ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа №807/658/18
адміністративне провадження №К/9901/36204/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №807/658/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області
про скасування наказів і поновлення на роботі
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (далі - "ГУ НП в Закарпатській області"), в якому просив:
- скасувати наказ від 14 травня 2018 року №954 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і наказ від 25 травня 2018 року №108 про звільнення старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити позивача на службі в ГУ НП в Закарпатській області на рівноцінну посаду тій, з якої був звільнений.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач відмовив йому у наданні будь-яких пояснень щодо дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 9 квітня 2018 року, внаслідок якої його було звільнено зі служби в поліції у зв`язку реалізацією дисциплінарного стягнення. Позивач вказує, що службове розслідування було проведено без його участі, а тому було поверхневим і формальним. Крім того, під час технічного огляду відповідного службового автомобіля в межах кримінального провадження встановлено, що задня права шина була спущена, а у її протекторі виявили металевий предмет довжиною 5 см, що на переконання позивача є причиною того, що керований ним транспортний засіб на повороті втратив курсову стійкість через зниження тиску у правій задній шині. Однак, як зазначає позивач, відповідач цього не врахував, оскільки вказаний факт був виявлений слідством вже після закінчення службового розслідування.
Також ОСОБА_1 наголошує на безпідставності підозр того, що на час ДТП він знаходився у стані алкогольного сп`яніння, оскільки судово-токсикологічною експертизою, яка проводилася у межах кримінального провадження, у крові позивача не було виявлено жодних алкогольних, наркотичних чи медичних речовин, а факт наявності у позивача запаху алкоголю після настання ДТП пояснюється тим, що внаслідок отриманих травм медичні працівники швидкої допомоги обробляли їх спиртовими сполуками. Факт небажання пройти на місці ДТП освідчення на стан сп`яніння із використанням пристрою "Драгер" позивач пояснює тим, що вказані дії патрульних поліцейських були незаконними та виходили за межі їхніх повноважень та компетенції і не узгоджувалися з вимогами відповідного відомчого законодавства. Позивач наголошував, що наведені у дисциплінарному наказі факти порушення ним Правил дорожнього руху України без відповідного висновку судового експерта-автотехніка чи висновків досудового слідства не могли мати силу доказів. Також, позивач указує, що на час прийняття наказу від 25 травня 2018 року №108 о/с перебував у стані тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року суд відмовив у задоволенні позову, оскільки дійшов висновку про підтвердження факту порушення позивачем службової дисципліни та чинного законодавства, що призвело до тяжких наслідків. Суд визнав обґрунтованим і співрозмірним застосоване до позивача дисциплінарне стягнення і подальше звільнення його зі служби.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ця постанова мотивована тим, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, водночас поважних причин пропуску цього строку не навів. Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що він скористався досудовим способом врегулювання спору, а тому строк звернення до суду становить не один місяць, а три, апеляційний суд відхилив, оскільки дійшов висновку, що правилами частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не передбачена можливість досудового врегулювання спору.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у частині залишення позовної заяви без розгляду.
Скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що апеляційний суд всупереч вимогам частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Натомість суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, оскільки на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не діяв Дисциплінарний статут Національної поліції України, на положення статті 24 якого помилково послався суд. Так, на той час діяв Закон України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" від 15 березня 2018 року, стаття 21 якого передбачала тримісячний строк на оскарження дисциплінарного стягнення.
Також ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив дату звернення позивача до суду: " 4 липня 2019 року", оскільки позивач подав позов 4 липня 2018 року.
ГУ НП в Закарпатській області відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження отримало 10 січня 2020 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого інспектора відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП в Закарпатській області.
Наказом ГУ НП в Закарпатській області від 14 травня 2018 року №954 відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом від 25 травня 2018 року №108 о/с відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 29 травня 2018 року.
ОСОБА_1 28 травня 2018 року подав до ГУ НП в Закарпатській області та Міністра внутрішніх справ України рапорт (скаргу) про факти і обставини події, що мали місце 9 квітня 2018 року (а.с. 16-20, том 1).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Пунктом 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" законодавець поширив на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - "Дисциплінарний статут ОВС"), до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції".
Закон України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 7 жовтня 2018 року.
Відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту ОВС особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Якщо вирішення питань, порушених у скарзі, не належить до повноважень начальника, який її отримав, скарга не пізніше ніж протягом п`яти днів надсилається за належністю, про що повідомляється заявникові.
Забороняється пересилати скарги на розгляд тих начальників, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення.
Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об`єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в межах цього розділу в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року і до 8 лютого 2020 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із частиною четвертою статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
За приписами частини третьої статті 123 КАС, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС).