ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 911/414/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Найда М.М. - особисто;
відповідача 1 - Перцев Д.П. - адвокат;
відповідача 2 - Бужор А.Ю. - адвокат;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя Ярема В.А.)
від 16.07.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.)
від 26.05.2020
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. Приватного акціонерного товариства "Київобленерго",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурні інвестиційні проекти"
про визнання недійсним правочину купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (надалі - ПрАТ "Київобленерго", відповідач 1), в якій з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд визнати недійсним правочин купівлі-продажу простих іменних акцій, укладений між ПрАТ "Київобленерго" та ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Універсальний", в кількості 65 234 923 простих іменних акцій ПрАТ "Київобленерго".
1.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2019 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурні інвестиційні проекти" (надалі - ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", відповідач 2).
1.3. В обґрунтування позову ОСОБА_1 стверджує, що він є акціонером ПрАТ "Київобленерго" з належними йому на праві власності простими іменними акціями у кількості 5 244 141 шт загальною номінальною вартістю 262 207,05 грн, що складає 0,5038% від загальної кількості акцій.
1.4. 30.05.2017 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Київобленерго", на яких розглянуто питання про зміну типу товариства та схвалення та/або вчинення правочинів, які відповідно до статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" тягнуть за собою обов`язковий викуп товариством акцій, з вимогою про що до відповідача 1 звернулось чотири акціонера, яким сукупно належало 65 234 923 штуки простих іменних акцій ПрАТ "Київобленерго" загальною номінальною вартістю 3 261 746,15 грн.
1.5. 11.07.2017 вказані акції викуплено ПрАТ "Київобленерго" на підставі укладених з акціонерами договорів про обов`язковий викуп акцій, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з електронного реєстру договорів у системі SAP за період з 01.06.2017 по 31.12.2017.
1.6. Надалі, рішеннями Наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформленими протоколами від 19.07.2017 та 21.07.2017, обрано суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості простих іменних акцій товариства з метою їх відчуження та, відповідно, затверджено визначену згідно звіту про оцінку майна №21/07-01 від 21.07.2017 ринкову вартість акцій товариства у розмірі 22 832 223,05 грн (0, 35 грн за акцію).
1.7. 21.07.2017 до ПрАТ "Київобленерго" звернувся його учасник - ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", яке діє як Компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Універсальний", з пропозицією придбати (у разі наявності) викуплені прості іменні акції ПрАТ "Київобленерго" за ринковою ціною.
1.8. Рішенням Наглядової ради ПрАТ "Київобленерго", оформленим протоколом від 24.07.2017, погоджено укладення з ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" договору купівлі-продажу цінних паперів, зокрема, на таких умовах: 65 234 923 штуки вартістю 0,35 грн за одну акцію та загальною ціною 22 832 223,05 грн.
1.9. 24.07.2017 між ПрАТ "Київобленерго", як продавцем, та ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ1506/17 (спірний правочин/договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати цінні папери у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах цього договору цінні папери: акції прості іменні ПрАТ "Київобленерго" у кількості 65 234 923 штуки вартістю 0,35 грн за одну акцію та загальною договірною вартістю - 22 832 223,05 грн.
1.10. ОСОБА_1 не погодився з укладеним договором та вважає, що Наглядова рада ПрАТ "Київобленерго" всупереч вимог статей 8, 22, 51, 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства" затвердила умови продажу акцій; ринкова вартість акцій неправомірно занижена членами Наглядової ради; відповідач 1 навмисно приховував від акціонера інформацію щодо визначення ринкової вартості акцій для її штучного заниження та неправомірно не надав документи позивачу на його вимогу; члени Наглядової ради ПрАТ "Київобленерго" були зацікавленими особами у прийнятті рішення про затвердження умов правочину із заінтересованістю; ПрАТ "Київобленерго" здійснило викуп власних акцій товариства та здійснило їх продаж мажоритарному акціонеру чи третій особі із заподіянням матеріальної шкоди товариству та іншим міноритарним акціонерам. Також позивач стверджує, що мажоритарний акціонер ПрАТ "Київобленерго" - компанія Washington holding B.V./Вашингтон холдінгз Б.В., через призначених за його ініціативою членів Наглядової ради ПрАТ "Київобленерго" неправомірно заволодів і скористався інсайдерською інформацією стосовно ціни акцій.
