ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2598/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Cтратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представники учасників справи:
позивача - Помако С.В.,
відповідача - Квітін Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Прогресс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2020
(головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020
(суддя Боєва О.С.)
у справі №908/2598/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
до Приватного підприємства "Прогресс"
про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У вересні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Прогресс" (далі - ПП "Прогресс") про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж №1810-2158.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, звернувшись до позивача з заявою про приєднання електроустановок певної потужності, має на меті змінити технічні параметри існуючого приєднання, збільшити потужність з 100 кВт до 500 кВт та змінити категорію надійності електропостачання з III на II. Визначення категорії електроприймачів і забезпечення надійності електропостачання встановлено п. 1.2.17 Глави 1.2 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №476 від 21.07.2017. Електроприймачі II категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від незалежних взаєморезервуючих джерел живлення. Оскільки живлення об`єкта відповідача здійснюється від двох секцій збірних шин, електрозабезпечення за II категорією надійності можливо здійснювати лише по двом окремим кабельним лініям, кожна з яких має забезпечувати живлення об`єкта відповідача з встановленою потужністю 500 кВт. З метою надання відповідачу послуги з приєднання до електричних мереж з параметрами, зазначеними у заяві на приєднання, позивачем було визначено у договорі точки приєднання об`єкта замовника. Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини оператора систем розподілу (ОСР), користувачів системи розподілу та замовників послуги з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок, визначається Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (п. 1.1 Кодексу). Викладена позивачем у протоколі розбіжностей редакція пунктів 1.3, 1.4, 6, 9.2, п. 10 Додатку №1 до договору (Технічні умови приєднання, яке не є стандартним) суперечить пунктам 1.1, 2.1 Кодексу, п. 1.2.17 Правил улаштування електроустановок, тому не може бути прийнята позивачем. Позивач відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України конкретизував умови договору №1810-2158, виклавши у ньому підпункти 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 5.3, 5.4, 8.8 відповідно до вимог Кодексу систем розподілу. Згідно з п. 4.1.2 цього Кодексу, ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу.
У зв`язку з цим позивач звернувся до суду щодо урегулювання розбіжностей, оскільки позивачем та відповідачем в питанні щодо укладення договору про приєднання до електромереж мереж не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Позов обґрунтовано ст.ст. 6, 11 ЦК України, ст.ст. 20, 179, 181, 184 ГК України, положеннями Кодексу системи розподілу та Правилами улаштування електроустановок споживачів.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. ПП "Прогресс" звернулося до ПАТ "Запоріжжяобленерго" із заявою про приєднання електроустановки певної потужності, а саме: об`єкта - комплексу будівель за адресою:. Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 80/162, з такими вихідними даними щодо параметрів електроустановок замовника:
- мета приєднання: зміна технічних параметрів;
- існуюча дозволена (приєднана) потужність відповідно до умов договору №379 від 30.04.2004, 100 кВт;
- величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності - 500 кВт, ІІ категорія надійності електропостачання;
- ступінь напруги в точці приєднання 6 кВт.
2.2. ПАТ "Запоріжжяобленерго" підготовлено проєкт договору №1810-2158 про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання до 5000 кВт) та 05.08.2019 вручено два примірники підписаного зі свого боку проєкту договору (разом із Додатком №1 Технічні умови від 11.10.2018) уповноваженому представнику замовника за актом прийому-передачі.
2.3. Отримавши вказаний проєкт договору, ПП "Прогресс" листом №2108/1 від 21.08.2019 звернулося до ПАТ "Запоріжжяобленерго" з проханням надати Додаток №2 до проєкту договору (Графік виконання робіт з проєктування та будівництва, необхідних для надання послуги з приєднання), вказаний в п. 8.8 проєкту договору та завдання на проєктування, передбачене в п. 10 Додатку №1, які не були надані та без підписання яких договір буде вважатися неукладеним, та просило продовжити розгляд та підписання договору на приєднання.
2.4. Відповідно до протоколу розбіжностей від 20.08.2019, ПП "Прогресс" з метою усунення недоліків та зауважень до договору на приєднання, виклав свою редакцію (замовника) таких пунктів договору: пунктів 1.3, 1.4, 8.8, та пунктів 6, 10 Додатку №1 до договору; пункти договору 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 5.3, 5.4 та пункт 9.2 Додатку №2 до договору - виключено.
