П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/140/20
Провадження № 11-221заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (судді Білак М. В., Губська О. А., Загороднюк А. Г., Калашнікова О. В, Соколов В. М.) у справі 9901/140/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив:
- визнати протиправною дію Президента України щодо направлення його звернення від 07 травня 2020 року до Міністерства освіти і науки України (далі - Міністерство);
- зобов`язати Президента України направити його звернення від 07 травня 2020 року за належністю.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 07 травня 2020 року направив поштою відповідачеві звернення, у якому вказав, що у 1981 році він закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут та просить забезпечити його право на отримання дубліката диплома про закінчення у 1981 році цього інституту. Крім того, у зверненні він повідомив, що Міністерство припинило розгляд його звернень відповідно до статті 8 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР) та додав копії двох листів Міністерства, а тому відповідачеві було відомо, що Міністерство не розглядатиме його звернення.
3. Проте 14 травня 2020 року відповідач направив звернення позивача від 07 травня 2020 року до Міністерства, що, на думку ОСОБА_1, не є направленням його звернення за належністю в розумінні частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР.
4. Позивач вважає, що Міністерство вже розглядало його звернення й прийняло рішення про припинення їх розгляду, а тому відповідач безпідставно направив його звернення до цього органу.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 22 червня 2020 року відмовив у задоволенні позову.
6. Судове рішення мотивовано тим, що структурний підрозділ Офісу Президента України правомірно надіслав звернення ОСОБА_1 від 07 травня 2020 року на розгляд Міністерству (у частині питань, що належать до його компетенції), повідомивши про це позивача. Такі дії повністю узгоджуються з положеннями частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки суд указав, що позивач звернувся до відповідача зі зверненням, у якому виклав обставини неможливості отримання ним дубліката диплома бакалавра, проте звернення було не про отримання дубліката диплома бакалавра, а про отримання дубліката диплома. Отже, скаржник вважає, що відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду підлягає скасуванню.
8. Скаржник також зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а саме неправильно застосував при вирішенні спору статтю 8 Закону № 393/96-ВР, згідно з якою не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного й того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
9. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення ОСОБА_1, з урахуванням повноважень Міністерства, визначених Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, правомірно було надіслано Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України до зазначеного органу для розгляду в частині, що належить до компетенції Міністерства.
11. Крім того, суд першої інстанції правильно встановив, що чинним законодавством не заборонено направляти звернення за належністю тому органу, до повноважень якого належить вирішення порушених у зверненнях питань, у зв`язку з тим, що цим органом раніше було припинено розгляд звернень відповідної особи на підставі статті 8 Закону № 393/96-ВР.
12. У зв`язку з викладеним представник Президента України просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 червня 2020 року- без змін.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 22 вересня 2020 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 3 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) та немає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на її обставини.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
14. 07 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Президента України зі зверненням, у якому виклав обставини неможливості отримання ним дубліката диплома про закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту імені В. Г. Бєлінського, а також зазначив, що численні його звернення до Міністерства не вирішили порушене ним питання, а останнє припинило розгляд його звернень, незважаючи на те, що питання видачі дубліката диплома так і не вирішено. Позивач просив забезпечити його право на отримання диплома в порядку, встановленому чинним законодавством, або іншого документа, який підтверджуватиме закінчення ним у 1981 році педагогічного інституту.
15. Разом зі зверненням від 07 травня 2020 року позивач надіслав на адресу відповідача копії листів Міністерства, у яких останнє дає відповіді на порушене позивачем питання щодо видачі диплома, а в одному з них повідомляє про припинення розгляду звернень ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону № 393/96-ВР.
16. Відповідно до супровідного листа від 14 травня 2020 року № 22/026613-14, наданого позивачем та наявного в матеріалах справи, Департамент з питань звернення громадян Офісу Президента України надіслав звернення ОСОБА_1 від 07 травня 2020 року на розгляд Міністерству (у частині питань, що належать до його компетенції), про що також повідомив ОСОБА_1 . Крім того, у супровідному листі висловлено прохання повідомити заявника про результати розгляду звернення.
17. Вважаючи неправомірною таку відповідь та не погоджуючись з направленням його звернення до Міністерства, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
21. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон № 393/96-ВР. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
22. Частиною першою статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
23. Статтею 15 цього Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
24. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (частина третя статті 7 Закону № 393/96-ВР).
25. Таким чином, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).