Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 492/1602/17
провадження № 61-11656св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрайм холдинг",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі судді Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрайм холдинг" (далі - ТОВ "АХ") звернулося із позовом до відповідачів про визнання недійсними договорів щодо встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та скасування державної реєстрації.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року відкрито провадження по справі.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 у листопаді 2018 року подала апеляційну скаргу на ухвалу Арцизького районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року.
Стислий виклад змісту рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше 10 днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що суд неодноразово надсилав на адресу заявника, яку вона зазначила в апеляційній скарзі, копію ухвали апеляційного суду від 30 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху. Копія ухвали апеляційного суду від 30 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, в конверті, неодноразово повернулася до апеляційного суду з відміткою поштового відділення "повернення, за закінченням терміну зберігання". З листопада 2018 року і станом на 14 травня 2019 року заявник рухом своєї апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не цікавилася, зловживаючи процесуальними правами в суді апеляційної інстанції.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою апеляційного суду, у червні 2019 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що повернення апеляційної скарги є безпідставним і таким, що порушує її право на доступ до правосуддя, оскільки вона не отримувала копії ухвали апеляційного суду від 30 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим була позбавлена можливості усунути недоліки скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Ухвалою від 09 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), на справедливий судовий розгляд, до якого також відноситься і право апеляційного оскарження.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (§ 25 рішення ЄСПЛ у справі "Delcourt v. Belgium" від 17 січня 1970 року та § 65 рішення ЄСПЛ у справі "Hoffmann v. Germany" від 11 жовтня 2001 року).