1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


27 листопада 2020 року

м. Київ


справа № 760/3063/14-ц

провадження № 61-23246св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 , який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне територіального управління юстиції у м. Києві,

треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Харченко Лариса Володимирівна, Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року у складі судді Лазаренко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про зміну порядку користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 року встановлено порядок користування земельною ділянкою під домоволодінням, яке на час ухвалення зазначеного рішення мало адресу: АДРЕСА_1 .

Позивачі просили суд встановити новий порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1552 га, яка знаходиться під житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,0569 га під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В., Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна (далі - КМ БТІ), про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, виданого Головним управлінням житлового забезпечення КМДА від 08 червня 2012 року та договору дарування 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В.

У лютому 2014 року, у зв`язку з оформленням ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку в межах ділянки, виділеної їй відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 року, позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був пред`явлений позов до ОСОБА_6, Головного управління Держземагентства України в м. Києві та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому вони просили визнати незаконною та недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку АДРЕСА_1 від 01 лютого 2013 року, а також складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 01 березня 2013 року; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:69:224:0003) в Державному земельному кадастрі та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У травні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В., Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КМ БТІ, про визнання частково недійсним витягу з реєстру КМ БТІ від 20 березня 2012 року, зареєстрованого за № 33535123 в частині зазначення загальної площі 53,6 (замість належних 36,6) кв. м та наявності будівель та споруд у вигляді вбиральні під літ. "В", погребу під літ. "П" та погребу під літ. "П1" та внесення відповідних змін у зазначений витяг; визнання частково недійсним та внесення відповідних змін у свідоцтво про право власності від 08 червня 2012 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення КМДА від 08 червня 2012 року в частині зазначення загальної площі "53,60 кв. м" замість правомірних "36,60 кв. м"; визнання частково недійсним та внесення змін до свідоцтв про право на спадщину від 12 квітня 2012 року, виданого П`ятою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в частині зазначення правильної загальної площі: "36,60 кв. м", та необхідності виключення посилання на наявність господарських споруд у вигляді вбиральні під літ. "В", погребу під літ. "П" та погребу під літ. "П1"; визнання частково недійсним та внесення змін до договору дарування 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 від 18 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В., в частині зазначення правильної загальної площі: "36,60 кв. м", та необхідності виключення посилання на наявність господарських споруд у вигляді вбиральні під літ. "В", погребу під літ. "П" та погребу під літ. "П1"; внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на житловий будинок АДРЕСА_1, а саме: в частині зміни загальної площі будинку з "53,60 кв. м" на "36,60 кв. м" та виключення з реєстру господарських споруд у вигляді вбиральні під літ. "В", погребу під літ. "П" та погребу під літ. "П1".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку АДРЕСА_1, складену комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" від 01 лютого 2013 року.

Визнано недійсним акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, складений комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" від 01 березня 2013 року.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1га в Державному земельному кадастрі.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Змінено порядок користування земельною ділянкою між власниками земельних ділянок під житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та визначено новий порядок відповідно до додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 березня 2014 року № 481/482/14-43 (експерт КНДІСЕ Качківська М. О.) із встановленням кутів поворотів меж земельних ділянок в системі координат міста Києва та їх довжини згідно з таблицями 1-2 висновку, при цьому: виділено у користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 558 кв. м. під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; виділено у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею 998,6 кв. м під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; залишено у спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння земельну ділянку площею 2,8 кв. м.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, Головного управління Держземагентства у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміну порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , за участю третіх осіб: ОСОБА_7, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В., Головного управління житлового забезпечення КМДА, КМ БТІ, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору дарування частки житлового будинку, визнання недійсним витягу, свідоцтв про право на спадщину та право власності та внесення до них змін задоволено частково.

Визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину від 12 квітня 2012 року, видані П`ятою київською державною нотаріальною конторою ОСОБА_5., які зареєстровані в реєстрі за № 5-421, ОСОБА_1, яке зареєстровано в реєстрі за № 5-425, ОСОБА_4, яке зареєстровано в реєстрі за № 5-427, ОСОБА_7, яке зареєстровано в реєстрі за № 5-423, в частині набутого нерухомого майна: санвузол - 2-1 пл. 3,6 кв. м, кухня - 2-2, пл. 6,5 кв. м, коридор - 2-3 пл. 5,8 кв. м, тамбур - 2-6 пл. 1,1 кв. м та господарські будівлі та споруди: вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "ПІ".

Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності від 08 червня 2012 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення КМДА на житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстрований на праві власності в рівних частинах за ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в частині права власності на 17 кв. м загальної площі будинку (53,6-36,6 кв. м).

Визнано частково недійсним договір дарування частини житлового будинку, укладений 18 серпня 2012 року між ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_7, як дарувальником, та ОСОБА_3 і ОСОБА_1, які діяли як законні представники обдарованої ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за № 2542 і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В. в частині описання предмета дарування в пункті 3 цього договору, а саме: "загальної площі 53,6 кв. м, вбиральні під літерою "В", погреб під літерою "П" та погреб під літерою "ПІ".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

07 вересня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали заяву про зміну предмета позову (а. с. 29-30 т. 7).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 травня 2004 року за ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_1, визнано право власності на 1/16 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, за кожним. Виділено вказаним особам у спільну часткову власність 1/4 частину домоволодіння, що складає 36,6 кв. м. У власність ОСОБА_6 виділено 3/4 частини домоволодіння, всього 77,4 кв. м, а також погріб під літерою "а-2" та гараж під літерою "д".

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 року визначено порядок користування земельною ділянкою площею 1 552 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7 у спільне користування земельні ділянки № 1 та № 2 площею 18,8 кв. м, розташовані у вигляді смуг шириною 1,00 м; земельну ділянку площею 383,5 кв. м. Виділено ОСОБА_6 у користування земельну ділянку площею 1 150,5 кв. м.

Позивачі зазначали, що це судове рішення було ухвалено виходячи з розміру та розташування на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, на які були належні правовстановлюючі документи, та за наслідками судової будівельно-технічної експертизи від 09 грудня 2005 року № 9834.

При цьому в ході експертного дослідження та судового розгляду справи до уваги не брались наявні на земельній ділянці прибудови до будинку та господарські споруди, а саме: санвузол 2-1 площею 3,6 кв. м, кухня 2-2 площею 6,5 кв. м, коридор 2-3 площею 5,8 кв. м, тамбур 2-6 площею 1,1 кв. м, погріб під прибудовою "а-1", гараж під літерою - "Г", вбиральня під літерою "В", два погреби під літерами "П" - "П1" та лінійні споруди: хвіртка, ворота, огорожі.

Таким чином, питання щодо встановлення користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цим нерухомим майном та яка необхідна для його обслуговування, судом не вирішувалося.

08 червня 2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_7 отримали свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 53,60 кв. м. Вказане свідоцтво видане Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Згідно з технічним паспортом, складеним КМ БТІ від 22 червня 2012 року, житловий будинок АДРЕСА_1 складається з санвузла 2-1 площею 3,6 кв. м, кухні 2-2 площею 6,5 кв. м, коридору 2-3 площею 5,8 кв. м (веранда літ. "а1"), житлової кімнати 2-4 площею 17,1 кв. м, житлової кімнати 2-5 площею 19,5 кв. м, тамбуру 2-6 площею 1,1 кв. м, погребу під літерою "а1", вбиральні літ. "В", гаражу літ. "Г", погребів літ. "П", літ. "П1", літ. № 1-6 споруди (огорожі, ворота, хвіртка).

У подальшому ОСОБА_7 подарувала свою 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1 ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 18 лютого 2012 року.

Позивачі зазначали, що у них є правовстановлюючі документи на прибудови та господарські споруди, які не брались до уваги в ході експертного дослідження та судового розгляду, просили змінити раніше встановлений порядок користування земельною ділянкою та встановити новий порядок користування.

Відповідач ОСОБА_6 відокремила свою частину житлового будинку з господарськими спорудами шляхом отримання нової поштової адреси на підставі розпорядження Солом`янської районної державної адміністрації № 2187 від 28 листопада 2007 року і зареєструвала свою частку як окремий об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 07 травня 2010 року.

23 липня 2013 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі вважали, що оскільки інформація про вказану земельну ділянку була внесена до Державного земельного кадастру за недостовірними даними щодо формування її зовнішніх меж, як це встановлено судовою будівельно-технічною експертизою, це вплинуло на порушення прав власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, а тому просили скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку АДРЕСА_1, а також державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі.

