ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 607/10651/18
провадження № 61-5394 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач -прокуратура Тернопільської області, Державнаказначейська служби України,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року, на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2018 року в складі судді Вийванка О. М. та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в складі колегії суддів Ткача З. Є., Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Учервні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до прокуратури Тернопільської області, Державної казначейської служби України та з уточненням позовних вимог просив стягнути солідарно з відповідачів 2 000 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 92 000 грн судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в квітні 2016 року він звернувся до прокуратури Тернопільської області з заявою про злочин, у якій зазначив, що посадові особи Тернопільської обласної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної служби України в Тернопільській області з корисливих мотивів умисно сфабрикували документи, щоб виключити позивача зі списків осіб, які потребують покращення житлових умов, чим позбавили його права на отримання житла, на яке він чекав понад 37 років.
Прокуратура не внесла своєчасно відомості про злочин до Єдиного реєстра досудових розслідувань, приховує від ОСОБА_2 інформацію про хід розслідування в кримінальному провадженні, тривалий час не визнавала його потерпілим, вчиняє незаконні дії, що викликають сумнів в об`єктивності, неупередженості та незалежності розслідування, необґрунтовано зволікає з розглядом його звернень та клопотань, приймає незаконні рішення в справі, вносить неправдиві відомості в ЄРДР щодо кримінального провадження № 42016211180000029 із метою уникнення контролю та не розслідувати його, щоб прикривати злочинну діяльність посадовців.
ОСОБА_2 зазначав, що порушення його прав та інтересів було встановлено ухвалами суду про скасування постанов прокуратури в цьому кримінальному провадженні, що свідчить про незаконність дій прокуратури Тернопільської області.
Унаслідок виявленої зневаги з боку прокуратури Тернопільської області, а такожприйнятими протиправними рішеннями та протиправною бездіяльністю позивачеві завдана моральна шкода, оскільки такі дії призвели до утиску та обмеження позивача вреалізації та користуванні своїми правами.
ОСОБА_2 вказував, що втратив довіру до прокуратури, перебував у невизначеній ситуації, що спричинило йому глибокі душевні страждання. Позивач зазнав розчарування та страждання, що призвело до зміни звичного способу життя та негативно відобразилося на його самопочутті та здоров`ї.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 2000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 має право на відшкодування моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю та рішеннями посадових осіб прокуратури Тернопільської області, розмір якої визначений судом із урахуванням обставин справи, вимог розумності та справедливості.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2018 року стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 42 грн у рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Частково задовольняючи заяву позивача про відшкодування судових витрат, місцевий суд виходив із того, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту понесення ним витрат, пов`язанних з учиненням процесуальних дій, а саме направлення процесуальних документів учасникам справи на суму 42 грн. Доказів на підтвердження оплати послуг адвоката в даній справі позивач не надав.
Питання про повернення судового збору за подачу позову вирішенню не підлягає, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу прокуратури задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року та додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вирішено судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, понесені прокуратурою Тернопільської області, компенсувати за рахунок держави.
Апеляційний суд виходив із того, що вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовані незаконними процесуальними рішеннями органів прокуратури, що призвели до неефективного здійснення досудового розслідування слідчими та прокурорами в кримінальному провадженні протягом тривалого часу, проте відповідні постанови були скасовані в судовому порядку з посиланням на неповноту розслідування. Отже, позивач не довів у встановленому законом порядку протиправність дій посадових осіб прокуратури Тернопільської області, внаслідок яких йому була заподіяна моральна шкода та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями й заподіяною шкодою.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а оскільки апеляційна скарга прокуратури Тернопільської області підлягає задоволенню, то судовий збір, сплачений нею за подачу апеляційної скарги, підлягає поверненню прокуратурі з Державного бюджету України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12 березня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2018 року, на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2018 року та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та розподіл судових витрат відповідно до вимог позивача.
Позивач указував, що сам факт неодноразового скасування судом постанов прокуратури про закриття кримінального провадження та про відмову в задоволенні заяви про притягнення особи як потерпілого є достатнім доказом незаконності дій прокуратури та підтверджує факт завдання позивачеві моральної шкоди. Рішення суду першої інстанції в цій частині є правильним, проте апеляційний суд безпідставно скасував його.
ОСОБА_2 уважає, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір моральної шкоди, оскільки глибина його душевних і фізичних страждань була значно більшою, про що свідчить украй протиправний характер дій прокуратури.
Щодо понесених судових витрат позивач указував, що форма та зміст діяльності адвоката з надання відповідних послуг може бути різною та полягати, зокрема, в наданні консультацій і складенні процесуальних документів, а тому той факт, що адвокат не подавав такі документи й не підписував їх, не спросовує, що він не надав правову допомогу.
Посилання судами на відсутність доказів, що підтверджують оплату послуг адвоката, є безпідставним, оскільки доходи та діяльність адвоката не є предметом розгляду в даній справі.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив прокуратури на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відповідач указує, що апеляційний суд із урахуванням правозастосовної практики зробив правильний висновок про недоведеність позовних вимог.
Правильним є також і висновок апеляційного суду в частині вирішення питання про розподіл судових витрат і відмови в стягненні їх із прокуратури на користь позивача, оскільки такі вимоги не підтверджуються належними та допустимими доказами.
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла відповідь позивача на зазначений відзив.
ОСОБА_2 зазначав, що всі викладені у відзиві доводи підлягають відхиленню з підстав, наведених ним у касаційній скарзі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 квітня 2016 року в справі № 607/3839/16-к скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Тернопільської місцевої прокуратури і зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Тернопільську місцеву прокуратуру внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_2 від 01 квітня 2016 року про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що повідомити заявника у встановлені нормами КПК України термін та спосіб.
21 квітня 2016року до ЄРДР за № 42016211180000029 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Тернопільської області від 29 липня 2016 кримінальне провадження № 42016211180000029 від 21 квітня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті364 КК України, закрито в зв`язку з відсутністю в діях працівників Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС України в Тернопільській області ознак складу вказаного злочину.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2016 року в справі № 607/9669/16-к скасовано постанову слідчого СВ прокуратури Тернопільської області від 27 вересня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42016211180000029 від 21 квітня 2016 року, а матеріали кримінального провадження №42016211180000029 від 21 квітня 2016 року направлено до прокуратури Тернопільській області для продовження досудового розслідування.
Постановою заступника начальника СВ прокуратури Тернопільської області від 18 травня 2016 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 16 травня 2016 року про залучення його як потерпілоговідмовлено.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 листопада 2016 року в справі № 607/9669/16-к скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо визнання його потерпілим задоволено. Скасовано постанову заступника начальника СВ прокуратури Тернопільської області від 18 травня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 16 травня 2016 року про залучення як потерпілого в кримінальному провадженні № 42016211180000029 від 21 квітня 2016 року, а матеріали вказаного кримінального провадження повернуто в прокуратуру Тернопільської області для вирішення клопотання ОСОБА_2 від 16 травня 2016 року про визнання його потерпілим.
Постановою слідчого від 30 листопада 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42016211180000029.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2017 року в справі № 607/9669/16-к скасовано постанову старшого слідчого відділу прокуратури Тернопільської області від 30 листопада 2016 року в кримінальному провадженні № 42016211180000029 від 21 квітня 2016 року про відмову в визнанні потерпілим та зобов`язано слідчого, прокурора в кримінальному провадженні вручити ОСОБА_2 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.