ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 161/12960/19
провадження № 51-6311км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Іваненка І. В., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Шевченко О. О.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника (в режимі відеоконференції) Кінах Я. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Кінах Я. В. на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2019 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 01 червня 2020 року, які постановлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030010002157, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2017 року за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) до остаточного покарання, на підставі ст. 70 цього Кодексу, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2017 року, і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 7 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин 18 червня 2019 року приблизно о 15:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що на АДРЕСА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгового прилавку належне фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 майно на загальну суму 4425,72 грн, заподіявши тим самим останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 01 червня 2020 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник Кінах Я. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення.
По суті, у касаційній скарзі захисник вказує на те, що місцевим судом призначено її підзахисному занадто суворе покарання, без урахування конкретних обставин справи та обставин, які його пом`якшують, що також залишилося поза увагою апеляційного суду.
До того ж, як зазначає захисник, під час апеляційного розгляду апеляційний суд істотно порушив право ОСОБА_1 на захист, перебивши його виступ з останнім словом та фактично надавши для такого виступу 10 секунд.
Крім того, на думку захисника, місцевий суд безпідставно відмовив у затвердженні угоди про примирення між її підзахисним і потерпілим, чим порушив право сторін кримінального провадження на укладення такої угоди.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні захисник Кінах Я. В. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу сторони захисту, просили її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги захисника, просила постановлені у кримінальному провадженні судові рішення залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених і перевірених місцевим судом, правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині захисник не оскаржує.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
Доводи захисника про те, що її підзахисному призначено покарання, яке є явно несправедливе через суворість, Верховний Суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.