П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 638/22396/14-ц
Провадження № 14-16цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Ситнік О.М., Сімоненко В.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом акціонерного товариства закритого типу "Гея" до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, про визнання договору про відступлення прав недійсним, за касаційною скаргою акціонерного товариства закритого типу "Гея" на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року, ухвалене колегією суддів Котолевець А.В., Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У грудні 2014 року акціонерне товариство закритого типу "Гея" (далі - АТЗТ "Гея") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що 19 липня 2006 року, на забезпечення виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 умов кредитного договору, укладеного між АТЗТ "Гея" та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі - АППБ "Аваль"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль") було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку нежитлову будівлю літера "А-2" загальною площею 2 232,4 кв.м по АДРЕСА_1 . Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 січня 2013 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах.
2. 28 листопада 2014 року ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на підставі договору факторингу та договору цесії відступило право вимоги за вказаними вище договорами кредиту та іпотеки публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ПАТ КБ "Хрещатик"), яке того ж дня відчужило це право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" (далі - ТОВ "Арма Факторинг").
3. ТОВ "Арма Факторинг" 28 листопада 2014 року відчужило право вимоги за цими кредитним договором та договором іпотеки ОСОБА_1 .
4. Посилаючись на те, що договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором ОСОБА_1 було укладено із порушенням вимог частини першої статті 203 та статті 215 ЦК України, позивач просив визнати цей договір недійсним та скасувати у Державному реєстрі іпотек запис про зміну іпотекодержателя.
Короткий зміст судових рішень
5. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 січня 2014 року до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ТОВ "Арма Факторинг" та ПАТ "Райффайзен банк Аваль".
6. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2016 року позов АТЗТ "Гея" задоволено частково. Визнано договір відступлення прав від 28 листопада 2014 року, укладений між ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_1, недійсним. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.
7. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуваний договір про відступлення прав за своєю правовою суттю є договором факторингу, стороною якого не може бути фізична особа, відтак, цей договір слід визнати недійсним. Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування запису в Державному реєстрі іпотек, суд виходив із того, що спір із цього приводу відсутній.
8. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову АТЗТ "Гея" відмовлено.
9. Апеляційний суд виходив із того, що договір відступлення права вимоги, укладений між ТОВ "Арма Факторинг" та ОСОБА_1, не є договором факторингу, тому підстав для визнання його недійсним немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У червні 2017 року АТЗТ "Гея" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
11. Касаційна скарга мотивована тим, що фізична особа ОСОБА_1 не може бути стороною договору факторингу, оскільки він не є юридичною особою, не включений до реєстру фінансових або банківських установ, не має ліцензії на здійснення відповідної діяльності, зокрема щодо факторингових операцій. Відтак, на думку заявника, договір про відступлення відповідачеві права вимоги за договором іпотеки підлягає визнанню недійсним.
12. Крім того, скаржник посилається на те, що при укладенні оскарженого договору відступлення права вимоги було порушено положення статті 1083 ЦК України.
Доводи інших учасників справи
13. У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на те, що спірний договір не є договором факторингу, просив залишити касаційну скаргу АТЗТ "Гея" без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
14. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
15. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року вказану цивільну справу призначено до судового розгляду.
16. Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" та пункту 4 статті 403 ЦПК України.
18. Передаючи справу до Великої Палати Верховного Суду колегія суддів виходила із необхідності відступити від висновку щодо обов`язковості статусу фінансової установи у покупця права вимоги, викладеного у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року у справі № 6-667цс15 та від 13 квітня 2015 року у справі № 6-59цс15, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
19. 22 січня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
21. Судами встановлено, що 19 липня 2016 року між АППБ "Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль") та ФОП ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 297 тис. доларів США.
22. На забезпечення виконання умов зазначеного договору банк того ж дня уклав із АТЗТ "Гея" договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля літера "А-2" загальною площею 2 232,4 кв.м по АДРЕСА_1 .
23. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24 січня 2013 року, яке набрало законної сили, звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить АТЗТ "Гея", та за рахунок грошових коштів, виручених від реалізації цього майна, вирішено погасили заборгованість, яка виникла у ФОП ОСОБА_2 за кредитним договором від 19 листопада 2016 року у розмірі 270 220,25 доларів США, що еквівалентно 2 159 870 грн 46 коп.
24. 27 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Арма Факторинг" було укладено договір комісії, відповідно до умов якого останнє взяло на себе зобов`язання вчинити правочини щодо придбання права вимоги за зазначеними вище кредитним договором та договором іпотеки за ціною не вищою за 2 100 000 грн у строк до 28 листопада 2014 року.
25. 28 листопада 2016 року ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на підставі договору факторингу відступило право вимоги за вказаними вище договорами кредиту та іпотеки ПАТ "КБ "Хрещатик" за ціною 2 100 000 грн.
26. Того ж дня ПАТ "КБ "Хрещатик" на підставі договору факторингу відступило право вимоги за договорами кредиту та іпотеки ТОВ "Арма Факторинг" за ціною 2 105 000 грн, вказавши при цьому розмір заборгованості за договором кредиту у розмірі 353 604,79 доларів США, що еквівалентно 5 292 362 грн 25 коп.
27. Того ж дня ТОВ "Арма Факторинг" відчужило право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ОСОБА_1
28. 01 грудня 2014 року ОСОБА_1 надіслав АТЗТ "Гея" повідомлення про порушення і вимогу про усунення порушеного основного зобов`язання, в якому вказав, що заборгованість за кредитним договором станом на 26 листопада 2014 року складає 352 914,40 доларів США, що еквівалентно 5 296 515 грн 39 коп.
29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
30. Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
31. Заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статей 512 ЦК України, статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на день укладення договорів факторингу), у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Тому рішення Господарського суду Харківської області від 24 січня 2013 року у справі № 5023/5239/12, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, не було перешкодою для укладення договорів факторингу та договорів про відступлення прав.
32. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
33. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.
34. Положення частини першої статті 1083 ЦК України регулюють питання наступного відступлення права грошової вимоги після укладення договору факторингу.
35. Так, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу (частина перша статті 1083 ЦК України).
36. В обох договорах факторингу від 28 листопада 2014 року його сторони погодили, що фактор має право розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд, в тому числі здійснювати наступне відступлення прав вимоги на користь третіх осіб за будь-яку ціну.
37. Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III "Про банки і банківську діяльність", у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
38. У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.