П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/138/20
Провадження № 11-258заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
представник відповідача - Мовіле О. С.,
представник третьої особи - Михальчук Ю. П.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (судді Желтобрюх І. Л., Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Гімон М. М., Усенко Є. А.) у справі № 9901/138/20 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа - Служба безпеки України (далі - СБУ), про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 у частині та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив визнати незаконним і скасувати Указ Президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" у частині введення в дію підпунктів 171-174 додатка 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 14 травня 2020 року.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він є користувачем соціальних мереж "Вконтакте" й "Одноклассники" та на його ім`я зареєстрована електронна пошта на домені "Mail.ru", на підтвердження чого надав суду скриншоти своїх облікових записів на вказаних інформаційних ресурсах.
3. Позивач вважає, що заходи, передбачені оскаржуваним Указом, порушують його права як громадянина України та є незаконними, оскільки суперечать Цивільному кодексу України (далі - ЦК України), Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII), Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII "Про санкції" (далі - Закон № 1644-VII), а також порушують його право на інформацію та на свободу вираження поглядів відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 06 серпня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
5. Судове рішення мотивовано тим, що: в цьому випадку втручання держави у свободу поширення інформації є пропорційним легітимній меті та не може становити надмірного тягаря для позивача; видаючи Указ від 14 травня 2020 року № 184/2020, у оскаржуваній частині Президент України діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, реалізуючи свої конституційні повноваження, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
6. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд неправильно дослідив докази та неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
7. На думку скаржника, суд не може відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що позивач має можливість використовувати інші вебресурси, адже вони не є аналогічними для позивача з огляду на статистичні дані СБУ та міжнародної дослідницької компанії Factum Group Ukraine. Суд не може бути компетентним щодо аналогічності вебресурсів, адже не володіє спеціальними знаннями в цій сфері та іншими статистичними даними.
8. Крім того, суд не надав оцінки доводам позивача відносно того, що поширення інформації окремих інтернет-сервісів й інтернет-ресурсів, зазначених у пунктах 171-174 додатка 2 до рішення РНБО від 14 травня 2020 року, має характер оціночних суджень, з питань яких ані суд, ані відповідач не є спеціалістами.
9. ОСОБА_1 також послався на те, що оскаржуване рішення позбавляє його будь-якої можливості здійснювати свою статутну діяльність та реалізовувати конституційне право на вільний збір інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України.
10. На переконання скаржника, суд не взяв до уваги те, що державними органами не розглядалась можливість обрання інших методів блокування інформації, яка несе загрозу національній безпеці, окрім повної заборони доступу до інтернет-ресурсів "Вконтакте", "Одноклассники", "Mail.ru". В Україні немає чітких і прозорих критеріїв, яким має відповідати міжнародний майданчик для зберігання та поширення інформації в мережі Інтернет для того, щоб унеможливити його блокування. Отже, загальна заборона доступу до інтернет-ресурсу не є пропорційним заходом відповідно до встановленої мети та прямо порушує права позивача, визначені статтями 8 та 10 Конвенції.
11. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
12. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими й безпідставними.
13. Представник Президента України зауважив, що оскаржуваний Указ Президента України видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури, встановленої чинним законодавством України.
14. На думку сторони відповідача, суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що позивач не позбавлений можливості використовувати для одержання, зберігання та передачі інформації через мережу Інтернет без втручання органів державної влади інші вебресурси, аналогічні тим, доступ до яких було обмежено на підставі оскаржуваного Указу.
15. У зв`язку з викладеним представник Президента України просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2020 року в цій справі - без змін.
Рух апеляційної скарги
16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, а ухвалою від 22 вересня 2020 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін на підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
17. Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
18. Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
19. Рішенням РНБО від 14 травня 2020 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" вирішено підтримати пропозиції щодо застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесених Кабінетом Міністрів України і СБУ. Застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2. Відповідно до пунктів 171-174 додатка 2 до вказаного рішення персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовано до таких юридичних осіб, як: Товариство з обмеженю відповідальністю (далі - ТОВ) "Мэйл.РУ ГРУП" (ООО "Мэйл.РУ ГРУП"), ТОВ "Вконтакте" (ООО "Вконтакте"), ТОВ "В Контакті" та ТОВ "Мейл.РУ Україна".
20. Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 рішення РНБО від 14 травня 2020 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію.
21. Вважаючи цей Указ відповідача в частині введення в дію пунктів 171 - 174 додатка 2 до рішення РНБО від 14 травня 2020 року про застосування строком на три роки до юридичних осіб персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
25. На підставі частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
26. Відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 107 Конституції України РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. РНБО координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента України.
27. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України від 05 березня 1998 року № 183/98-ВР "Про Раду національної безпеки і оборони України" (далі - Закон № 183/98-ВР) рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів.
28. Рішення РНБО, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади (частина четверта статті 10 Закону № 183/98-ВР).
29. Положеннями частини першої статті 1 Закону № 1644-VІІ встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).