ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/186/20
Провадження № 11-285заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В.,Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання нечинним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2020 року (у складі колегії суддів Коваленко Н. В., Стародуба О. П., Мороз Л. Л., Бучик А. Ю., Рибачука А. І.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 14 липня 2016 року № 1377/0/15-16 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв`язку з порушенням присяги судді".
2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із сімейними обставинами та достатнім суддівським стажем роботи у березні 2014 року позивач звернувся до ВРЮ із заявою про звільнення його у відставку. Однак таку заяву в нього прийнято не було, а тому він зібрав всі необхідні документи за місцем роботи у Вищому адміністративному суді України і повторно за погодженням з керівництвом Вищого адміністративного суду України направив поштою таку ж заяву до ВРЮ 19 травня 2014 року.
Однак упродовж тривалого часу, більше 2 років і 4 місяців, незважаючи на неодноразові звернення позивача, ВРЮ його заяву про відставку не розглянула. Натомість ВРЮ 14 липня 2015 року прийняла оскаржуване рішення.
На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його заява про відставку з посади судді підлягала розгляду ВРЮ у місячний строк, і у відповідача не було законних підстав для зупинення провадження з розгляду його заяви.
Також ОСОБА_1 зауважує, що доводи ВРЮ про порушення ним присяги судді є такими, що ґрунтуються на припущеннях та недоведені у спосіб, передбачений законом.
3.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав невідповідності її вимогам статей 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали.
4. Ухвалою від 10 серпня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернув його позовну заяву, оскільки позивач подав позовну заяву після закінчення встановленого законом строку звернення до суду, а причини, через які цей строк було пропущено, суд вважає неповажними.
5. Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалуКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2020 року, а справу направити на новий розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 16 вересня 2020 року та від 29 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України.
7. 20 жовтня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2020 року - без змін.
Висновки суду першої інстанції
8.Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду і вказані підстави для поновлення цього строку є неповажними.
9. Суд першої інстанції зауважив, що ОСОБА_1 не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
10. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що, повертаючи його позовну заяву ухвалою від 10 серпня 2020 року, суд першої інстанції всупереч вимогам закону не прийняв до уваги і не перевірив його доводи та аргументи щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та формально підійшов до оцінки викладених у позовній заяві обставин і прийняв необґрунтоване, помилкове рішення, позбавивши позивача можливості захистити свої права у неупередженому суді.
11.Скаржник наголошує, що суд першої інстанції не врахував пояснень позивача про те, що до 2019 року за час перебування ОСОБА_2 на посаді Президента України та враховуючи внутрішню політичну обстановки в державі він не міг перетнути кордон тимчасово окупованої території, приїхати в місто Київ та отримати рішення ВРЮ від 14 липня 2016 року № 1377/0/15-16 та оскаржити його.
12.Також, на переконання скаржника, суд першої інстанції не врахував, що з березня 2020 року правовими актами України та Російської Федерації було встановлено низку обмежень щодо перетину кордону, пов`язаних з поширенням короновірусної хвороби, що теж обмежило можливості позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та надати відповідні докази.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
14.Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
15. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом
16. За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
18. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
19. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
20. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
21. Професійна діяльність суддів є публічною службою.
22. Оскільки цей спір виник з приводу оскарження рішення ВРП у процесі звільнення позивача з посади судді, до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду.
23. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
24. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
25. Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.