1.11. У відзивах на позовну заяву ПрАТ "Київобленерго" та ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" проти задоволення позовних вимог заперечували зазначаючи, що у позивача відсутнє порушене чи оспорюване право, що є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову. Також відповідачі вказували, що доводи позивача ґрунтуються на припущеннях та помилковому тлумаченні норм права. Так, зокрема, визначення ринкової вартості акцій та погодження укладення договору купівлі - продажу акцій відбулося із дотриманням норм Закону України "Про акціонерні товариства", інших актів законодавства та Статуту ПрАТ "Київобленерго". Крім того, відповідачі вважають, що у позивача відсутнє право на звернення до господарського суду, оскільки оскаржуваний договір жодним чином не порушує його права та законні інтереси.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 911/414/19, у задоволенні позову (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.05.2019) про визнання недійсним правочину купівлі-продажу простих іменних акцій, укладеного між ПрАТ "Київобленерго" та ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" в кількості 65 234 923 простих іменних акцій ПрАТ "Київобленерго" відмовлено.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з таких обставин:
- позивач, який не є стороною спірного договору, не обґрунтував, яким чином укладенням спірного правочину порушено його корпоративні права, зокрема, на участь в управлінні товариством, отримання дивідендів, отримання інформації про господарську діяльність товариства та частини його майна у разі ліквідації товариства;
- рішення про затвердження суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості раніше викуплених акцій було прийнято відповідним органом - Наглядовою радою ПрАТ "Київобленерго";
- прийняті Наглядовою радою ПрАТ "Київобленерго" в межах наданих їй законом повноважень рішення є чинними і не оскаржені в судовому порядку;
- позивачем не обґрунтовано наявність у договорі купівлі - продажу цінних паперів критеріїв віднесення такого договору до категорії правочинів із заінтересованістю;
- позивачем не надано доказів завдання йому ПрАТ "Київобленерго" матеріальних збитків, в тому числі у зв`язку з прийняттям Наглядовою радою рішень щодо затвердження ринкової вартості акцій та укладення на відповідних умовах спірного правочину;
- ненадання інформації позивачу щодо укладення спірного правочину не впливає на його дійсність та не свідчить про порушення корпоративних прав акціонера його укладенням, тоді як порушене право акціонера на отримання інформації може бути захищене іншими способами захисту.
2.3. Судами відхилені доводи позивача щодо контролю одними і тими ж фізичними особами - членами Наглядової ради відповідача 1, ряду юридичних осіб, частина яких безпосередньо засновані одна одною, з огляду на те, що вони не відповідають законодавчим приписам та є суб`єктивними судженнями позивача, а надані ним витяги з ЄДР та веб-сайту Prozorro не є доказами у розумінні статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
2.4. Також судами попередніх інстанцій відхилені твердження позивача про неправомірне використання членами Наглядової ради ПрАТ "Київобленерго" та його мажоритарним акціонером - Washington holding B.V./Вашингтон холдінгз Б.В. інсайдерської інформацією стосовно ціни акцій, оскільки позивачем не доведено необхідності оприлюднення визначеної суб`єктом оціночної діяльності ринкової вартості раніше викуплених акцій, і як наслідок віднесення відповідної інформації до інсайдерської.
