Постанова
Іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 360/2854/18
провадження № 51-729 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гамалєєва Ю.В. на вирок Бородянського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12018110120000665 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бородянського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 23 вересня 2018 року.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 23 вересня 2018 року о 16:00 год. у будинку по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спільно з ОСОБА_2 під час конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесли ОСОБА_3 удари кулаками в голову, внаслідок чого останній втратив свідомість. В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесли ОСОБА_3 на подвір`я, де привели його до тями, після того продовжували умисно завдавати йому удари руками й ногами по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, заподіявши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких останній помер на місці події.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення, пом`якшити призначене засудженому покарання до 7 років позбавлення волі та за сукупністю вироків остаточне покарання призначити у виді позбавлення волі на строк 8 років. Зазначає, що суд при призначенні ОСОБА_1 покарання не взяв до уваги обставини, що його пом`якшують, а саме: активне сприяння у розкритті злочину, щире каяття та молодий вік.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений у суді касаційної інстанції підтримав скаргу.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. З усіх інших касаційний суд рішення судів першої та апеляційної інстанцій не переглядає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційної скарги захисника є те, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.