1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 442/4276/13-ц

провадження № 61-6909св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Калараша А. А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"

(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"(далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 1 875 000 доларів США для придбання нерухомого майна зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на строк до 14 квітня 2017 року.

З метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором 16 квітня

2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати за зобов`язаннями боржника перед банком, які виникають з умов кредитного договору та усіх додаткових угод, що укладені до нього в повному обсязі цих зобов`язань.

15 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - нежитлове приміщення будівлі загальною площею 3 079,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 07 червня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі

2 852 898,89 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 22 803 220,83 грн, з яких: основна заборгованість - 1 720 242,37 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 13 749 897,26 грн; заборгованість за відсотками - 728 234,80 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 5 820 780,76 грн; пеня - 404 421,72 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 3 232 542,81 грн.

Посилаючись на вищевказане, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2007 року у розмірі 22 803 220,83 грн, що в еквіваленті становить 2 852 898,89 доларів США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року (у складі судді Хомика А. П.) позов

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором

від 16 квітня 2007 року в розмірі 22 803 220,83 грн, що в еквіваленті становить 2 852 898,89 доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору та договору поруки в частині несвоєчасного його виконання тягне цивільно-правову відповідальність, яка передбачена статтями 525, 526, 554, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 03 грудня 2013 року (у складі судді Хомика А. П.) заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року залишено без задоволення.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 30 грудня 2013 року (у складі судді Хомика А. П.) заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року залишено без задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Протокольною ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Форінт"), як правонаступника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У лютому 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" подало до суду заяву, в якій просило прийняти його відмову від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2, закрити апеляційне провадження та замінити стягувача у виконавчому листі № 442/4276/13-ц, виданому 20 червня

2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року прийнято відмову ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 12 серпня 2013 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором

від 16 квітня 2007 року в розмірі 22 803 220,83 грн, що в гривневому еквіваленті становить 2 852 898,89 доларів США, визнано нечинним.

Провадження у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відмова ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" від позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 не суперечить вимогам закону, тому наявні підстави для прийняття такої заяви та закриття провадження в справі в цій частині.

Разом з тим, оскільки до ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" перейшли права та обов`язки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" під час розгляду справи в суді апеляційній інстанції при оскарженні заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року, тому заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" у виконавчому листі

442/4276/13-ц, виданого 20 червня 2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області, задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині закриття провадження у справі і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" подало заяву про відмову від позову в частині позовних вимог до

ОСОБА_2 , тому апеляційний суд правильно закрив провадження у справі провадження у справі в цій частині. Проте, позовні вимоги до

ОСОБА_1 апеляційним судом не розглянуті, що є порушенням

статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

У січні 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала суду апеляційної інстанції

є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що у червні 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 3-6, т. 1).

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором

від 16 квітня 2007 року в розмірі 22 803 220,83 грн, що в еквіваленті становить 2 852 898,89 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 60-61, т. 1).

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року (а. с. 75-79, т. 1).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 03 грудня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 12 серпня 2013 року залишено без задоволення (а. с. 95, т. 1).

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року (а. с. 101-105, т. 1).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 30 грудня 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня

2013 року залишено без задоволення (а. с. 119, т. 1).

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції,

у січні 2014 року ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку

(а. с. 120-124, т. 1).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 31 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику зазначити повну адресу проживання або місцезнаходження; надати оригінал квитанції про сплату судового збору. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали

(а. с. 127, т. 1).

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня

2013 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала

(а. с. 130, т. 1).

У вересні 2014 року ОСОБА_2 вдруге звернулася до апеляційного суду

з апеляційною скаргою на рішення суду (а. с. 141-145, т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що скаржник не усунула причини, які стали підставою для повернення апеляційної скарги, поданої у вересні 2014 року (а. с. 147, т. 1).

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 втретє звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду (а. с. 150-157, т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 грудня 2014 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року (а. с. 159, т. 1).

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції,

у травні 2017 року ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку

(а. с. 196-222, т. 2).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 травня 2017 року

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано скаржнику надати заяву про поновлення строку

із зазначенням підстав для його поновлення; документ про сплату судового збору. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали

(а. с. 1-2, т. 3).

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року відмовлено (а. с. 27, т. 3).

У липні 2017 року ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" звернулося до апеляційного суду із заявою про залучення до участі у справі, як правонаступника позивача (а. с. 29-71, т. 3).

Протокольною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2017 року залучено до участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", як правонаступника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"


................
Перейти до повного тексту