Постанова
іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 206/2128/19
провадження № 51-5682км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В..,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Просяник Н. П. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Просяник Н. П. на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 4 червня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040700000129, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Золота Балка Нововоронцовського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21:46, ОСОБА_1 зайшов до приміщення котельні буд. АДРЕСА_2 та діючи умисно, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, в процесі спілкування з ОСОБА_2, стоячи до неї обличчям, схопив останню обома руками за шию і почав душити, поки вона не втратила свідомість та не впала на підлогу на лівий бік тулубу. Далі, ОСОБА_1 перебуваючи за спиною лежачої на лівому боці потерпілої, саморобним ножем по типу "танто", який він мав при собі, зліва направо розрізав ОСОБА_2 шию, та з місця вчинення злочину зник. В результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 померла на місці.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити судові рішення, призначивши ОСОБА_1 більш м`яке покарання. Вказує, що при призначенні покарання суди не врахували всіх обставин, які його пом`якшують, а також особу засудженого. На думку захисника, дії засудженого були викликані поведінкою потерпілої, яка перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння висловлювала в бік ОСОБА_1 принизливі речі та він, в результаті раптово виниклого неприязного відношення, не думаючи, вчинив вбивство. Крім того, засуджений не намагався приховати вчинений злочин, проте внаслідок випадкового збігу обставин сліди його перебування на місці події в подальшому були втрачені, а він постійно непокоївся докорами совісті та щиро каючись, зізнався у вчиненому спочатку колишній дружині, а потім працівникам поліції. Також, судами не було зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону в їх сукупності і правильно визнано судом достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 . Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зокрема, як убачається із вироку, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також самого засудженого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення, за встановлених судом першої інстанції обставин, визнав в повному обсязі, та пояснив, що під час розмови з потерпілою виник конфлікт і він, схопивши її обома руками за горло, почав душити останню, вона втратила свідомість й впала на підлогу. Потім підійшовши ззаду до ОСОБА_2, яка лежала на лівому боці, він ножем, який мав при собі, розрізав їй горло зліва направо.
Суд оцінивши показання потерпілої, свідків та засудженого у сукупності із іншими доказами, зокрема протоколами огляду місця події, огляду трупа, обшуку, слідчого експерименту, висновками експертиз, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності доказів та їх достатності для постановлення вироку.
Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікацію діяння засуджений ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржував.
Доводи захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання через суворість, на думку Суду є обґрунтованими, з огляду на нижченаведене.
Відповідно до вимог ст. 65 КК суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.