2.5. Подані позивачем до апеляційного суду докази не були ним прийняті відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що вони не були подані до місцевого суду і суд першої інстанції не давав їм оцінки, більше того, вони не існували на момент розгляду справи місцевим судом та на момент ухвалення оскаржуваного у цій справі судового рішення.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
3.1. 01.07.2020 ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 911/414/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
3.2. Підставами касаційного оскарження судових рішень є:
1) неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій:
- норм права щодо правомірності звітів про оцінку та правомірності рішень Наглядової ради на підставі такої оцінки, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 902/790/16;
- а також норм, що передбачають як підставу для визнання недійсним правочину невідповідність рішення Наглядової ради в частині затвердження ринкової вартості акцій, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 923/415/17, від 20.02.2019 у справі № 910/8705/18 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
2) неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 8, 22, 25, 66, 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", статей 203, 215, 216, 228, 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
3) порушення судами статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, яке полягає у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, а саме - звіту про визначення акцій ПрАТ "Київобленерго" від 21.07.2017, здійсненого незатвердженим оцінювачем ТОВ "Фінансова компанія Ти-тан" (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
4) розгляд справи за відсутності позивача, всупереч клопотанню про перенесення розгляду у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання на 26.05.2020 через відсутність міжобласного сполучення у період дії карантину, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 200 (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
5) необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань позивача:
- про витребування доказів у ПрАТ "Київобленерго" (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- про залучення ТОВ "ВС Енерджі інтернешнл Україна" як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, яке могло надати докази та пояснення для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
3.3. Крім того, заявник стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес (оскільки оспорюваним правочином порушено інтереси понад 10 000 акціонерів ПрАТ "Київобленерго"), а справа № 911/414/19 містить виключну правову проблему.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Київобленерго" стверджує про відсутність порушених прав позивача, оскільки позивач не є стороною правочину, не є уповноваженим іншими акціонерами на представництво їх інтересів та не діє від імені товариства. За результатами розгляду касаційної скарги відповідач 1 просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій залишити без змін.
3.5. ТОВ "Венчурні інвестиційні проекти" у відзиві на касаційну скаргу також просить відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, з огляду на те, що оспорюваний правочин не є таким, щодо якого наявна заінтересованість, звіт про оцінку майна складений у відповідності до норм чинного законодавства, корпоративні права позивача порушено не було.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.3. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.4. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.5. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4.6. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
4.7. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
4.8. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
4.9. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки, в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень встановив, що жоден з висновків не стосується недійсності договору купівлі-продажу простих іменних акцій з підстав відсутності у Наглядової ради повноважень щодо його затвердження та з підстав наявності заінтересованості у вчиненні такого правочину.
4.10. У справі № 914/881/17 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання предметної юрисдикції спору про визнання недійсним звіту про оцінку майна.
4.11. Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зробила висновок, що спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства.
4.12. За результатами розгляду касаційної скарги у справі № 914/881/17 Велика Палата Верховного Суду залишила без змін ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
4.13. Тобто Велика Палата Верховного Суду не розглядала спір по суті і не робила висновків щодо правомірності звітів про оцінку та правомірності рішень Наглядової ради на підставі такої оцінки.
4.14. З підстав неподібності відхиляються також посилання скаржника на постанову від 18.07.2018 у справі № 902/790/16, в якій за позовом акціонера до товариства про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп простих іменних акцій, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на встановлену експертизами ринкову вартість одного цінного паперу. Висновків щодо порядку визначення вартості акцій товариства надано не було.
4.15. Так, у справі № 902/790/16 суди з огляду на фактичні обставини справи оцінили надані сторонами докази, зокрема, звіт про незалежну оцінку пакета акцій відповідача та висновок експертів, що були подані у встановленому законом порядку, та прийняли рішення по суті спору.
4.16. У справі № 910/8705/18 за позовом акціонера до товариства про визнання протиправними дій відповідача та визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, що оформлене протоколом № 293 засідання наглядової ради ПАТ "ПУМБ" від 05.05.2018 року, Верховний Суд надав висновок щодо застосування статей 68,69 та статті 36 Закону України "Про акціонерна товариства" вказавши, що інформація про загальну вартість акцій, яка викладена в проекті договору про їх викуп, потрібна акціонеру саме на зборах для того, щоб приймати виважені рішення щодо результатів власного голосування з питань порядку денного.
4.17. Тобто, правовідносини у справі № 910/8705/18 та справі, що переглядається, також не є подібними.