Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 320/5445/16-ц
провадження № 61-7871св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Яремка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року у складі судді Бахаєва І. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином.
На обґрунтування позовних вимог посилалась на таке. Вона є власником 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року. Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 17 грудня 2010 року ОСОБА_2 став власником іншої 59/100 частини житлового будинку за вказаною адресою, розташованого на земельній ділянці площею 0,0974 га. ОСОБА_3 , колишній власник частини будинку, укладаючи зазначений договір дарування, фактично приховала укладення договору купівлі-продажу. ОСОБА_2 зруйнував частину вказаного будинку, здійснив у будинку реєстрацію сторонніх осіб. Вважала, що право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні може бути припинене.
У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просила: визнати договір дарування від 17 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, удаваним правочином; припинити право власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні в житлового будинку АДРЕСА_1 зі сплатою останньому грошової компенсації відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 25 березня 2015 року № 2055.
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою.
Позов мотивував тим, що він на підставі договору дарування частини житлового будинку від 17 грудня 2010 року є власником 59/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,0974 га. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Між сторонами існує спір щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою, який вони не врегулювали.
Просив встановити порядок користування приміщеннями житлового будинку та господарськими спорудами згідно з частками власників у домоволодінні АДРЕСА_1 відповідно до варіантів, визначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 березня 2015 року № 1-15; встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,0974 га, яка призначена для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 та господарських споруд, відповідно до варіантів, визначених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 березня 2015 року № 1-15.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду 06 березня 2019 року, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним правочином відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування приміщеннями житлового будинку, господарськими спорудами та земельною ділянкою задоволено.
Встановлено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток кожного зі співвласників згідно з другим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2017 року № 4-17:
ОСОБА_1 , замість 41/100 частини будинку, виділено у власність 12/25 частини будівель і споруд, а саме, виділено в окреме користування кімнату (прим. 1-3) площею13,6 кв. м у житловому будинку літ. "А-1" (на поповерховому плані позначена жовтим кольором, схематично відображено експертом у додатку № 2);
ОСОБА_2 , замість 59/100 частини будинку, виділено у власність 13/25 частини будівель і споруд, а саме виділено в окреме користування: кімнату (прим. 2-2) площею 16,1 кв. м; прибудову літ "а1" у житловому будинку літ. "А-1" (на поповерховому плані позначена зеленим кольором, схематично відображено експертом у додатку № 2).
У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено: кімнату (прим. 1-2) площею 15,1 кв. м; прибудову літ. "а2-1" житлового будинку літ. "А-1" (на поповерховому плані позначена червоним кольором, схематично відображено експертом у додатку № 2); господарські споруди: сарай літ. "Ж-1"; вбиральню літ. "У", огорожу № 1.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для розподілу будинку з додержанням будівельних, протипожежних і санітарних норм і правил здійснити такі переобладнання у житловому будинку літ. "А-1" та прибудові літ. "а 2-1" (схематично відображено експертом у додатку № 2): приміщення прибудови літ. "а 2-1", зазначене в технічному паспорті "прим. (1-1) коридор" площею 6,8 кв. м, переобладнати в приміщення коридору відповідно до технічного паспорта; розібрати самочинно встановлений простінок у приміщенні кімнати
"1-2" площею 15,1 кв. м та улаштувати простінок, який визначено експертом у додатку № 2, організувавши приміщення передпокою площею 6,0 кв. м та приміщення кухні площею 9,1 кв. м, а також влаштувати дверний проріз в простінку між новоутвореними приміщеннями передпокою та кухні; улаштувати дверний проріз у простінку між приміщеннями кімнати "1-2" та кімнати "2-2"; замурувати частину зовнішньої стіни приміщення кімнати "2-2" зі сторони присадибної ділянки; замурувати дверний проріз зовнішньої стіни приміщення кімнати "2-2" зі сторони присадибної ділянки; підсилити перекриття із дерев`яних балок та замінити пошкоджені балки над приміщенням кімнати
"2-2"; виконати утеплення перекриття приміщення кімнати "2-2"; підсилити дерев`яні крокви над приміщенням кімнати "2-2"; замінити пошкоджені дерев`яні лати на кроквах над приміщенням кімнати "2-2"; закріпити профільовані металеві листи на покрівлі над приміщенням кімнати "2-2".
