ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 651/356/15-а
адміністративне провадження № К/9901/14983/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Верхньорогачицької районної ради Херсонської області на постанову Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 07.12.2015 (суддя - Федоряка О.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016 (судді - Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі за позовом ПАТ "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до Верхньорогачицької районної ради Херсонської області, треті особи - Самійлівська сільська рада, Верхньорогачицька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення, -
встановив:
У жовтні 2015 року ПАТ "Укртрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 "Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва "Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району", що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Укртрансгаз" створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 №360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії " Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012 №530 внаслідок реорганізації шляхом перетворення у ПАТ Дочірньої компанії " Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 100 % акцій якої належать державі, про що свідчить наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012 №530 та статут ПАТ "Укратрансгаз".
Згідно довідки бухгалтерії УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "Укратрансгаз", а також актів інвентаризації об`єктів капітального будівництва УМГ "Харківтрансгаз" за 2012-2014 роки та протоколів засідання робочої інвентаризаційної комісії по розгляду результатів інвентаризації незавершених капітальних інвестицій по філії УМГ "Харківтрансгаз" за 2012-2014 роки - оспорюване майно відображено в бухгалтерському обліку УМГ "Харківтрансгаз" на балансовому рахунку 1510000, в складі незавершеного будівництва обліковується об`єкт "Газопровід-відвід до с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області" вартістю 1378084 гривні 85 копійок.
Також судами встановлено, що 22.02.1993 позивачем укладено контракт №30-93 на будівництво газопроводу с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області та прийнято рішення №23 від 11.05.1993 про затвердження проекту Газопровіду-відвіду до с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області.
Про проведення будівництва газопроводу та виконання робіт щодо оспорюваного об`єкту свідчать акти та довідки про вартість виконаних робіт.
Будівництво газопроводу-відводу в с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області виконано частково, роботи зупинені в серпні 1995 року через відсутність фінансування.
На час розгляду справи в суді оспорюване майно відображено в бухгалтерському обліку УМГ "Харківтрансгаз" на балансовому рахунку 1510000, в складі незавершеного будівництва обліковується об`єкт "Газопровід-відвід до с. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області".
06.05.2015 LI сесією шостого скликання Верхньорогачицької районної ради Херсонської області прийнято рішення №577, яким прийнято до спільної власності територіальних громад району частину газопроводу незавершеного будівництва "Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району", що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області протяжністю 2,7 км.
Пунктом 2 цього рішення зобов`язано району державну адміністрацію спільно з постійними комісіями районної ради з питань соціально-економічного розвитку, планування, бюджету і фінансів та спільної власності територіальних громад району та з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, природних ресурсів та екології провести процедуру взяття на баланс частини газопроводу незавершеного будівництва "Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району", що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області протяжністю 2,7 км у місячний термін.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, посилаючись на те, що у відповідача не було жодних правових підстав для його прийняття та відповідно прийняття на баланс вказаної частини газопроводу незавершеного будівництва з огляду на те, що вказаний газопровід є державною власністю та обліковується на балансі позивача, останній звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що при прийняті до спільної власності територіальних громад частини незавершеного будівництва газопроводу відповідачем порушені вимоги ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", а саме щодо передачі об`єктів незавершеного будівництва передача яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Крім того, за правилами ч.3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), що ще раз підтверджує той факт, що власником незавершеного будівництва "Газопровід-відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району ", що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області" являється саме позивач.
Також посилався на те, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 335 ЦК України, прийнявши оскаржуване рішення, відповідач перейняв на себе повноваження суду та звернув у спільну власність територіальних громад майно, що на праві власності належить іншій юридичній особі.
Постановою Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 07.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2016, позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 "Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва "Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району", що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області".
Скасовано заходи забезпечення адміністративного позову застосовані 23.10.2015 після вступу постанови в законну силу.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи повноваження надані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", в обов`язковому порядку перед прийняттям відповідного рішення повинен встановити обставини, з якими Закон надає йому право на прийняття такого роду рішень, а в самому рішенні зазначити такі підстави для його прийняття.
В свою чергу, в оскаржуваному рішенні відсутні посилання відповідача, як на підставу для його прийняття, на той факт, що зазначений об`єкт є безхазяйним, а вказана обставина, яка за твердженням відповідача, лягла в основу прийняття оскаржуваного рішення, була зазначена представником відповідача лише в ході розгляду справи, що свідчить про невідповідність прийнятого відповідачем рішення критеріям законності та обґрунтованості.
Судами відхилено посилання відповідача на те, що вказаний об`єкт було прийнято у власність територіальної громади, як безхазяйне майно, оскільки ним не було вчинено будь-яких дій щодо з`ясування того чи підпадає зазначене майно під законодавче визначення безхазяйного майна, зокрема не з`ясовувалось питання наявності власників або балансоутривувачів вказаного майна.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Крім того, посилається на те, що суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження майном іншої може бути розглянутий за правилами КАС України, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються в порядку Господарського судочинства.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.