ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 826/16717/15
адміністративне провадження № К/9901/10247/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 (суддя - Кузьменко В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (судді - Епель О.В., Карпушова О.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Еліт Інвест Проект" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
У серпні 2015 року ПАТ "Еліт Інвест Проект" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2015 №1232 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Еліт Інвест Проект" на будь-якій фондовій біржі".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Еліт Інвест Проект" є емітентом цінних паперів, торгівля якими здійснюється на біржах.
Статутний капітал позивача складає 72 000 000,00 грн.
Відповідно до звітності емітента за 2014 рік, товариство здійснило випуск дисконтних облігацій на суму 210 000 000,00 грн., станом на кінець звітного року мало непогашені зобов`язання у розмірі 180 509 000,00 грн., відношення суми дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій з векселями до активів 99,99%, прибуток, порівняно з аналогічним періодом склав 543 000,00 грн., капіталізація за результатами торгів акціями 1 362 240 000,00 грн.
06.08.2015 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1232 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Еліт Інвест Проект" на будь-якій фондовій біржі", яким зупинено торгівлю ПАТ "Еліт Інвест Проект" цінними паперами на будь-якій фондовій біржі на період з 07.08.2015 по 06.12.2015 з метою захисту інвесторів у цінні папери та держави на підставі п. 16 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів".
Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Еліт Інвест Проект" здійснене за відсутності правових підстав.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2016 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.08.2015 №1232 "Щодо зупинення торгівлі цінними паперами ПАТ "Еліт Інвест Проект" на будь-якій фондовій біржі".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2016 в частині обґрунтування висновків для задоволення адміністративного позову, а в іншій частині залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні ознаки маніпулювання позивачем цінами на фондовому ринку та докази допущення позивачем інших порушень на фондовому ринку, а також не підтверджено необхідність захисту інтересів інвесторів та держави.
Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині обгрунтування висновків задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що правовою підставою для вжиття Комісією запобіжних заходів з метою захисту прав інвесторів та держави, зокрема зупинення торгівлі емітента цінними паперами на будь-якій фондовій біржі, є наявність реальної загрози правам інвесторів та/або держави, що має бути встановлено в рішеннях Комісії про зупинення торгівлі емітента цінними паперами на будь-якій фондовій біржі.
Разом з тим, у спірному рішенні не зазначено, у чому ж полягає загроза діяльності позивача інтересам інвесторів та/або держави, яке саме правопорушення було вчинено позивачем на ринку цінних паперів та чи вчинялось таке взагалі, і не наведено жодного обґрунтування необхідності застосування до товариства такого запобіжного заходу. Відсутні такі обґрунтування й в інших документах, поданих відповідачем, а саме: службовій записці від 30.07.2015 №13/03/870, протоколах від 04.08.2015 №30, від 05.08.2015 №31, протоколі від 06.08.2015№ 53.
Також апеляційний суд виходив з того, що зі звіту позивача за 2014 рік, на показники якого посилається відповідач, як на підставу застосування вказаного вище запобіжного заходу, не вбачається факту невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань на ринку цінних паперів. В свою чергу саме по собі зниження рівня доходу, жодним чином не вказує на наявність ознак будь-яких правопорушень у діяльності товариства.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, однак дійшов висновку, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було неповно досліджено обставини справи, що призвело до порушенням ч. 3 ст. 86 КАС України та помилкового обґрунтування його висновків щодо задоволення позовних вимог шляхом встановлення відсутності в діях позивача правопорушення з маніпулювання цінами на ринку цінних паперів, оскільки Комісією такий склад правопорушення не був встановлений, а лише припускалася можливість його існування, що, як відзначалось вище, не підтверджується жодними доказами.
При цьому, судом апеляційної інстанції не взято до уваги наявну в матеріалах справи аналітичну довідку, на яку відповідач посилався як на доказ обгрунтованості оскаржуваного рішення, з посиланням на її неналежне оформлення.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Повноваження Національної комісія з цінних паперів та фондового ринку у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 №448/96-ВР (тут і далі - Закон №448/96-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст. 2 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою, зокрема: створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку.
Відповідно до ст. 3 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів; реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів.
Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є, зокрема здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень; сприяння розвитку ринку цінних паперів (ст. 7 Закону №448/96-ВР ).