Постанова
Іменем України
24 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 127/25924/17-ц
провадження № 61-2785св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Управління Служби безпеки України у Вінницькій області,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: Вінницька міська рада, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Служба зовнішньої розвідки України, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Панасюка О. С., Шемети Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У листопаді 2017 року Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (далі - УСБУ у Вінницькій області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Вінницька міська рада, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Служба зовнішньої розвідки України, ОСОБА_6, про виселення із службового житла без надання іншого житлового приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що з 25 квітня 2001 року до 13 жовтня 2004 року на офіцерських посадах в СБУ проходив військову службу ОСОБА_1 . До складу його сім`ї входили: дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_3 , 1994 року народження, та син ОСОБА_4, 2002 року народження. Відповідно до пунктів 7, 7.1, 7.1.19 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13 січня 2004 року № 80 "Про заселення 62-ох квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 " квартиру АДРЕСА_2 визнано службовою і надано УСБУ у Вінницькій області. Згідно з рішенням Вінницької міської ради від 25 грудня 2015 року № 71 "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця" АДРЕСА_2 перейменовано на АДРЕСА_2. Рішенням начальника УСБУ у Вінницькій області зазначену квартиру надано для тимчасового проживання на період проходження служби співробітнику ОСОБА_1 та членам його сім`ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 . За клопотанням УСБУ у Вінницькій області Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19 січня 2004 року ОСОБА_1 та членам його родини на вселення до службового жилого приміщення у квартиру АДРЕСА_2 виданий ордер.
Наказом СБУ від 13 жовтня 2004 року № 084 ОСОБА_1 звільнено з військової служби в СБУ та направлено для подальшого проходження служби у розпорядження начальника іншого військового формування.
Згідно з довідкою ТОВ "ЖЕО" від 22 грудня 2017 року № 10173, починаючи з 20 грудня 2017 року у спірній службовій квартирі також зареєстровано місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, батьками якого є: ОСОБА_3 та ОСОБА_6, яка проживає окремо та забезпечена житлом.
Наслідком настання юридичного факту, пов`язаного зі звільненням ОСОБА_1 зі служби у СБУ, є втрата ним права на користування службовою квартирою АДРЕСА_2, яке є похідним для прав інших членів його сім`ї, що викликає виникнення обов`язку щодо її звільнення. Крім того, відповідачі підлягають виселенню зі спірного службового жилого приміщення як такі, що упродовж останніх семи місяців не використовують спірне житло за призначенням, про що свідчать відповідні акти. У зв`язку з наведеним неодноразово вживалися відповідні заходи щодо досудового вирішення питання про вивільнення та повернення службової квартири. Зокрема, направлявся лист на адресу Служби зовнішньої розвідки України, за результатами розгляду якого повідомлено про відсутність можливості вирішення питання у добровільному порядку. На адресу ОСОБА_1 направлено рекомендований лист із вимогою про звільнення службового житла у добровільному порядку та її повернення, проте відповіді не отримано. Вирішення спору необхідне для використання цієї квартири за призначенням та забезпечення співробітників позивача та членів їхніх сімей, які не забезпечені житлом або потребують його поліпшення у першочерговому порядку.
Позивач просив виселити відповідачів із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
Стислий виклад заперечень відповідача
Представник відповідачів проти позову заперечував, зазначивши, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт звільнення ОСОБА_1 . Його переведено до іншого відомства у зв`язку з реорганізацією Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів СБУ у новостворений державний орган - Службу зовнішньої розвідки України, в якому він проходить військову службу до цього часу.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2018 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що наслідком настання юридичного факту, пов`язаного із звільненням ОСОБА_1 із СБУ є втрата ним права користування службовою квартирою АДРЕСА_2, та є похідним для інших членів його сім`ї та трансформується у обов`язок щодо її звільнення.
У власності ОСОБА_1 знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 75, 7 кв. м, житловою - 28, 8 кв. м. Отже, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 та члени його родини, у тому числі неповнолітній ОСОБА_4, 2002 року народження, забезпечені житлом. Також у власності ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 ) знаходиться 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_4, а неповнолітній ОСОБА_5 в силу частини четвертої статті 29 ЦК України, також забезпечений житлом за місцем проживання своєї матері ОСОБА_6 .
Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове. У задоволенні позову УСБУ Вінницькій області відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що ОСОБА_1 змінив місце роботи у зв`язку із реорганізацією Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів СБУ в новий державний орган - Службу зовнішньої розвідки України, за новим місцем роботи іншим службовим житлом не забезпечений, а тому вимоги про виселення його та членів його сім`ї (неповнолітніх дітей) із службової квартири без надання іншого житла, є безпідставними й такими, що порушують право відповідачів на житло.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у лютому 2019 року до Верховного Суду, УСБУ у Вінницькій області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що наказом СБУ від 13 жовтня 2004 року № 084 співробітника ОСОБА_8 звільнено з військової служби в СБУ та направлено для подальшого проходження служби у розпорядження начальника іншого військового формування (вул. Нагірна 24/, м. Київ). Службове житло Управління не може вважатися єдиним місцем його проживання, оскільки надавалося для тимчасового проживання на період проходження служби у місті Вінниці з 25 квітня 2001 року до 13 жовтня 2004 року. Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував законодавчо визначений правовий статус службового житла, який виключає можливість передачі його у власність або постійне користування, а закріплює за державою в особі відповідних державних органів та установ можливість тимчасового забезпечення житлом її працівників виключно на період виконання трудових обов`язків (проходження військової служби) у певній місцевості та проміжок часу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив касаційну скаргу УСБУ у Вінницькій області відхилити, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що докази його звільнення з військової служби не надано. Його переведення до іншого відомства здійснено з не залежних від нього обставин в силу реорганізації Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів СБУ в новий державний орган - Службу зовнішньої розвідки України.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до довідки УСБУ у Вінницькій області від 25 липня 2016 року № 53/11/216-577, ОСОБА_1 з 26 червня 1995 року до 06 червня 1996 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах України, з 25 квітня 2001 року до 13 жовтня 2004 року - військову службу на офіцерських посадах в СБУ.
Наказом СБУ від 13 жовтня 2004 року № 084 ОСОБА_1 зарахований у розпорядження керівника іншого відомства. Станом на 13 жовтня 2004 року календарна вислуга ОСОБА_1 складає: військова служба в ЗСУ - 0 років 11 місяців 10 днів; військова служба в СБУ - 3 роки 5 місяців 18 днів;
разом - 4 роки 4 місяці 28 днів.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13 січня 2004 року № 80 "Про заселення 62-ох квартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 " ухвалено оформити право державної власності за державою в особі Верховної Ради України на квартири, у тому числі на квартиру АДРЕСА_2 . Цим рішенням квартиру АДРЕСА_2 визнано службовою для УСБУ у Вінницькій області.