Розподіл приміщення горища проведено відповідно до плану розподілу будинку без влаштування перегородки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 4 245 грн у зв`язку з відступом від ідеальних часток співвласників.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0974 га ( АДРЕСА_1 ), на якій розташований житловий будинок та господарські споруди, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 грудня 2017 року № 4-17 за другим варіантом (розміри, конфігурація, площа та розташування частин земельних ділянок відображені експертом у додатку № 4).
У користування ОСОБА_1 на 41/100 частини виділено земельну ділянку площею 399,9 кв. м (на плані позначена експертом жовтим кольором, додаток № 4): під частину житлового будинку літ. "А-1" площею забудови 22,1 кв. м; під присадибну ділянку перед житловим будинком літ. "А-1" площею 303,1 кв. м; у спільне користування (на плані позначена червоним кольором) площею 74,1 кв. м.
У користування ОСОБА_2 на 59/100 частини виділено земельну ділянку, площею 574,7 кв. м (на плані позначена експертом зеленим кольором, додаток № 4): під частину житлового будинку літ. "А-1", площею забудови: 25,1 кв. м; під присадибну ділянку перед житловим будинком літ. "А-1", площею 475,5 кв. м; у спільне користування (на плані позначена червоним кольором) площею 74,1 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 1/2 частини за оплату роботи експерта в сумі 2 500 грн та судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, зокрема судовий збір у сумі 1 280 грн.
Зобов`язано Державну казначейську службу України у м. Києві повернути ОСОБА_1 внесені на депозитний рахунок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області кошти в сумі 17 344 грн.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позов ОСОБА_1 пред`явлено за межами позовної давності. Задовольняючи зустрічний позов, суди виходили з того, що виділення сторонам частин будинку необхідно здійснити за другим варіантом експертизи, оскільки такий варіант наближений до ідеальних часток сторін у майні та враховує спільну можливість користування господарськими спорудами. Встановлення порядку користування земельною ділянкою за другим варіантом є доцільним, оскільки частина земельної ділянки площею 74,1 кв. м залишається в спільному користуванні співвласників, ОСОБА_1 виділяється у користування земельна ділянка площею 399,9 кв. м, а ОСОБА_2 - 574,7 кв. м.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 серпня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 березня 2019 року скасувати в частині вирішення зустрічного позову, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки змінив ідеальні частки кожного зі співвласників, які виділив у власність в окреме користування. Суд дійшов помилкового висновку про можливість встановлення порядку спільного користування частковою власністю, оскільки відповідно до частини четвертої статті 365 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) це завдасть істотної шкоди інтересам співвласника ОСОБА_1 та членам її сім`ї. Питання щодо визначення порядку користування земельною ділянкою може бути вирішено за результатами проведення земельно-технічної експертизи, висновок якої у матеріалах справи відсутній.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржується в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2, тому в іншій частині не є предметом перегляду в касаційному порядку (стаття 400 ЦПК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційну скаргу у цій справі подано у квітні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX)підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 1999 року власником 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Відповідно до договору дарування від 17 грудня 2010 року ОСОБА_2 є власником 59/100 частини вказаного житлового будинку. Спірний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0974 га.
Відповідно до договору дарування житлового будинку від 17 грудня 2010 року на земельній ділянці площею 0,0974 га розташовано: житловий будинок глинобитний, зазначений в плані під літ. "А-1", житловою площею 47,3 кв. м, загальною площею 61,4 кв. м, та господарчі і побутові будівлі та споруди:
літ. "Д-1" - сарай, літ. "У" - вбиральня.
Зазначена частина житлового будинку (59/100) була подарована ОСОБА_2 колишнім власником цієї частини ОСОБА_3, яка володіла нею на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06 листопада 2010 року.