Постанова
іменем України
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 484/1304/19
провадження № 51-4316км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Вараниці В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150110000224, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сирове Врадіївського району Миколаївської області та жителя цього села ( АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком (Врадіївського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2019 року) і призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 11 січня 2019 року приблизно о 02:30, реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, віджав руками ролети, якими були закриті двері, та за допомогою кухонної сокирки зняв кілька планок із сендвіч-панелі та проник до приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ( АДРЕСА_2 ), звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_2 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 28 715,25 грн.
Після цього ОСОБА_1 27 січня 2019 року о 00:30 з метою викрадення чужого майна підійшов до вхідних дверей салону краси " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ( АДРЕСА_3 ), шляхом віджиму руками ролету припідняв його і побачив металопластикові двері зі вставками скла. Знайшовши на землі шматок бруківки, він вибив нижнє скло дверей і через утворений отвір проник до приміщення салону, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_3 майно, завдавши потерпілій майнової шкоди на суму 3500 грн.
Також ОСОБА_1, 31 січня 2019 року в нічний час з метою викрадення чужого майна віджав руками ролети, якими були закриті вхідні двері магазину " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ( АДРЕСА_2 ) за допомогою кухонного ножа вирізав нижню частину вхідних металопластикових дверей і через утворений отвір проник до приміщення зазначеного магазину, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_4 майно, завдавши потерпілій майнової шкоди на суму 9481,71 грн.
Крім того, ОСОБА_1 01 лютого 2019 року в нічний час з метою викрадення чужого майна за допомогою монтувалки, намагаючись віджати металопластикове вікно, розбив скло у ньому та через утворений отвір проник до приміщення кафе " ІНФОРМАЦІЯ_5 " ( АДРЕСА_3 ), звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_5 майно, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 32 452 грн.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 11 червня 2020 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що апеляційний суд обмежив сторону обвинувачення в реалізації процесуального права, передбаченого ч. 3 ст. 403 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовивши у задоволенні клопотання про прийняття до розгляду зміненої апеляційної скарги і відкладення апеляційного розгляду у зв`язку з відсутністю копій для вручення учасникам провадження. Крім того, суд залишив поза увагою те, що копії зміненої апеляційної скарги було відправлено й поштовим зв`язком. На думку скаржника, апеляційний суд перешкодив довести стороні обвинувачення свою позицію щодо неправильного застосування місцевим судом положень ч. 4 ст. 70 КК. Крім того, прокурор стверджує, що апеляційний суд не застосував закон, що підлягав застосуванню, а саме не призначив ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі приписів, передбачених ч. 4 ст. 70 цього Кодексу.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність доводів цієї касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Вараниця В. М., надавши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про допущення, на його думку, істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме відмови суду в задоволенні клопотання про прийняття до розгляду зміненої апеляційної скарги сторони обвинувачення, то Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Як передбачено приписами ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався; при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Згідно з ч. 3 ст. 403 КПК до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. В такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги та подання заперечень на неї.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком (Врадіївського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2019 року) і призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та ухвалити новий вирок, яким засудженому призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Врадіївського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2019 року і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців. Відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 січня 2017 року та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.