-1 було складено лише 20.12.2017, а саме експертне дослідження було замовлено ще до винесення оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016, позивач не мав можливості долучити даний доказ до матеріалів справи раніше, а тому суд визнав поважними причини неподання його до суду першої інстанції та задовольнив клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи цього висновку.
5.11. Як вбачається із заключної частини висновку судового експерта Петренка С.А. від 20.12.2017 №1/06-1, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 був схожим з відомим в Україні фірмовим найменуванням "Сбербанк Росії" та/або "Сбербанк Росії ВАТ" (російською мовою "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО") щодо таких же або споріднених послуг настільки, що їх можна сплутати, станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 був таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послугу 36-го класу МКТП, а саме щодо Акціонерного комерційного Сберегательного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство), Сбербанк Росії ВАТ, станом на 24.05.2006.
5.12. Ухвалою Північного апеляційного господарського від 03.07.2019 у даній справі призначено повторну судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності. Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (іншому експерту). На вирішення експерта поставлено такі питання, які потребують роз`яснення: "чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 82116 схожим настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк Росии ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП на 24.05.2006?"; "чи був знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006?".
5.13. За результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності складено висновок від 20.03.2020 №20781/20782/19-53. Судові експерти ОСОБА_1, Ракова А.О. дійшли таких висновків: знак для товарів і послуг "Сбербанк" не є схожим настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк Росии ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" не був таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006.
5.14. Із матеріалів справи також вбачається, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторонами подано до суду для приєднання до матеріалів справи в якості доказів такі висновки експертизи:
1) позивачем - висновок за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 09.06.2016 за № 07-06/2016, проведений патентним повіреним - ОСОБА_2 на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" на дату подання заявки № m200607492 (24.05.2006) був таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача відносно послуг 36-го класу МКТП станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" на дату подання заявки № m200607492 (24.05.2006) був схожим з відомим в Україні комерційним (фірмовим) найменуванням настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП;
2) позивачем - висновок за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 01.07.2016 за № 1/06 проведений судовим експертом - Петренком С.А. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" був схожим з відомим в Україні фірмовим найменуванням "Сбербанк Росії" та/або "Сбербанк Росії ВАТ" (російською мовою "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО") щодо таких же або споріднених послуг настільки, що їх можна сплутати, станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" був таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послугу 36-го класу МКТП, а саме щодо Акціонерного комерційного Сбэрэгательного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство), Сбербанк Росії ВАТ, станом на 24.05.2006;
3) відповідачем - висновок за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 08.09.2016 за № 531 проведений судовим експертом - Дорошенком О.Ф. на замовлення представника АТ "Державний ощадний банк України", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" не був схожим ні з повним ні з скороченим фірмовим найменуванням Акціонерного ощадного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство) щодо таких же або споріднених з ними послуг настільки, що їх можна, станом на 24.05.2006; станом на 24.05.2006 ні повне ні скорочене найменування Акціонерного комерційного Ощадного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство) не могли вважатись відомими в Україні; знак для товарів і послуг "Сбербанк" не був таким, що міг ввести в оману щодо особи, яка надає послугу 36-го класу МКТП, а саме щодо Акціонерного комерційного Ощадного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство), станом на 24.05.2006;
4) відповідачем - висновок за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 03.10.2016 за № 9770/16-53 проведений судовим експертом - Климовою Н.Б. на замовлення представника АТ "Державний ощадний банк України", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" не є схожим з комерційним (фірмовим) найменуванням настільки, що його можна сплутати із фірмовим найменуванням "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО" щодо таких самих або споріднених послуг 36 класу МКТП; знак для товарів і послуг "Сбербанк" не був оманливим або таким, що може ввести в оману щодо особи " Акционерний банк Российской Федерации" (откритое акционерное общество), яка надає послуги 36-го класу МКТП станом на дату подання заявки;
