ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа №826/16816/15
адміністративне провадження № К/9901/12784/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 (суддя - Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016 (судді - Літвіна Н.М., Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державної регуляторної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
У серпні 2015 року ПАТ "Сбербанк" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 №1078;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 №1082.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2015 Комісія звернулась до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" із запитом №09/03/13614/НК про надання банком довідки щодо структури власності ліцензіата та власників з істотною участю в ньому з доданням схематичного зображення такої структури за формою відповідно до додатку 9 до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженими рішеннями Комісії від 14.05.2013 №817 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.06.2013 за №854/23386.
Листом від 14.07.2015 №13-Д/121 позивач надав Комісії схематичне зображення структури власності банку, довідку щодо структури власності банку та власників істотної участі, а також довідку за формою відповідно до додатку 9 до Порядку №817.
Відповідно до наданих позивачем документів, станом на 30.06.2015 прямим власником ПАТ "Сбербанк" з часткою у статутному капіталі банку 100% одноосібно є ВАТ "Сбербанк Росії", який зареєстрований за законодавством Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"; опосередкованим власником ПАТ "Сбербанк" з істотною участю у розмірі 50% є Центральний банк Російської Федерації, який зареєстрований за законодавством Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України", та є прямим власником ВАТ "Сбербанк Росії" з часткою у розмірі 50,000000004 відсотків статутного капіталу цього банку.
24.07.2015 відповідачем прийнято рішення №1078 "Про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784)", яким, відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", з урахуванням вимог п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", за результатами перевірки документів, що були надані позивачем, а саме: довідки щодо структури власності ПАТ "Сбербанк" та власників з істотною участю у ньому, встановлено факт наявності контролю (вирішального впливу) у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ПАТ "Сбербанк" осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України "Про оборону України".
На підставі цього рішення відповідачем 24.07.2015 прийнято рішення №1082 "Щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ "Сбербанк", ідентифікаційний код юридичної особи 25959784", яким анульовано наступні ліцензії: діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності серії АЕ №286915 від 27.06.2014; дилерської діяльності серії АЕ № 286916 від 27.06.2014; андеррайтингу серії АЕ №286917 від 27.06.2014; депозитарної діяльності: депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ №263234 від 28.08.2013; діяльності із зберігання активів пенсійного фонду серії АЕ №263235 від 28.08.2013.
Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 №816, містить вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, який не передбачає можливості анулювання ліцензії Комісією у разі наявності контролю діяльності Банку особами з держав, що здійснюють озброєну агресію проти України.
Крім того, посилався на те, що рішення відповідача №1078 від 24.07.2015 прийнято з перевищенням власних повноважень та за відсутності нормативного врегулювання порядку встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата особою держави-агресора.
Також посилався на те, що у діючих умовах ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку, відсутня заборона на здійснення відповідної професійної діяльності особі, в зв`язку з встановленням факту контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, а чинним законодавством не передбачено процедури складання акта про документальне підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ВАТ "Сбербанк Росії" та Центральний банк Російської Федерації є юридичними особами держави, що здійснює збройну агресію проти України, та здійснюють контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "Сбербанк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50% у статутному капіталі останнього, відповідач правомірно прийняв акт у формі рішення від 24.07.2015 №1078 "Про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (ідентифікаційний код юридичної особи 25959784)".
Суди виходили з того, що законодавством не визначено єдиного порядку документального підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, водночас відповідний орган ліцензування, у тому числі Комісія, наділені правом перевірки документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України, та приймати відповідні рішення.
Оскільки під час розгляду справи встановлено наявність акта у формі рішення Комісії, яким виявлено вплив країни агресора Російської Федерації в особі ВАТ "Сбербанк Росії" та Центральний банк Російської Федерації на діяльність ПАТ "Сбербанк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50% у статутному капіталі останнього, суди дійшли висновку про наявність у відповідача правових підстав для анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку та правомірність рішення Комісії від 24.07.2015 №1082 "Щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ "Сбербанк".
З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України" від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР; тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.