2.5. Листом від 29.08.2019 №006-37/14554 ПАТ "Запоріжжяобленерго", з посиланням на частини 3, 8 ст. 181 ГК України, повідомило ПП "Прогресс", що підписаний договір не повернуто у встановлений строк, тому він вважається неукладеним та додатково повідомлено, що Додаток №2 оформлюється під час виконання договору (за потреби) по узгодженню із замовником; виконавець послуг (ПАТ "Запоріжжяобленерго") зобов`язаний забезпечити розробку, погодження та затвердження ПКД на будівництво мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника на підставі завдання на проєктування, тобто в завданні на проєктування надані вимоги виключно до мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго".
2.6. Листом за вих. №1009/1 від 10.09.2019 ПП "Прогресс" зазначило, що договір №1810-2158 про приєднання до електричних мереж не може вважатися неукладеним у зв`язку із наданням відповідачем підписаного договору із протоколом розбіжностей.
2.7. ПАТ "Запоріжжяобленерго" посилається на неврегульовані розбіжності при укладенні договору про приєднання до електричних мереж №1810-2158 щодо пунктів 1.3, 1.4, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 5.3, 5.4, 8.8 договору та пунктів 6, 9.2, 10 Додатку №1 до договору, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про викладення вказаних пунктів у своїй редакції, проти чого заперечує ПП "Прогресс", що і є причиною виникнення спору.
3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 20 січня 2020 року рішенням Господарського суду Запорізької області позов задоволено. Викладено пункти 1.3, 1.4, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 5.3, 5.4, 8.8 договору та пункти 6, 9.2, 10 Додатку №1 до договору в редакції позивача.
3.2. 20 липня 2020 року постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 залишено без змін.
3.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у своїй заяві про приєднання відповідач наміру щодо самостійного проєктування лінійної частини приєднання не виявляв, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) вибору схеми приєднання електроустановки до системи розподілу замовником не надав, тому ПАТ "Запоріжжяобленерго" у Технічних умовах (Додаток №1 до проєкту договору) визначено місце забезпечення потужності об`єкта замовника та точки приєднання (із демонтажем існуючої КЛ 6 кВт від Ф-57), яке не є стандартним, з метою надання відповідачу послуги з приєднання до електричних мереж за параметрами, зазначеними у заяві про приєднання. Крім того, у протоколі розбіжностей ПП "Прогресс" не зазначено незгоди щодо п. 5 Додатку №1 до проєкту до договору, в якому визначена точка забезпечення потужності: РУ 6кВ ПС 150-110-35/6 кВ "Бердянська 150" Ф-29, що й в пункті 1.3 проєкту договору, який відповідач вважав за необхідне викласти у своїй редакції.
У зв`язку з викладеним, суди дійшли висновку, що спірні пункти 1.3 та 1.4 проєкту договору про приєднання до електричних мереж №1810-2158 та пункти 6, 9.2, 10 Додатку №1 до договору слід викласти у редакції, запропонованій ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Суди також дійшли висновку про викладення пунктів 3.1.1-3.1.3 у редакції позивача, оскільки відповідач був попереджений про обов`язок щодо розроблення, погодження, затвердження ПКД на будівництво мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника (від точки забезпечення потужності до точки приєднання) й забезпечення ним будівництва та введення в експлуатацію електричних мереж в терміни, які наведені в Додатку №2 до договору. У зв`язку з цим відхилені заперечення відповідача про відсутність підстав необхідності зазначеного будівництва.
Пункти 5.3 та 5.4 розділу 5 договору "Відповідальність сторін" суди виклали в редакції позивача, оскільки ці пункти повністю відповідають типовій формі договору на нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (Додаток №3 до Кодексу систем розподілу - в редакції, чинній до 07.12.2019).
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. ПП "Прогресс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2020, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
4.2. Підставами касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема ч. 4 ст. 179 ГК України, без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №904/1983/19. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо вирішення переддоговірних спорів, в яких під час узгодження умов договору було надано пропозицію укласти договір та надано неповний пакет документів для укладення такого договору.