5) позивачем - порівняльний аналіз "Дослідження пізнаваності фірмової назви та логотипу торгової марки" та "Оцінки рівня відомості фірмового найменування "Сбербанк России ОАО" в Україні" підготовлений товариством з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний інститут соціології ЛТД" на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії";
6) позивачем - рецензії від 26.10.2016 на висновки експертних досліджень від 08.09.2016 за № 531 та від 03.10.2016 за № 9770/16-53, складені патентним повіреним України - Прохоровим-Лукіним Г.В. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії";
7) відповідачем - висновок за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності проведений експертом Ткачук Т.М. на замовлення представника АТ "Державний ощадний банк України", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" був схожим з відомим в Україні фірмовим найменуванням "Сбербанк Росії" та/або "Сбербанк Росії ВАТ" (російською мовою "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО") щодо таких же або споріднених послуг настільки, що їх можна сплутати, станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" був таким, що може ввести в оману щодо особи, а саме щодо Акціонерного комерційного Сберегательного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство), Сбербанк Росії ВАТ, яка надавала банківські та фінансові послуги 36-го класу МКТП, станом на 24.05.2006;
8) позивачем - рецензія від 12.102017 на висновок експерта від 06.09.2017 № 18031/16-53 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складена та підготовлена патентним повіреним - Прохоровим-Лукіним Г.В. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії";
9) позивачем - висновок іноземного спеціаліста Фредеріка Мостерта складеного 12.10.2017 на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії", згідно якого: "реєстрація відповідачем 2 знака, що практично тотожний фірмовому найменуванню позивача, свідчить про намір по суті не допустити використання позивачем свого фірмового найменування та репутації, що асоціюється з ним, в Україні та свідчить про недобросовісність відповідача 2";
10) позивачем - висновок іноземного спеціаліста Фредеріка Мостерта складеного 22.12.2017 на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії", згідно якого: "реєстрація відповідачем 2 знака, що практично тотожний фірмовому найменуванню позивача, свідчить про намір по суті не допустити використання позивачем свого фірмового найменування та репутації, що асоціюється з ним, в Україні та свідчить про недобросовісність відповідача 2";
11) позивачем - висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 20.12.2017 за №1/06-1 проведений судовим експертом - Петренком С.А. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії", згідно з яким: знак для товарів і послуг "Сбербанк" був схожим з відомим в Україні фірмовим найменуванням "Сбербанк Росії" та/або "Сбербанк Росії ВАТ" (російською мовою "Сбербанк России" та/або "Сбербанк России ОАО") щодо таких же або споріднених послуг настільки, що їх можна сплутати, станом на 24.05.2006; знак для товарів і послуг "Сбербанк" був таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послугу 36-го класу МКТП, а саме щодо Акціонерного комерційного Сберегательного банку Російської Федерації (відкрите акціонерне товариство), Сбербанк Росії ВАТ, станом на 24.05.2006;
12) позивачем - рецензія від 20.05.2019 на висновок повторної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 27.12.2018 № 209 у господарській справі № 910/11005/16, складена та підготовлена патентним повіреним - Прохоровим-Лукіним Г.В. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії";
13) позивачем - висновок фахівця за результатами аналізу висновку повторної комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності від 20.03.2020 № 20781/20782/19-53 (рецензія) складена та підготовлена патентним повіреним - Прохоровим-Лукіним Г.В. на замовлення ПАТ "Сбербанк Росії";
14) позивачем - висновки атестованих судових експертів Петренка С.А. від 16.06.2020 за № 62-01 та Андрєєвої А.В. від 22.06.2020 за № 04-06/2020 та висновок експерта у сфері інтелектуальної власності Ткачук Т.М. від 12.06.2020 за № 001-ТТМ/20.
5.15. Апеляційний господарський суд, за результатами розгляду низки клопотань позивача відмовив у їх задоволенні з огляду на те, що по-перше - позивач у більшості вказаних клопотань просить суд долучити до матеріалів справи нові докази, однак не наводить належних доводів, що ці нові докази мають важливе значення для вирішення спору і ці докази не могли бути подані до суду першої інстанції; по-друге - позивачем не надано суду належного обґрунтування та не наведено об`єктивної неможливості їх замовлення і виготовлення чи подання аналогічних доказів до суду першої інстанції.
