1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


27 листопада 2020 року

м. Київ


справа № 333/1635/18

провадження № 61-21872св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, який дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя у складі судді Кулик В. Б. від 06 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С. від 12 листопада 2019 року,


ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1, який дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, про вселення.

Позовна заява мотивована тим, що він разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 з 07 жовтня 1983 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Наймачем вказаної квартири є його мати ОСОБА_4, а його рідна сестра ОСОБА_5 зі своєю дитиною зареєстровані та проживають у квартирі як члени сім`ї наймача. Вказана квартира відноситься до громадського та житлового фонду та є його постійним місцем проживання.

Посилаючись на те, що відповідачі негативно налаштовані до нього і його малолітньої дитини, чинять їм перешкоди у проживанні в спірній квартирі, яка є їх єдиним житлом, позивач просив вселити його та неповнолітню дочку ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Вселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони на законних підставах користуються спірною квартирою, в якій вони постійно зареєстровані; ОСОБА_1 не втратив інтерес до цієї квартири, не проживає в ній через неприязні стосунки з відповідачами, які перешкоджали йому у користуванні спірною квартирою, тому наявні правові підстави для вселення його разом з неповнолітньою дочкою у вказане приміщення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, заочне рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 травня 2019 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судамминорм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що наймачеві або членів його сім`ї, який був відсутній понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права, в тому числі вселення (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"). Крім того, відповідачі ніколи не вчиняли позивачу перешкоди у користуванні житлом, він покинув його самостійно, створив сім`ю і проживав в іншому місці. Постійним місцем проживання позивача з 2015 року є належна йому на праві спільної часткової власності Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_3, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2013 року. Не враховано, що фактично після звільнення з місця позбавлення волі позивач з 2005 року не вселився до спірної квартири, що підтверджується ухвалами Комунарського районного суду від 21 листопада 2014 року у цивільній справі № 333/9153/14-ц та від 27 березня 2015 року у цивільній справі № 333/699/15-ц. Причини поважності не проживання позивача у спірній квартирі судом не встановлені. Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідачі перешкоджали йому у користуванні квартирою за період з 2005 по 2015 роки.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 333/1635/18 з Комунарського районного суду міста Запоріжжя. Зупинено виконання заочного рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 травня 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 та його неповнолітня дочка ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

В указаній квартирі також зареєстровані відповідачі ОСОБА_4 (мати позивача) та ОСОБА_5 (сестра позивача) разом зі своєю дитиною ОСОБА_6

Квартира АДРЕСА_1 відноситься до громадського та житлового фонду і ОСОБА_4 вселилась в неї на підставі ордеру на житлове приміщення, а позивач та його неповнолітня дочка вселилися як члени сімʼї наймача.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що має право на користування спірною квартирою як член сімʼї наймача, але відповідач чинить йому перешкоди у проживанні та користуванні вказаним приміщенням, оскільки остання змінили замки на вхідних дверях, не відчиняє двері та не впускає позивача з дочкою в указану квартиру.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на заочне рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


................
Перейти до повного тексту