Просили суд змінити порядок користування земельною ділянкою між власниками земельних ділянок під житловими будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та визначити новий порядок відповідно до додатку № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 березня 2014 року № 481/482/14-43 (експерт Качківська) із встановленням кутів поворотів меж земельних ділянок в системі координат міста Києва та їх довжини згідно з таблицями 1-2 висновку, при цьому: виділити у користування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 558 кв. м під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_6 земельну ділянку площею 998,6 кв. м під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; залишити у спільному користуванні всіх співвласників домоволодіння земельну ділянку площею 2,8 кв. м; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, площею 0,1 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві від 23 липня 2013 року (індексний номер 6637964); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га в Державному земельному кадастрі.

15 лютого 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про зміну предмета позову.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що під час оформлення свідоцтв про право на спадщину за законом від 12 квітня 2012 року нотаріусом було взято до уваги рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 25 жовтня 1996 року, договір дарування від 11 липня 1997 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 березня 2012 року № 33535123, технічний паспорт КМ БТІ, в якому спірні погреби під літ. "П" та "П-1" було відображено помилково, що підтверджено рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2012 року.

Зазначала, що у вказаному договорі дарування об`єм майна збільшився за рахунок прибудови до будинку та господарських будівель. Цій обставині було надано правову оцінку рішеннями Солом`янського районного суду м. Києва від 25 травня 2004 року, від 13 грудня 2007 року, від 10 листопада 2011 року та встановлено, що ОСОБА_8 (спадкодавець) не був власником спірних прибудов та господарських будівель.

Таким чином, при видачі оспорюваних свідоцтв про право на спадщину нотаріусом було порушено вимоги статей 1216, 1218 ЦК України, статті 124 Конституції України, пункти 205-238 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

ОСОБА_6 просила визнати частково недійсними: свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 12 квітня 2012 року, виданого ОСОБА_7 та посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-423, в частині набутого нерухомого майна: санвузол 2-1 площею 3,6 кв. м; кухня 2-2 площею 6,5 кв. м; коридор 2-3 площею 5,8 кв. м; тамбур 2-6 площею 1,1 кв. м; та господарські будівлі та споруди: вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "П1"; свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 12 квітня 2012 року, виданого ОСОБА_5 та посвідченого державним нотаріусом Пʼятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-421, в частині набутого нерухомого майна: санвузол 2-1 площею 3,6 кв. м; кухня 2-2 площею 6,5 кв. м; коридор 2-3 площею 5,8 кв. м; тамбур 2-6 площею 1,1 кв. м; та господарські будівлі та споруди: вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "П1"; свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 12 квітня 2012 року, виданого ОСОБА_1 та посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-425, в частині набутого нерухомого майна: санвузол 2-1 площею 3,6 кв. м; кухня 2-2 площею 6,5 кв. м; коридор 2-3 площею 5,8 кв. м; тамбур 2-6 площею 1,1 кв. м; та господарські будівлі та споруди: вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "П1"; свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 12 квітня 2012 року, виданого ОСОБА_4 та посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори Наумовим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 5-427, в частині набутого нерухомого майна: санвузол 2-1 площею 3,6 кв. м; кухня 2-2 площею 6,5 кв. м; коридор 2-3 площею 5,8 кв. м; тамбур 2-6 площею 1,1 кв. м; та господарські будівлі та споруди: вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "П1"; свідоцтво про право власності від 08 червня 2012 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення на житловий будинок АДРЕСА_1 , на ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в рівних частинах, щодо розміру загальної площі 53,6 кв. м (має бути 36,6 кв. м) та реєстрацію права власності, яка була здійснена на підставі вказаного свідоцтва, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської ради (КМДА) від 01 червня 2012 року № 826-С/ЖБ; договір дарування ј частки житлового будинку від 18 серпня 2012 року, укладений між ОСОБА_5, що діяла від імені ОСОБА_7, як дарувальником, та ОСОБА_3 і ОСОБА_1, які діяли як законні представники обдарованої ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 2542 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харченко Л. В., в частині описання предмету дарування в пункті 3 цього договору, а саме загальної площі 53,6 кв. м та вбиральня під літ. "В", погріб під літ. "П", погріб під літ "П1"; договір дарування майна від 11 липня 1997 року, укладений між ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_7 та підставі довіреності, як дарувальником, та ОСОБА_8 як обдарованим, зареєстрованого в реєстрі за № 5С-464 та посвідчений державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори № 5 Пановою О. П. в частині описання предмета дарування в пункті 1 цього договору, а саме льох та споруди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги про скасування державної реєстрації прав є передчасними, оскільки судом не ухвалювалося рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, або про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав. У разі ухвалення одного з таких рішень державна реєстрація речових прав проводиться на його підставі державним реєстром, додаткового застереження в рішенні суду про скасування державної реєстрації прав не потребується. Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також встановлюються інші умови для скасування запису в Державному реєстрі прав, які на час розгляду справи відсутні.

