ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/726/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1
представник - адвокат Курмазенко В.Д. (довіреність від 01.11.2019)
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 30.06.2020
у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Грек Б.М., Остапенко О.М.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.02.2020
у складі судді Мандичева Д.В.
у справі №910/726/20
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 06.08.2020 поштовим відправленням ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 31.07.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/726/20 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/726/20 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2020.
3. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2020 у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г. відкрито касаційне провадження у справі №910/726/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/726/20 про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
4. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/726/20 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2020 у складі колегії суддів Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В. призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/726/20 у судовому засіданні 19.11.2020 о 10:30.
6. У зв`язку з перебуванням суддів Банаська О.О. та Васьковського О.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/726/20 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020.
7. Ухвалою 17.11.2020 Верховний Суд у зазначеному складі прийняв справу №910/726/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 до провадження з призначеним ухвалою Суду від 20.10.2020 розглядом на 19.11.2020 о 10:30.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
8. У січні 2020 року фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття справи про її неплатоспроможність (том 1, а.с. 1-5).
9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишено без руху; встановлено строк у десять днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: довідки податкової служби про всі наявні рахунки боржника відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні; інформацію про розмір грошових коштів на рахунках боржника, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні, а також про наявність/відсутність депозитних рахунків (у разі наявності, суми грошових коштів на таких рахунках) та відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах за кордоном (у разі наявності, суми грошових коштів на таких рахунках); декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік; доказів сплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією на суму 31 530 грн; конкретизованого переліку кредиторів з окремим зазначенням суми основного зобов`язання, суми неустойки (штрафу, пені) окремо, відображенням періоду виникнення зобов`язання, доказів, на підставі чого виникло зобов`язання; довідки з місця реєстрації станом на день розгляду заяви; витягу з державного реєстру правочинів (том 1, а.с. 7-10).
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/726/20 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто без розгляду (том 1, а.с. 12-13).
11. Місцевий суд зазначив, що ухвалу суду від 21.01.2020 направлено за офіційною адресою місцезнаходження позивача, яка міститься у ЄДР і зазначена в позові, та надавалась у ЄДР самим позивачем. Судом встановлено, що днем вручення заявнику поштового відправлення №0103053387423 є 04.02.2020, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, тому усунути недоліки позовної заяви позивач мав до 14.02.2020.
12. Місцевий суд встановив, що заявниця ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали суду про усунення недоліків від 21.01.2020 та не надала до 14.02.2020 відповідних документів.
13. Застосувавши частини четверту, шосту статті 174 ГПК України, частини першу-третю статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), суд дійшов висновку, що заявницею не усунуто недоліків, про які зазначено в ухвалі від 21.01.2020 про залишення заяви без руху, тому наявні підстави для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів без розгляду.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
14. Постановою 30.06.2020 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 залишив без змін (том 1, а. с. 77-83).
15. Апеляційний суд зазначив про правильне застосування місцевим судом положень частини четвертої статті 170 та частини шостої статті 174 ГПК України, оскільки скаржником не усунуто недоліки первісно поданої заяви про порушення справи про банкрутство у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду 21.01.2020 про усунення недоліків, чого не заперечувала заявниця. Докази на підтвердження подання боржницею клопотання про усунення недоліків у матеріалах справи відсутні.
16. Суд зауважив про помилковість доводів скаржниці щодо необхідності звертатись до всіх банківських установ з метою отримати відповідні довідки про всі наявні рахунки боржника, позаяк суд першої інстанції вимагав довідку про рахунки із податкової служби. Суд зазначив, що інформація про розмір грошових коштів на рахунках у банках подається за наявності таких, а у разі їх відсутності - суду має бути подана інформація про відсутність коштів на рахунках, засвідчена самим боржником, який у свою чергу несе відповідальність за достовірність поданих відомостей.
17. Апеляційний суд встановив, що боржниця не подала до місцевого суду декларацію про майновий стан за 2019 рік, така декларація була нею подана лише суду апеляційної інстанції. Водночас, суд зазначив про те, що доводи про неможливість подання такої декларації до заяви про неплатоспроможність суперечить підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, у даному випадку за 2019 рік, починаючи з 01 січня 2020 по 30 квітня 2020 і станом на момент звернення заявниці до суду у неї була можливість та обов`язок подання такої декларації.
