ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 324/6/15-ц
провадження № 61-35668 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Державна казначейська служба України, Токмацька місцева прокуратура Запорізької області, Токмацький міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2017 року в складі судді Каретник Ю. М. та на постанову апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року в складі колегії суддів Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Токмацької місцевої прокуратури,
Токмацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області та просив:
- скасувати постанову Токмацької міжрайонної прокуратури Запорізької області від 04 квітня 2014 року про відмову у відшкодуванні матеріальних збитків, спричинених незаконними діями групи слідчих Токмацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, складену прокурором Савран О. М.;
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету України 674 040 грн середнього заробітку, утраченого внаслідок неможливості займатися юридичною практикою під час перебування під слідством та судом за період із 05 березня 2002 року по 28 липня 2013 року.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, позов задоволено частково, скасовано постанову в. о. Токмацького міжрайонного прокурора Савран О. М. від 04 квітня 2014 року про розмір та порядок відшкодування шкоди в частині відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди, передбаченої пунктом 1 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року.
Заяву обґрунтовує тим, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року встановлено незаконність дій та бездіяльність прокурора Саврана О. М., про що заявник не міг знати під час судового розгляду його позовних вимог про відшкодування шкоди.
Зазначає, що крім цього, підставою для перегляду рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року є істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі йому та суду на час розгляду позову про відшкодування шкоди, а саме, що під час розгляду судами та правоохоронними органами питання щодо повернення у власність ОСОБА_1 двох незаконно вилучених друкарських машинок не було конкретно вказано індивідуальні ознаки вказаних речей, у зв`язку з чим начальник Токмацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області ОСОБА_3 запропонував заявнику написати розписку про отримання на відповідальне зберігання двох друкарських машинок, які за зовнішніми ознаками не відповідають тим, які були у нього вилучені. У вказаній розписці ОСОБА_1 указав, що не має претензій щодо отримання двох друкарських машинок, хоча насправді він отримав на зберігання речі, які йому ніколи не належали. Тому він вважає, що сторона обвинувачення повинна йому сплатити грошові кошти за зберігання вказаних речових доказів. Насправді ж вилучені у нього дві друкарські машинки на склад зберігання речових доказів ніколи не надходили і жодних документів щодо їх зберігання ніколи не складалося.
Враховуючи вищевикладене просив суд переглянути у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року, скасувати його в частині відмови у відшкодуванні завданої йому матеріальної шкоди у зв`язку зі скасуванням постанови в. о. прокурора Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Саврана О. М. від 04 квітня 2014 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Суд виходив із того, що відповідно до частини другої статті 365 ЦПК України обставини, на які посилається ОСОБА_1, не є нововиявленими. Ухвала апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року, на яку ОСОБА_1 посилається як на нововиявлену обставину, постановлена за наслідками перегляду рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 15 липня 2016 року, яке ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами, та обставини, встановлені цією ухвалою, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами і слугувати підставами для перегляду рішення суду першої інстанції, так як вони не наділені одночасно усіма трьома необхідними ознаками нововиявлених обставин. Щодо друкарських машин, то такі обставини не є нововиявленими, оскільки твердження ОСОБА_1 про те, що такі обставини не могли бути відомі йому на час розгляду справи, спростовуються його заявою від 16 травня 2017 року, в якій зазначено, що ще 29 червня 2016 року начальник Токмацького МВ ГУМВС України ОСОБА_3 запропонував йому тимчасово отримати зі складу зберігання речових доказів дві друкарські машинки, які за зовнішніми ознаками не співпадали з друкарськими машинками, які були у нього вилучені під час проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Отримавши особисто запропоновані йому друкарські машинки, ОСОБА_1 написав відповідну розписку, тобто ця обставина йому була відома на час розгляду справи про відшкодування шкоди, при цьому ОСОБА_1 не заявляв вимогу про сплату йому грошових коштів за зберігання друкарських машинок та не зазначив, яким чином врахування судом вказаних обставин могло вплинути на ухвалення рішення, про перегляд якого він просить.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись із висновками місцевого суду про відмову в задоволенні заяви, зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10 червня 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року посновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом та посилаючись на те, що 05 березня 2002 року відносно нього слідчим слідчого відділу Токмацького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області було порушено кримінальну справу за частиною першою та частиною третьою статті 358 КК України, йому було пред`явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою заступника Токмацького міжрайонного прокурора Саврана О. М. від 28 липня 2013 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку із невстановленням достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 .