Постанова
Іменем України
18 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 752/10323/17
провадження № 61-17923св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І., | Погрібного С. О., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5, у якому просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що складають: житлову прибудову площею 97,1 кв. м, погріб площею 10,4 кв. м та навіс площею 41,4 кв. м.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_5 є матір`ю її померлого чоловіка.
Вказувала, що починаючи з 1999 року ОСОБА_5 неодноразово пропонувала їй та чоловіку продати свою квартиру в м. Луцьк, в якій вони мешкали, та переїхати до м. Києва, збудувавши для себе житло на вказаній земельній ділянці, яка належала відповідачці і на якій розташовувався невеликий старий будинок разом з господарськими спорудами, збудованими ще в 1970-ті роки, тому вони з чоловіком погодилися переїхати і спільними зусиллями, за рахунок власних заощаджень, коштів, отриманих від продажу житла в м. Луцьку, збудували на вказаній земельній ділянці житлову прибудову площею 97,1 кв. м, погріб площею 10,4 кв. м та навіс площею 41,4 кв. м, будівельна вартість цих об`єктів склала 695 539,00 грн. Після смерті чоловіка відносини між сторонами погіршилися, ОСОБА_5 відмовилася подавати відповідні документи, необхідні для прийняття об`єкту в експлуатацію, відмовляється це робити і до цього часу, погрожуючи її виселити без будь-якої компенсації витрат. Позивач зазначала, що оскільки вона разом з чоловіком збудували це нерухоме майно за власні кошти та за згодою відповідачки, однак ці об`єкти не приймаються до експлуатації, і вона позбавлена можливості зареєструвати право власності на них з вини відповідачки, а всі спроби вирішити спір мирним шляхом виявилися марними, то вимушена звернутися до суду із цим позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали, що складають житлову прибудову площею 97,1 кв. м, погріб площею 10,4 кв. м та навіс площею 41,4 кв. м та розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 6 955, 40 грн судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за рахунок власних коштів та коштів з продажу іншої нерухомості разом з чоловіком побудували спірний об`єкт нерухомості, який не було введено в експлуатацію, тому є підстави визнання права власності на будівельні матеріали, використані в процесі спорудження цих об`єктів.
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_2, який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Крім того, зазначив, що оскаржуваним рішенням порушуються його права як власника спірного майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки спірна прибудова була зведена як частина домоволодіння, яке належало на праві власності ОСОБА_5, та на її земельній ділянці, будь-яких доказів про те, що спірне майно було збудоване шляхом спільної участі у будівництві позивача та інших членів сім`ї за угодою із власником будинку, матеріали справи не містять, при цьому будинок по АДРЕСА_1 разом зі спірною прибудовою відповідно до договору дарування перейшов у власність ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , яких у порушення вимог закону не було залучено до участі у справі.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
03 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також у касаційній скарзі заявник просить проводити розгляд справи за його участю.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:
- не звернув увагу на те, що предметом спору є визнання права власності на будівельні матеріали, які позивач придбала за свої кошти, збудувавши з них прибудову до старого будинку, що належав померлій ОСОБА_5 ;
- безпідставно поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- не надіслав заявнику та ОСОБА_3 копій ухвали Київського апеляційного суду від 15 липня 2019 року;
- не надав сторонам строку для примирення шляхом укладення мирової угоди;
- не надав можливість представнику заявника у судовому засіданні від 05 вересня 2019 року подати клопотання, зокрема про забезпечення доказів;
- не навів у мотивувальній частині постанови посилання на фактичні обставини справи, докази та аргументи сторін, а також належне нормативно-правове обґрунтування;
- безпідставно взяв до уваги як доказ договір дарування житлового будинку від 15 листопада 2017 року, укладений ОСОБА_5
31 жовтня 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про забезпечення позову у цій справі.
01 листопада 2019 року від ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у якому заявник вказує на те, що погоджується із доводами касаційної скарги та просить її задовольнити.
05 листопада 2019 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у якому заявник, посилаючись на необґрунтованість цієї касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін. Також заявник просить розгляд справи проводити за її участю.
13 листопада 2019 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8, в якому заявник вказує на те, що відзив не містить жодних аргументів по суті касаційної скарги, не спростовує наведені в ній обставини та порушення, допущені апеляційним судом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у цій справі, витребувано матеріали справи № 752/10323/17 із Голосіївського районного суду міста Києва, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
29 жовтня 2019 року матеріали справи № 752/10323/17 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8 про розгляд справи за їх участі. Справу № 752/10323/17 призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подана до Верховного Суду у жовтні 2019 року, то вона підлягає розгляду у порядку, визначеному в ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, враховуючи відзиви на касаційну скаргу та відповідь на відзив, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.