18. Апеляційний суд, аналізуючи положення частини шостої статті 12, статті 77 ГПК України, частини першої статті 2, статей 30, 113, 115, 116 КУзПБ та Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", дійшов висновку, що скаржниця повинна була здійснити авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень - 31 530 грн. на депозитний рахунок суду, надавши відповідні докази вчинення таких дій до моменту подання заяви про відкриття справи про банкрутство. Разом з тим, судом встановлено, що боржницею не надано доказів, які підтверджують здійснення нею авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому порядку та розмірі.
19. Апеляційний суд зауважив, що обов`язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, передбаченою статтею 116 КУзПБ для відкриття провадження у справі про банкрутство. За висновками апеляційного суду, КУзПБ та інші чинні норми законодавства не містять умов та не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні заяви та вирішенні судом питання про її прийняття до розгляду. Також, суд звернув увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому, а стаття 116 КУзПБ не містить альтернативного положення про можливість розподілити між кредиторами зобов`язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов`язаних з виконанням повноважень у справі, а тому доводи скаржниці у цій частині є необґрунтованими.
20. Апеляційним судом також встановлено, що боржниця не подала конкретизованого переліку кредиторів з окремим визначенням сум основного зобов`язання та неустойки, не надала доказів на обґрунтування підстав виникнення її зобов`язань перед кредиторами (відповідних договорів, платіжних документів, тощо), а також не надала витягу з державного реєстру правочинів.
21. При прийнятті постанови апеляційний суд керувався положеннями частини шостої статті 12, статей 77, 174 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 30, частини третьої статті 37, статей 113, 115, 116 КУзПБ.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )
22. Скаржниця зазначила, що довідки про всі наявні рахунки боржника, відкриті у фінансово-кредитних установах, надаються податковими органами лише юридичним особам, оскільки законодавством передбачено необхідність повідомляти податкову службу про відкриття відповідних рахунків. Разом з тим, законодавством не встановлено обов`язку фізичних осіб повідомляти органи податкової служби про всі банківські рахунки, тому така інформація відсутня у податкових органах. Скаржниця зазначила, що у неї відсутні грошові кошти на банківських рахунках, відсутні депозитні рахунки. Скаржниця звернула увагу, що перелік кредиторів нею надавався до суду першої інстанції разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Водночас, скаржниця зауважила, що особливої форми щодо такого документа КУзПБ не передбачено, отже вона могла подати у довільній формі. Скаржниця аргументувала, що у заяві були надані всі відомості про правочини, про нерухомість щодо неї та її брата; Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наданий до заяви, а також надано докази реєстрації місця проживання. Скаржниця зазначила, що заява подана до суду першої інстанції у грудні 2019 року, що, на її думку, є підставою для звільнення її від обов`язку щодо подання декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 рік.
23. Скаржниця аргументувала, що у неї на момент звернення була відсутня можливість сплатити на депозитний рахунок суду авансовий внесок на суму 31 530 грн. без отримання чергової позики у фінансових установах, що додатково б збільшило суму її боргу; боржниця просила включити таку суму до кредиторської заборгованості або прийняти відповідне рішення про стягнення цієї заборгованості з кредиторів. Скаржниця зазначала, що її незадовільний фінансовий стан та відсутність можливості авансувати кошти на оплату праці керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство, не може бути перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки тільки вона, а не кредитори, наділені правом ініціювати відкриття провадження у справі фізичної особи-боржника.
24. Також, посилаючись на практику ЄСПЛ (Рішення ЕСПЛ у справах "Kniat vs. Роlаnd"; "Jedamski and Jedamska vs. Poland", "ФК Мретебі проти Грузії", "Кутіч проти Хорватії", "Белле проти Франції", "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Шишков проти Росії"), скаржниця зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства має надавати для фізичних осіб рівні можливості щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вимога суду про попередню сплату одноразово авансового внеску для винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень принижує неплатоспроможного боржника та обмежує його право на звернення до суду, змушує його брати ще один кредит на зазначену суму і дає всі підстави вважати, що такі вимоги Кодексу України з процедур банкрутства є надмірним формалізмом, який перешкоджає особі в отриманні судового захисту через процедуру банкрутства, та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.