4.3. Скаржник вважає, що типові умови договору в силу їх імперативності є обов`язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов`язань і не підлягають зміні.
На думку ПП "Прогресс", запропоновані позивачем положення договору, а саме вказана в п. 1.4 договору точка приєднання, не відповідає п. 2.1 Кодексу систем розподілу; п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 5.3, 5.4 мали бути виключені, як такі, що не відповідають вимогам Кодексу систем розподілу та типовому договору (Додаток №3 до Кодексу систем розподілу), а п.п. 1.3, 1.4, 8.8, п.п. 6, 9.2, 10 Додатку №1 договору №1810-2158 потрібно викласти у редакції, що відповідає вимогам Кодексу.
Отже, як зауважує скаржник, судами попередній інстанцій не застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2020 у справі №904/1983/19. Якби вказана правова позиція була врахована, то в задоволенні позову необхідно було відмовити, оскільки запропонована позивачем первісна редакція договору містила умови, які не конкретизують умови типового договору, а істотно змінюють його.
4.4. Також відповідач зазначає про те, що судами було проігноровано, що позивачем було надано неповний пакет документів до проєкту договору, а саме - відсутній Додаток №2 до договору №1810-2158, наявність якого передбачена п. 8.8 договору, тоді як Додаток №2 є обов`язковою складовою договору на приєднання і без узгодження його положень та умов договір не може вважатись укладеним.
4.5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2020 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позивач вважає, що твердження відповідача, що в порушення вимог абзацу 7 п. 4.5.3 та п. 4.5.4 Кодексу систем розподілу, позивачем було надано неповний пакет документів до проєкту договору, безпідставні та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Позивачем дотримано вимоги п. 4.5.3, 4.5.4. Кодексу систем розподілу, розроблено технічні умови, підготовлено та направлено відповідачу проєкт договору про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) №1810-2158.
4.6. Позивач зауважує на тому, що Додаток №2 - Графік виконання робіт з проєктування та будівництва мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника, оформляється під час виконання договору (за потреби) по узгодженню з замовником. Виконавець послуг (ПАТ "Запоріжжяобленерго") зобов`язаний забезпечити у встановленому порядку розробку, погодження та затвердження ПДК на будівництво мереж зовнішнього електропостачання об`єкта замовника на підставі завдання на проєктування, тобто в завданні на проєктування надані вимоги виключно до мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" (копії листа від 21.08.2019 №2108/1, та листа від 29.08.2019 №006-37/14554 наявні в матеріалах справи).
4.7. Відповідно до п. 4.5.10 Кодексу систем розподілу замовник має право письмово звернутися до органу з державного нагляду (контролю) в електроенергетиці щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання та отримати відповідний висновок. Технічні умови №1810-2158-Бердянська 150 необґрунтованими не визнавались, отже твердження відповідача про невідповідність технічних умов Кодексу систем розподілу безпідставні, та ґрунтуються виключно на припущеннях, а не нормах чинного законодавства.
Позивач згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України конкретизував умови договору №1810-2158 та привів їх у відповідність до вимог Кодексу систем розподілу.
4.8. Суди попередніх інстанції правильно зазначили, що в даному випадку вирішення судом питання щодо належного визначення судовим рішенням змісту спірних пунктів договору про приєднання здійснюється з розрахунком змісту відповідних умов в типовому договорі на нестандартне приєднання до електромереж системи розподілу (Додаток №3 до Кодексу систем розподілу, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), від яких неможливо відступати у світлі приписів ч. 4 ст. 179 ГК України, проте можлива конкретизація його умов з урахуванням положень цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору про приєднання до електричних мереж.
5.2.2. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник зазначає дві підстави в обґрунтування касаційного оскарження судових рішень.
Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень неправильно застосували ч. 4 ст. 179 ГК України без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №904/1983/19 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України) та відсутністю висновку Верховного Суду щодо вирішення переддоговірних спорів, в яких під час узгодження умов договору було надано пропозицію укласти договір та надано неповний пакет документів для укладення такого договору (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
5.2.3. Разом з тим, дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою у справі №908/2598/19 слід закрити в частині оскарження судових рішень на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, який визначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначеного у п. 1 ч. 2 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цієї норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.2.4. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16, п. 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/7, п. 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.