Відмовляючи у скасуванні свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:69:224:0003, площею 0,1 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві від 23 липня 2013 року (індексний номер 6637964), суд першої інстанції виходив з того, що в судовому порядку може бути оскаржено саме рішення державного реєстратора та в разі скасування якого є підстави для внесення змін до Державного реєстру речових прав. При цьому позивачами було обрано неналежний спосіб захисту.

Відмовляючи у задоволенні позову про зміну порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що визначений порядок користування може бути змінено лише між співвласниками земельної ділянки, яким вона належить на праві спільної сумісної або часткової власності. Сторони є власниками двох окремих домоволодінь та не володіють спільно земельною ділянкою. Земельна ділянка, яка була приватизована ОСОБА_6, є меншою, ніж та, яка була виділена їй в користування. Висновок експерта про те, що довжина межі А-Б земельної ділянки АДРЕСА_1 відповідно до кадастрового плану, розробленого інженером-землевпорядником КП "Київський інститут земельних відносин" не відповідає встановленій межі (лінії розділу) відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 року, не може бути підставою для задоволення позову. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з його недоведеності.

Короткий зміст постановою суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_5 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення в частині відмови у первісному позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. В іншій частині судові рішення не оскаржуються та касаційним судом не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не виконали вказівки суду касаційної інстанції щодо надання оцінки висновку експерта від 18 березня 2014 року № 481/482/14-43, листу КМ БТІ від 05 червня 2014 року № 35305 (И-2014), не розглянули позовні вимоги в сукупності всім вимог та не перевірили чи порушуються права ОСОБА_6 ; суди не взяли до уваги, що позивачі за первісним позовом отримали свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями згідно з вимогами чинного законодавства, а ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку та в тому числі і на частину земельної ділянки, яка перебуває у сумісному користуванні позивачів за первісним позовом без погодження визначення меж земельної ділянки; висновок суду про безпідставність доводів позивачів про те, що передача ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,1 га призвела до порушення їх прав є помилковим.

У березні 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Головне управління Держгеокадастру у місті Києві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

28 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_6 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що відповідно до договору дарування 1/8 частини жилого будинку від 11 липня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_8 прийняв в дар 1/8 частину жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Жилий будинок, частина якого відчужується, зазначений в плані під літ. "А", розміром жилої площі 73, 3 кв. м, зі слідуючими будівлями та спорудами - сарай під літ. "Б", вбиральня під літ. "В", гараж під літ. "Г", льох, споруди (а. с. 136 т. 4).

У січні 2001 року ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_6 з позовом, в якому, зокрема, просив визнати за ним право власності на прибудову до квартири АДРЕСА_2 , що складається з санвузла - 3,6 кв. м, кухні - 6,5 кв. м, коридору - 5,8 кв. м, тамбура - 1,1 кв. м, посилаючись на те, що в правові документи співвласників з 1964 року їх не було включено, що порушує його права (а. с. 150-155 т. 4).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 30 травня 2001 року (справа № 2-9/01) у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_8 було відмовлено та встановлено, що прибудова загальною площею 22,0 кв. м, в якій розташовані приміщення санвузлу 2-1, площею 3,6 кв. м, кухні 2-2, площею 6,5 кв. м, коридору 2-3 площею 5,8 кв. м, тамбуру 2-6, площею 1,1 кв. м, була введена в експлуатацію Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю на підставі дозволу від 13 червня 1997 року № 193. Вказана прибудова була побудована не за рахунок позивача, а тому не може вважатися такою, що збільшила корисну площу будинку після набуття позивачем права власності, а є такою, що зазначена в договорі дарування від 11 липня 1997 року, відповідно до якого ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_8 прийняв в дар 1/8 частину жилого будинку з відповідними господарчими та побутовими будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1 (а. с. 154 т. 4).


................
Перейти до повного тексту