5.16. Суд апеляційної інстанції також вказував, що експертні висновки Петренка С.А., Андрєєвої А.В., Ткачука Т.М. від 12.06.2020 були замовлені позивачем лише у червні 2020, та із клопотанням про залучення цих доказів до матеріалів справи, позивач звернувся до суду лише у липні 2020, без належних обґрунтувань та документального підтвердження винятковості випадку щодо неможливості їх замовлення та подання до суду у встановлені чинним законодавством строки з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.
5.17. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про залучення висновку іноземного спеціаліста Фредеріка Мостерта від 19.10.2017, суд апеляційної інстанції виходив з підстав недоведеності позивачем, що вказаний експерт має кваліфікацію спеціаліста у сфері інтелектуальної власності, а тому, зазначена особа не підпадає під визначення експерта, наданого в статті 69 ГПК України.
5.18. Відмовляючи у задоволенні повторних клопотань позивача про виклик експерта Прохорова-Лукіна Г.В. та залучення до матеріалів справи складеної ним рецензії, суд апеляційної інстанції вказував, що у відповідності до статті 214 ГПК України учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу висновку експерта, а документ під назвою "Рецензія на висновок повторної судової експертизи" та висновки-рецензії не можуть бути віднесені до належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України, оскільки такі висновки-рецензії складено Прохоровим-Лукіним Г.В. як особою, яка не має відповідних прав та обов`язків, встановлених процесуальним законодавством і Законом України "Про судову експертизу" для судового експерта. Оскільки така особа не є учасником процесу, вона не може бути викликана до суду надання пояснень та не може надавати суду допомогу в оцінюванні доказів у справі.
5.19. Клопотання позивача про виклик до суду експерта - Майданюка Н.Ф. суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на відсутність доводів позивача про незрозумілість його експертного висновку та за відсутністю поставлених сторонами у справі питань до нього.
5.20. Відмовляючи у задоволенні клопотань позивача про виклик у судове засідання експертів Петренка С.А., Андрєєвої А.В., Ткачука Т.М. суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки судом відмовлено позивачу у прийнятті висновків цих експертів, то, відповідно, суд відхиляє клопотання про виклик цих експертів для дачі пояснень щодо даних висновків.
5.21. Проаналізувавши всі наявні у матеріалах справи докази, зокрема: висновки № 209 від 27.12.2017, № 20781/20782/19-53 від 20.03.2020 складені за результатами проведення судової експертизи, суд апеляційної інстанції визнав їх належними і допустимими доказами у справі, та дійшов висновку про їх обґрунтованість і узгодженість із іншими матеріалами справи та чинним законодавством України.
5.22. Апеляційним господарським судом встановлено, що судова експертиза у сфері інтелектуальної власності та повторні судові експертизи проведені відповідно до чинного законодавства, а висновки експертів №18031/16-53 від 06.09.2017, №209 від 27.12.2017 та №20781/20782/19-53 від 20.03.2020 відповідають вимогам ГПК України, заслуговують на увагу суду і не викликають сумнівів у їх правильності, оскільки надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів справи, чіткі, логічні, послідовні і узгоджуються з іншими фактичним даними у справі, а також не були спростовані позивачем жодними іншими належними і допустимими доказами у справі.
5.23. Колегія суддів також встановила, що за висновками судових експертиз №18031/16-53 від 06.09.2017, №209 від 27.12.2017, №20781/20782/19-53 від 20.03.2020 встановлено відсутність ознак (критеріїв) для відмови в наданні правової охорони знаку для товарів і послуг "Сбербанк", передбачених абзацом 2 пункту 3 статті 6 Закону № 3689-XII.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Стаття 90
Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму; юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування; юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.